Постанова

від 29.07.2015 по справі 802/2093/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 липня 2015 р. Справа № 802/2093/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Волощук А.М.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Вінницької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

до: приватного підприємства "Особняк-К"

про: стягнення коштів та накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, податковий орган, позивач) до приватного підприємства "Особняк-К" (далі - ПП "Особняк-К", підприємство, відповідач) про стягнення коштів та накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в сумі в сумі 156761,05 грн., яка самостійно ним визначена та не сплачена, а тому підлягає стягненню. Крім того, оскільки, встановлено відсутність майна у відповідача, податковий орган, на підставі п. 20.1.33 ст. 20 Податкового кодексу України, також просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків - ПП "Особняк-К".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовільнити з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача щодо накладення арешту на кошти та інші цінності ПП "Особняк -К" заперечила, посилаючись на наявність майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, просила відмовити у задоволені позову в цій частині. Щодо позовної вимоги про стягнення податкового боргу в сумі 156761,05 грн., то при її вирішені, поклалась на розсуд суду.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Приватне підприємство "Особняк-К" як юридична особа зареєстроване Вінницьким міським управлінням юстиції 25.06.2010 року.

Станом на 03.07.2015 року за відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість (пеня) в сумі 156761,05 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих зобов’язань.

Податковим органом на адресу відповідача направлено податкову вимогу №53 від 05.03.2013 року на суму 268294,15 грн. Однак, визначена сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена.

Визначаючись щодо змісту заявлених вимог в частині стягнення податкового боргу з рахунків, у банках обслуговуючих такого платника, суд виходить з наступного.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки.

Обов'язок сплати податків платником податків передбачений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (ПК України), відповідно до якого платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Так, пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Грошове зобов'язання платника податків, відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості в розмірі 156761,05 грн. відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення адміністративного позову в частині стягнення.

Щодо позовної вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, то суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України податковий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 36466016 від 20.04.2015 року за ПП "Особняк-К" зареєстрована земельна ділянка 45, кадастровий номер 0510136600:02:068:0278, площею 0,06 га, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Ленських подій.

Згідно витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Вінниці, виконаної Державним підприємством "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпроміст" ім.Ю.М.Білоконя" м. Київ, затвердженої рішенням Вінницької міської ради №1332 від 21.06.2013 року, нормативна грошова оцінка аналогічної земельної ділянки (в цьому ж місці) розміром 1000 м 2 становить 558772,2 грн.

Отже, враховуючи, що за ПП "Особняк-К" рахується нерухоме майно, яке може бути джерелом погашення податкового органу, що спростовує доводи податкового органу про зворотнє, то й підстави для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, визначені у підпункті 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України - відсутні.

Окрім того, податковим органом не наведено жодної з підстав та не надано доказів, за яких можливе застосування й адміністративного арешту, передбаченого статтею 94 ПК України.

За наведених обставин в задоволені позову в частині накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків слід відмовити.

Згідно ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.

Оскільки спір частково вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, а також враховуючи часткову відмову у позові, судові витрати (судовий збір) відповідно до частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовільнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Особняк-К" (вул. П.Запорожця, буд. 46-А, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 37159512) кошти у рахунок погашення податкового боргу в сумі 156761,05 грн. (сто п"ятдесят шість тисяч сімсот шістдесят одна грн. 05 коп.) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна