Рішення

від 28.07.2015 по справі 362/343/15-ц

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/343/15-ц

Провадження № 2/362/803/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2015 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючий - суддя Медведєв К.В., при секретарі Савчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 управління Держземагентства у Київській області, Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення селищної ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор 14.01.2015 року направив до суду позовну заяву про визнання незаконними та скасування рішень селищної ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та інше.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.01.2015 року у справі № 362/224/15-ц вирішено роз’єднати справи у самостійні провадження, зокрема, виділено вимоги, які є предметом розгляду у цій справі, які були сформовані в окрему справу 23.01.2015 року, про що стоїть відмітка на першому аркуші позовної заяви.

Отже, в межах цієї справи, Васильківський міжрайонний прокурор Київської області звернувся до суду із позовом, в якому просив: 1) визнати незаконним і скасувати рішення Глевахівської селищної ради № 886-35-V від 16.03.10 в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки; 2) визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 840150, виданого ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221455300:03:004:0014, яка розташована по вул. Підприємницька в смт. Глеваха Васильківського району Київської області, та скасування його державної реєстрації; 3) витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 управління Держземагентства у Київській області та постійне користування Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» земельної ділянки з кадастровим номером 3221455300:03:004:0014; 4) визнати відсутнім право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221455300:03:004:0014.

Позовні вимоги прокурора мотивовані тим, що Державному підприємству В«Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН УкраїниВ» (далі - ДП В«ДСВ ІФРГ НАН УкраїниВ» ) 20.05.02 видано державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 001432-270, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102.

Прокурор зазначає, що Глевахівською селищною радою здійснювалось розпорядження землями ДП В«ДСВ ІФРГ НАН УкраїниВ» . Зокрема, спірним рішенням Глевахівської селищної ради передано ОСОБА_3 у приватну власність земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства по вул. Підприємницька в смт. Глеваха Васильківського району Київської області. На підставі вищевказаного рішення селищної ради ОСОБА_3 видано державний акт серії ЯИ № 840091 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:03:004:0014.

Прокурор зазначає, що спірне рішення Глевахівської селищної ради є незаконним, оскільки згідно інформації Управління Держземагентства у Васильківському районі земельна ділянка з кадастровим номером 3221455300:03:004:0014 має перетин із земельними ділянками ДП В«ДСВ ІФРГ НАН УкраїниВ» . Національна академія наук України не погоджувала вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 3221455300:03:004:0014.

На підставі договору дарування від 24.07.2014 земельну ділянку з кадастровим номером 3221455300:03:004:0014 відчужено на користь ОСОБА_2, про що реєстраційною службою Васильківського МРУЮ 24.07.14 прийнято рішення № 14673091 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку за ОСОБА_2

Прокурор вказує, що Глевахівська селищна рада прийнявши спірне рішення, діяла в порушення ст.ст. 84, 149 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу». У зв’язку з чим вищевказане рішення Глевахівської селищної ради є незаконним та підлягає скасуванню. Окрім того, правомірність видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, безпосередньо залежить від законності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого такий державний акт видавався. Зважаючи на те, що відповідач отримав державний акт на право власності на спірну земельну ділянку, який зареєстрований у встановленому законом порядку, а тому відновити становище, яке існувало до порушення, можливо здійснити в порядку ст.ст. 16, 21, 387, 388, 393, 396 Цивільного кодексу України, ст. 152, 153, 155 Земельного кодексу України лише шляхом визнання недійсним такого державного акту на право власності на земельну ділянку, скасуванням його державної реєстрації та витребуванням земельної ділянки у державну власність.

Прокурор посилається не те, що звернення з вказаним позовом до суду викликано необхідністю захисту інтересів держави, в особі ОСОБА_1 управління Держземагентства у Київській області та ДП «ДСВ ІФРГ НАН України», адже грубо порушено право державної власності на землі сільськогосподарського призначення, які відповідно до ст.ст. 13, 14 Конституції України знаходяться під особливою охороною держави та які не можуть передаватися з державної у приватну власність, а також з метою захисту прав на землю постійного землекористувача, оскільки спірна ділянка протиправно вибула із державної власності.

Представник відповідача ОСОБА_2 надала суду заперечення проти позову, в якому вказала, що прокурором пропущено строк позовної давності, відповідач є добросовісним набувачем, а договір дарування недійсним не визнавався. Крім того в запереченнях вказано, що серед підстав припинення права власності на земельну ділянку відповідно до ст. 140 ЗК України, відсутня та підстава про яку згадує прокурор. Представник наполягає, що вказана земельна ділянка не належить до земель Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України».

Інші учасники справи в судове засідання не з'явились.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом установлено, що ДП В«ДСВ ІФРГ НАН УкраїниВ» 20.05.2002 видано державний акт на право постійного користування землею серія ІІ-КВ № 001432-270, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102.

Рішенням господарського суду Київської області від 21.04.2010 року задоволено подання Васильківського міжрайонного прокурора про перегляд рішення цього суду від 30-31.12.2008 року за нововиявленими обставинами, скасовано рішення господарського суду Київської області від 30-31.12.2008 року та прийнято нове рішення, яким в позові Глевахівської селищної ради відмовлено в повному обсязі. Постановою від 23.06.2011 року Вищим господарським судом України розглянуто касаційну скаргу селищної ради та винесено постанову у справі № 18/595-08/17/4, якою касаційну скаргу Глевахівської селищної ради залишено без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.07.2010 року залишено без змін.

ОСОБА_3 на підставі рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 16.03.2010 року №886-35-V (спірне рішення), видано державний акт серія ЯИ № 840150 на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 3221455300:03:004:0014.

Згідно листа Управляння Держземагентства у Васильківському районі від 05.01.2015 року № 10-1009-0.2-2/г-15 останнім повідомлено Васильківську міжрайонну прокуратуру про те, що земельні ділянки із кадастровими номерами, які зазначені в додатку до цього листа, мають перетин із земельними ділянками ДП В«ДСВ ІФРГ НАН УкраїниВ» , згідно обмінних файлів. Серед вказаних земельних ділянок є земельна ділянка із кадастровим номером 3221455300:03:004:0014.

ОСОБА_1 Управління Держземагенства у Київській області на адресу Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області надано графічне зображення (викопіювання) із зазначенням місць взаємного розташування земельної ділянки ДП В«ДСВ ІФРГ НАН УкраїниВ» та земельної ділянки із кадастровим номером 3221455300:03:004:0014, з яких вбачається, що земельна ділянка має перетин із земельною ділянкою наданої ДП В«ДСВ ІФРГ НАН УкраїниВ» .

Листом НАН України від 24.02.2015 року № 16/72-40 повідомило Заступника Васильківського міжрайонного прокурора Київської області, що земельна ділянка із кадастровим номером 3221455300:03:004:0014 розташована на землях ДП В«ДСВ ІФРГ НАН УкраїниВ» і згоди на їх вилучення зі складу земель ДП В«ДСВ ІФРГ НАН УкраїниВ» не надавала.

Згідно ч. 1 ст. 24 ЗК України державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Положеннями ст. 125, 126 ЗК України (в редакції, що діяла на час видачі державного акту ДП В«ДСВ ІФРГ НАН УкраїниВ» ) передбачено, що право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України В«Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексуВ» , вилучення земельних ділянок Національної академії наук України та галузевих академій наук може здійснюватися лише за згодою Президії Національної академії наук України та президій галузевих академій наук відповідно до Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ч. 9 ст. 149 ЗК України, земельні ділянки - рілля державної власності, що перебувають у постійному користуванні можуть вилучатися лише Кабінетом Міністрів України.

До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 150 ЗК України, землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів відносяться до особливо цінних земель. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених ч. 2 ст. 150 ЗК України.

Згідно з ч. 2 ст. 150 ЗК України, земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Отже, у позивача є право постійного користування земельними ділянками на території Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області загальною площею 971,21 га.

Виходячи із змісту рішень господарських судів, земельну ділянку площею 387,19 га залишено в постійному користуванні ДП В«ДСВ ІФРГ НАН УкраїниВ» , і на даний час підстава для проведення вилучення 387,19 га земель з постійного користування ДП В«ДСВ ІФРГ НАН УкраїниВ» зникла. А відтак, після скасування рішення Господарського суду Київської області від 30-31.12.2008 року за нововиявленими обставинами передача згаданих земель у власність фізичним особам порушує поновлені права позивача і ці права мають бути поновлені.

