Постанова

від 30.07.2015 по справі 802/2013/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

30 липня 2015 р. Справа № 802/2013/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                              Слободонюка М.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Ветагент"

про: накладення арешту на кошти та інші цінності

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ, позивач) з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ветагент" (далі - ТОВ "Ветагент", відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що станом на 25.06.2015 року за відповідачем рахується податковий борг в сумі 13477,50 грн., а майно яке б стало джерелом його погашення у відповідача відсутнє, що згідно п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України є підставою для звернення до суду із позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться на рахунках ТОВ "Ветагент" у банках на суму податкового боргу.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву (вх.№20384 від 30.07.2015 року) про розгляд справи в порядку письмового провадження та зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не прибув. Судову кореспонденцію суд направляв відповідачу на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (вул. Київська, 4, м. Вінниця). В перше судове засідання на 16.07.2015р. відповідач, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, не з'явився. На судове засідання 30.07.2015р. до суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення з відміткою поштового відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання". За таких обставин суд вважає, що відповідач відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частин 4, 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що станом на 25.06.2015 року за відповідачем згідно наявного у матеріалах справи розрахунку (а.с. 4) числиться податковий борг по податку на додану вартість в сумі 13477,50 грн., з яких 13459,40 грн. - основний платіж та 18,10 грн. - залишок несплаченої пені.

Дана заборгованість виникла у результаті поданих відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року та підтверджується витягом з облікової картки платника податку на додану вартість (а.с.6), а також копіями відповідних податкових декларацій (а.с. 7-12).

Згідно п.49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно зі статтею 59 Податкового кодексу України, податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом направлення податкової вимоги № 524-25 від 03.02.2015 року на суму 3802,83 грн., яка була отримана уповноваженою особою за довіреністю 08.04.2015 року (а.с.19), однак залишилась без виконання.

Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підстави виникнення права податкової застави визначені статтею 89 ПК України. Зокрема підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 цієї статті передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Як вбачається із матеріалів справи, для погашення податкового боргу відповідача податковим органом було вчинено дії з метою проведення опису майна підприємства, проте майна, що могло б бути описано у податкову заставу не виявлено. Так, довідками Центру надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів при УДАІ УМВС у Вінницькій області № 5660 від 12.05.2015 року (а.с.16), Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області вх. №12178-23/10 від 23.04.2015 року (а.с.15), інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 39327761 від 18.06.2015 року (а.с.17), інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на не рухоме майно №39327830 від 18.06.2015 року (а.с.18), інформаційною довідкою з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №39327785 від 18.06.2015 року (а.с. 17 на звороті) підтверджується факт відсутності у відповідача іншого рухомого чи нерухомого майна, яке могло б бути джерелом погашення податкового боргу.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п.п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків. При цьому в силу вимог абзацу 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що у ТОВ "Ветагент" відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 13477,50 грн., що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову та накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача у банківських установах з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також враховуючи відсутність витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Ветагент" (вул. Київська, 4, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 38717385), що знаходяться в банківських установах на суму податкового боргу 13477 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят сім) гривень 50 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           Слободонюк Михайло Васильович