Постанова

від 23.07.2015 по справі 820/4601/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 р. Справа № 820/4601/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: П’янової Я.В. , Зеленського В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015р. по справі № 820/4601/15

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Приватного підприємства "Альфа-Х"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця,

ВСТАНОВИЛА:

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Альфа-Х", в якому просило суд стягнути з Приватного підприємства "Альфа-Х" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 10510 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015року в задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Альфа-Х" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця відмовлено у повному обсязі.

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 року та позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, з посиланням на ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", стверджує, що виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів може вважатися лише фактичне працевлаштування останніх на підприємстві. Тобто, якщо створене робоче місце не введено в дію шляхом працевлаштування інваліда, підприємство, в даному випадку відповідач по справі, не звільняється від обов'язку сплати адміністративно-господарських санкцій до Фонду на підставі ст.20 зазначеного Закону, незалежно від вжиття ним заходів для працевлаштування інвалідів та від причин невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідно до поданого Приватним підприємством "Альфа-Х" звіту про зайнятість інвалідів за 2014 рік за формою №10 - ПІ середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2014 році становила 10 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 0 осіб, чисельність інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить 1 особа. (а.с. 8)

Таким чином, у відповідача було в наявності 1 вакантне робоче місце для працевлаштування інвалідів.

Вважаючи, що відповідачем у 2014 році не виконано нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з даним позовом про стягнення з Приватного підприємства "Альфа-Х" адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 10510 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позову, виходив з того, що відповідачем були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів, а тому і відсутні підстави для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією тому числі підприємством, організацією, в тому числі громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно з ч.2 ст.19 Закону норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів визначається виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, які відрізняються від зазначених у цій статті застосовуються положення цього Закону.

На виконання Закону Міністерством соціальної політики України видано наказ від 31.05.2013 N 316 "Про затвердження форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання".

Згідно з вимогою пункту 2.1 Порядку подання звітності N 3-ПН така звітність подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії (й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Підпунктом 3.1.3 пункту 3.1 даного Порядку визначено, що у звіті № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у пункті 3 вказується кількість вакансій, на які можуть бути працевлаштовані громадяни, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню та зазначаються категорії таких громадян, зокрема, інваліди.

У разі якщо роботодавець планує укомплектувати вакансію самостійно, без допомоги служби зайнятості, він також зобов'язаний подати форму № 3-ПН, при цьому, згідно з пунктом 2.2.6 Порядку подання цієї звітності, зазначивши у ній, що не потребує укомплектування вакансії за сприянням служби зайнятості. У випадку якщо вакансія передбачена штатним розписом, роботодавець має подавати інформацію за формою № 3-ПН до внесення відповідних змін у штатний розпис (лист Міністерства соціальної політики України від 21.08.2013 року).

З аналізу наведених положень нормативно-правових актів, колегія суддів приходить до висновку, що на суб'єктів господарювання покладено обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів і надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів. Обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком самостійно підбирати інвалідів на створені робочі місця. А тому законодавець зобов'язує підприємства надавати державній службі зайнятості відповідну звітність щодо наявності вакантних місць, створених для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями, для організації працевлаштування інвалідів.

Відповідно до листа Харківського міського центру зайнятості від 08.06.2015 року № ХМЦЗ-03-7484-26/15 зазначено, що Приватне підприємство "Альфа-Х" протягом 2014 року надавало інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН "Про наявність вакансій", а саме: станом на 28.01.2014 року, 28.02.2014 року, 29.04.2014 року, 18.07.2014 року, 06.08.2014 року, 30.09.2014 року, 24.10.2014 року. (а.с. 20-27)

Тобто, за березень, травень, червень, листопад, грудень 2014 року, Приватне підприємство "Альфа-Х" до Харківського міського центру зайнятості звіти по формі №3-ПН із зазначенням вакансій для працевлаштування інвалідів не надавало.

Викладене свідчить про виконання відповідачем не в повному обсязі вимог щодо створення робочих місць, відповідно до нормативів, встановлених ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідівВ» .

Згідно частини першої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Разом з тим, частинами першою, третьою статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Однак колегія судів зазначає, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Колегія судів вважає, що відповідачем були частково виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів, а саме шляхом щомісячного інформування служби зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів за 2014 рік (січень, лютий, квітень, липень, серпень, вересень, жовтень).

При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій, при цьому враховує, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач позбавлений обов'язку сплачувати штрафні санкції за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів за січень, лютий, квітень, липень, серпень, вересень, жовтень 2014 року, тому позовні вимоги у цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Натомість, у березні, травні, червні, листопаді, грудні 2014 року відповідачем не подавалась звітність за формою 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" до Миргородського міськрайонного центру зайнятості, що підтверджується листом Харківського міського центру зайнятості від 08.06.2015 року № ХМЦЗ-03-7484-26/15.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративно-господарські санкції підлягають стягненню з відповідача за п’ять місяців 2014 року (березень, травень, червень, листопад, грудень 2014 року), протягом яких ним не вживалися передбачені законом заходи для працевлаштування інвалідів, за одне робоче місце, призначених для працевлаштування інваліда, у розмірі 4379,17 грн. (10510 грн : 12 ) х 5 (місяці)

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції невірно були встановлені фактичні обставини та надана оцінка наявним у справі документам, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015р. по справі № 820/4601/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити частково позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Альфа-Х" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця.

Стягнути з Приватного підприємства "Альфа-Х"( юридична адреса: 61003, м.Харків, майдан ОСОБА_1, 1/3, код ЄДРПОУ 24471649, МФО 351533, р/р 26007199255001 ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк",м.Харків) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м.Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р 31219230700003) адміністративно- господарські санкції за незайняті робочі місця , призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 4379, 17 грн (чотири тисячі сімдесят дев’ять гривень сімнадцять копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4