Враховуючи вищевикладене, Глевахівська селищна рада прийнявши спірне рішення, в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки (кадастровий номер 3221455300:03:004:0014), діяла в порушення ст.ст. 84, 116, 149 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу».

Посилання представника відповідача ОСОБА_2 на пропуск прокурором строку позовної давності судом відхиляється, оскільки прокурор звернувся до суду із згаданим позовом 14.01.2015 року, а отже прокурором не пропущено строк позовної давності.

У зв’язку з чим спірне рішення Глевахівської селищної ради є незаконним та підлягає скасуванню.

Крім того, правомірність видачі державного акту на право власності на земельну ділянку, яка на даний час належить ОСОБА_3, безпосередньо залежить від законності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого такий державний акт видавався.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 25.06.14 у справі № 6-67цс14, від 06.02.13 у справі № 6-169цс12, від 19.06.13 у справі № 6-57цс13.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У відповідності до ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Особа, яка має речове право на чуже майно, відповідно до ст. 396 Цивільного кодексу України, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Окрім того, відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням прав володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 3 ст. 153 Земельного кодексу України передбачено, що способами захисту прав на земельні ділянки є визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування та застосування інших, передбачених законом, способів.

Стаття 153 Земельного кодексу України визначає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно зі ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Правова позиція щодо визнання у судовому порядку недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки висловлена у постанові Верхового суду України від 22.10.12 у справі № 18/186-09/8. Так, суд зазначив, що у спорах, пов’язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Щодо добросовісності набувача ОСОБА_2, то згідно ст. 330 ЦК України добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

При цьому ст. 388 ЦК України передбачено, що майно може бути витребувано, якщо майно вибуло з володіння не з його волі, а майно, яке набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Враховуючи те, що майно, яке набув ОСОБА_2, вибуло з володіння Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» не з волі останнього, і це майно, набуте ОСОБА_2 безвідплатно на підставі договору дарування №562 виданого 24.07.2014 року (що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об’єкта нерухомого майна), то вказане майно може бути витребувано у ОСОБА_2, при цьому визнання договору дарування недійсним не вимагається для такого витребування.

Посилання представника ОСОБА_2 на те, що ст. 140 ЗК України не містить такої підстави для припинення права власності, як скасування рішення органу виконавчої влади, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, судом відхиляються. Нормами ст. 140 ЗК України встановлено підстави для припинення права власності в межах регулятивних правовідносин, натомість у цій справі йдеться про витребування земельної ділянки в рамках охоронних правовідносин.

Твердження представника ОСОБА_2 про те, що вказана земельна ділянка не належить до земель Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України», спростовується матеріалами справи.

Разом з тим, положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів судом, а ч. 2 цієї статті визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом.

Оскільки спосіб захисту, який обраний прокурором (яким заявлено вимогу про визнання відсутнім права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 3221455300:03:004:0014) не передбачено законодавством, то в задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.

Вимога прокурора про витребування на користь на користь ОСОБА_1 управління Держземагентства у Київській області та ДП В«ДСВ ІФРГ НАН УкраїниВ» у ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 3221455300:03:004:0014 підлягає задоволенню частково, оскільки вказана земельна належить на праві постійного користування ДП В«ДСВ ІФРГ НАН УкраїниВ» , і перебуває у володінні саме ДП В«ДСВ ІФРГ НАН УкраїниВ» . При цьому витребування спірної земельної ділянки на користь ОСОБА_1 управління Держземагентства у Київській області є необґрунтованим, оскільки спірна земельна ділянка у користуванні останнього не перебуває і задоволення позову в цій частині призведе до необхідності передачі однієї і тієї ж самої ділянки одночасно двом різних суб’єктам.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним і скасувати рішення Глевахівської селищної ради № 886-35-V від 16.03.10 в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 840150, виданого ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221455300:03:004:0014, яка розташована по вул. Підприємницька в смт. Глеваха Васильківського району Київської області, та скасувати його державну реєстрацію.

Витребувати на користь Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики НАН України» у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3221455300:03:004:0014.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судові витрати в сумі 730 грн. 80 коп.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя