Постанова

від 02.06.2015 по справі 804/6446/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 р. Справа № 804/6446/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ніколайчук С.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитяча спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

19.05.15р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитяча спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області щодо проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву» (код ЄДРПОУ 32816220) з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати орендної плати за землю за результатами якої складено Акт «Про результати документальної невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати орендної плати за землю» від 13.10.14р. №2696/04-61-22-01/32816220;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0005022201 від 26.11.14р. про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Дитяча спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву" (код ЄДРПОУ 32816220) нарахування податкового зобов'язання по орендній платі за землю на загальну суму 985480,82 грн. (656987,21грн. - за основним платежем та 328493,61грн.- за штрафними санкціями);

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що перевірка позивача проведено в супереч нормам ПК України, а саме: позивач не отримував наказу про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Дитяча спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву» з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати орендної плати за землю, а тому відповідач не мав права приступати до проведення такої перевірки, порушено порядок організації проведення перевірки, оскільки відсутня фактична підстава для проведення перевірки - наказ контролюючого органу. Також, позивач звертає увагу суду на той, факт, що він не отримував від податкового органу жодного запиту про надання пояснень та документів який б стосувався оплати орендної плати за землю позивачем за період вересень 2012-серпень 2014 рок, а тому відповіді на таке заперечення не надано. Також, позивачем не було порушено вимоги п.50.1 ст.50, пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України, оскільки положеннями ПК України передбачено, що питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди, тому саме умови договору є обов'язковими для виконання сторонами і орендодавець має право вимагати сплати. При цьому вимоги п.п. 288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК щодо мінімального розміру орендної плати стосуються узгодження розміру орендної плати при укладені договору або ж при винесенні змін до нього. Таким чином, Податковий кодекс України, ні будь-який інший нормативно-правовий акт, не містить норми, які б зобов'язували орендаря сплачувати орендну плату у розмірі, що не відповідає розміру, визначено в договору оренди. Крім того, Позивач зазначив про відсутність порушень з його боку під час визначення розміру орендної плати за землю, невідповідність даних наведених Відповідачем фактичним сумам, що були сплачені Позивачем та відсутність підстав для застосування штрафу в розмірі 50%.

Ухвалою суду від 21.05.15р. відкрито провадження по справі №804/6446/15 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.06.15р.

02.06.15р. позивач та відповідач в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до вимог ст. 35 КАС України, докази чого наявні в матеріалах справи. Відповідач, письмові заперечення на пропозицію суду не надав.

02.06.15р. позивач подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.

Враховуючи клопотання позивача, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у письмовому провадженні, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитяча спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву" (код ЄДРПОУ 03342190) (далі - ТОВ «ДСОШОР», підприємство, відповідач) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Амур-Нижньодніпровської районної Ради м.Дніпропетровська 26.12.2003р.

Підприємство перебуває на податковому обліку в ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська 26.12.2003р. №5067.

13 жовтня 2014 року Відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Дитяча спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву» з питання достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати орендної плати за землю.

За результатами проведеної документальної невиїзної перевірки ТОВ «Дитяча спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву» з питання достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати орендної плати за землю ДПІ в Амур-нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було складено Акт від 13.10.2014 року № 2696/04-61-22-01/32816220, відповідно до якого встановлено порушення Позивачем пп.288.5.1. п.288.5 ст.288 ПКУ, що призвело до заниження розміру податкового зобов'язання по орендній платі за землю в розмірі 656987,21 грн.

На підставі даного акту перевірки відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 000502220 від 26.11.2014 року про нарахування податкового зобов'язання по орендній платі за землю на загальну суму 985480,82 грн. (656987,21 грн. - за основним платежем та 328493,61 - за штрафними санкціями).

В Акті перевірки зазначено, що остання проводилася на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 та пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Даний перелік видів перевірки вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає.

В силу вимог пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно із п.73.3 ст.73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України);

Із зазначеного вище суд доходить до висновку, що відповідачем була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка у зв'язку з ненаданням позивачем пояснень та документальних підтверджень на письмовий запит відповідача.

В даному випадку, як встановлено судом та не спростовано відповідачем, позивач не отримував від Відповідача запиту про надання пояснень та документів який би стосувався оплати орендної плати за землю Позивачем за період вересень 2012 - серпень 2014 року.

З огляду на вищенаведене у відповідача були відсутн правові підстави для проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача.

Відповідності до підпункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Тобто, особливістю організації документальної позапланової перевірки є те, що право на проведення такої перевірки платника податків надається органам ДПС лише у разі, коли йому до початку проведення перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Також, як встановлено Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року за №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за №1562/20300 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), особливістю організації документальної позапланової перевірки є те, що право на проведення такої перевірки платника податків надається органам ДПС лише у разі, коли йому до початку проведення перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. При цьому у разі проведення документальної виїзної перевірки платнику податків також надаються направлення на проведення такої перевірки, службові посвідчення осіб, зазначених в направленні на проведення перевірки, а проведення документальної невиїзної перевірки можливе за умови письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідачем не надано суду наказу про призначення проведення такої перевірки та доказів його отримання позивачем, а акт перевірки не містить посилання на рішення прийняте керівником контролюючого органу про проведення перевірки позивача.

Нормами Податкового Кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою прийняття наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Такий висновок узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною в постанові від 27 січня 2015 року по справі № 21-425а14.

У зв'язку з порушенням Відповідачем п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 77.4 ст. 77, п. 78.4 статті 78 та п. 79.2 ПКУ, а саме: відсутності підстави для проведення перевірки, відсутності рішення керівника контролюючого органу про проведення перевірки та недотримання обов'язку повідомлення позивача про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо проведення такої перевірки є протиправними.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

Щодо безпосередньо суті порушення позивачем пп. 288.5.1. п.288.5 ст. 288 ПК України, визначеного у оскарженному податковому-повідомленні рішенні, то судом встановлено наступне.

26 квітня 2007 року між позивачем та Дніпропетровської міською радою було укладено договір оренди землі № 983, предметом якої є земельна ділянка площею 0,1010 га., кадастровий номер 1210100000:01:006:0015. Відповідно до п. 4.1. даного Договору встановлено розмір річної орендної плати в розмірі 0,03% її нормативної грошової оцінки. Розрахунком розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 23.04.2007 року, підписаним сторонами даного договору, щодо земельної ділянки площею 0,1010 га., кадастровий номер 1210100000:01:006:0015 встановлено розмір орендної плати за дану земельну ділянку.

За даним договором позивачем у відповідності до п. 4.1., яким встановлено розмір річної орендної плати в розмірі 0,03% її нормативної грошової оцінки, було сплачено у вересні-грудні 2012 року сума орендної плати в розмірі 142,8 грн., за 2013 рік - 428,38 грн., та за період січень-серпень 2014 року - 285,68 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) позивача за 2012, 2013, 2014 роки.

Судом встановлено, що згідно постанови Дніпропетровського господарського апеляційного суду у справі №20/139-10 від 14.12.2010 року до договору оренди земельної ділянки площею 0,1010 га необхідно внести зміни. Пункт 4.1. договору оренди земельної ділянки, який стосується розміру орендної плати, викладено в новій редакції, яким збільшено розмір орендної плати.

Однак, 16 лютого 2011 р. Вищим господарським судом України винесено постанову про скасування постанови Дніпропетровського господарського апеляційного суду у справі №20/139-10 від 14.12.2010 р. та направлено справу на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Під час нового розгляду справи про внесення змін до договору оренди земельної ділянки площею 0,1010 га 27.04.2011 року господарським судом Дніпропетровської області у справі №5005/2914/2011 прийнято рішення про відмову в задоволенні позову про внесення змін до пункту 4.1 договору оренди земельної ділянки про збільшення розміру орендної плати, яке набрало законної сили.

На даний час договір оренди земельної ділянки площею 0,1010 га та пункт 4.1 цього договору діє в редакції від 26.04.2007 р.

Тобто, у зв'язку з відмовою в задоволенні даного позову, зміни в договір оренди землі № 983 від 26.04.2007 року, предметом якого є земельна ділянка площею 0,1010 га, внесені не були.

26 квітня 2007 року між позивачем та Дніпропетровською міською радою також було укладено договір оренди землі № 984, предметом якого є земельна ділянка площею 1,3459 га. кадастровий номер 1210100000:01:006:0014. Відповідно до п. 4.1. даного Договору встановлено розмір річної орендної плати в розмірі 0,03% її нормативної грошової оцінки. Розрахунком розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 23.04.2007 року, підписаним сторонами даного договору, щодо земельної ділянки площею 1,3459 га., кадастровий номер 1210100000:01:006:0014 встановлено розмір орендної плати за дану земельну ділянку.

За даним договором позивачем у відповідності до п. 4.1., яким встановлено розмір річної орендної плати в розмірі 0,03% її нормативної грошової оцінки, було сплачено у вересні-грудні 2012 року сума орендної плати в розмірі 2010,92 грн., за 2013 рік - 6032,82 грн., та за період січень-серпень 2014 року - 4021,84 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) позивача за 2012, 2013, 2014 роки.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з доводами позивача про невідповідність розміру фактично сплаченої позивачем орендної плати за дану земельну ділянку та її розміром, зазначеним відповідачем в акті перевірки.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.10 року по справі № 14/237-10 Прокуратурі Дніпропетровської області було відмовлено в задоволення позовних вимог до ТОВ «Дитяча спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву» про внесення змін до п. 4.1 договору оренди землі № 984 від 26.04.2007 року.

На даний час договір оренди земельної ділянки площею 1,3459 га. та пункт 4.1 цього договору діє в редакції від 26.04.2007 р.

26 квітня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дитяча спортивно - оздоровча школа олімпійського резерву» та Дніпропетровської міською радою було укладено договорів оренди земельної ділянки по вул. М. Малиновського площею 2,9351 га., кадастровий номер 1210100000:01:006:0013. Відповідно до п. 4.1. даного Договору встановлено розмір річної орендної плати в розмірі 0,03% її нормативної грошової оцінки. Розрахунком розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена станом на 23.04.2007 року, підписаним сторонами даного договору, щодо земельної ділянки площею 2,9351 га., кадастровий номер 1210100000:01:006:0013 встановлено розмір орендної плати за дану земельну ділянку.

За даним договором позивачем у відповідності до п. 4.1., яким встановлено розмір річної орендної плати в розмірі 0,03% її нормативної грошової оцінки, було сплачено у вересня-грудні 2012 року сума орендної плати в розмірі 4809,8 грн., за 2013 рік (січень-лютий) - 2404,88 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) позивача за 2012, 2013 роки.

Відповідно до постанови Дніпропетровського господарського апеляційного суду у справі № 20/140-10 від 14.12.2010 р. до договору оренди земельної ділянки площею 2,9351 га постановлено про необхідність внесення зміни до пункту 4.1. договору оренди земельної ділянки, виклавши його в новій редакції: «п. 4.1 Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України «Про оренду землі» та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.08р. № 39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України «Про оренду землі».

Але, до пункту 4.1 договору оренди земельної ділянки площею 2, 9351 га не було внесено ніяких змін.

Натомість, 22.03.2012 р. договір оренди земельної ділянки площею 2,9351 га розірваний на підставі додаткового договору, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дитяча спортивно - оздоровча школа олімпійського резерву», який посвідчений нотаріусом та зареєстрований в державному реєстрі. Відповідно до цієї додаткової угоди, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча спортивно - оздоровча школа олімпійського резерву» відсутня заборгованість по вказаному договору оренди.

Договір оренди земельної ділянки площею 2,9351га розірвано на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 224/2 від 29.02.2012 р., про що зазначено в додатковій угоді.

Крім того, відповідно до акту приймання передачі земельної ділянки від 22.03.2012 року дана земельна ділянка була повернута позивачем з оренди.

Отже, пункт 4.1 договору оренди землі не був змінений та діяв в редакції від 26.04.2007 р.

Законом, що регулює оподаткування землі, є Податковий кодекс України.

Відносини, пов'язані з орендної землі, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ст. 5 Закону України «Про оренду землі» орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Статтею 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Згідно з пунктом 288.4 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.5 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (в редакції до 01.04.2014 року).

Отже, положеннями Податкового кодексу України передбачено, що питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди, тому саме умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами і орендодавець (відповідна рада) має право вимагати сплати, а орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом такого договору, у визначеному договором розмірі.

Крім того, згідно з пунктом 288.1 ст. 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Між тим, ні Податковий кодекс України, ні будь-який інший нормативно-правовий акт не містить норм, які б зобов'язували орендаря сплачувати орендну плату у розмірі, що не відповідає розміру, визначеному в договорі оренди, і сплачувати її в більшому розмірі в разі законодавчої зміни граничного розміру цієї плати до внесення змін до самого договору оренди.

Відповідно до вимог статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, умови договору (включаючи і умову щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами. Відповідно, підприємство зобов'язане сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є предметом вказаного договору, у визначеному договором розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

При цьому статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Згідно із частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Щодо договорів, укладених до внесення у законодавство відповідних змін, то така зміна можлива лише на умовах та з підстав, передбачених договором, або якщо законом встановлена відповідна умова, при настанні якої орендна плата підлягає перегляду.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави дійти висновку про те, що зміна коефіцієнтів та ставок земельного податку може бути підставою для перегляду установленого розміру орендної плати шляхом укладення сторонами додаткової угоди до договору.

Викладені висновки у згоджуються з позицією Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.06.2013 року по справі 21-443а12, де, зокрема, зазначено, що "Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема, стежити, що такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок. Хоча зміна розміру земельного податку згідно із Законом № З09-VI є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичні зміни орендної палати та, відповідно, донарахування ДПІ суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями".

Згідно зі статтею 18 Закону "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, обов'язок позивача сплачувати більший розмір орендної плати виникає з моменту: набрання чинності додатковою угодою про внесення змін до договору (в разі досягнення сторонами взаємної згоди щодо збільшення розміру орендної плати); набрання законної сили рішенням суду про зміну договору (в разі вирішення спору щодо зміни розміру орендної плати в судовому порядку).

При цьому, як вказувалось вище, згідно перелічених договорів оренди земельних ділянок, зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін.

Водночас, однією з істотних умов договору оренди землі відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що, по-перше, ціна (орендна плата із зазначенням її розміру) є істотною умовою, по-друге, як чинним законодавством, так і самим договором оренди земельної ділянки чітко визначено спосіб внесення змін при таких обставинах (зміна умов договору) - виключно у письмовій формі за взаємною згодою сторін, позивач зобов'язаний нараховувати та сплачувати орендну плату за землю у відповідному (більшому або меншому) розмірі лише після внесення змін до договорів оренди землі, в яких буде визначено таку істотну умову договору як орендна плата, тобто встановлено інший розмір орендної плати ніж є.

В свою чергу позивачем сплачено орендну плату в розмірі, визначеному договорами оренди, тому в діях позивача відсутнє порушення 288.5.1 Податкового кодексу України.

Від-так відповідач, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, зокрема, й щодо здійснення донарахування орендної плати, в розмірі, що є більшим ніж встановлено договорами оренди землі.

Щодо застосованої відповідачем штрафної санкції в розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання у зв'язку з повторним порушенням на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України судом встановлено наступне.

Як на підтвердження факту повторного порушення податкового законодавства зі сторони позивача відповідач посилається на податкову повідомлення-рішення від 20.11.2012 року № НОМЕР_1 по акту документальної невиїзної перевірки від 25.10.2012 року № 4061/15-4/32816220.

Пункт 123.1. ст. 123 ПК України встановлює, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Проте судом встановлено, що Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року по справі № 2а/0470/14444/12, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча спортивно - оздоровча школа олімпійського резерву» до Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення - рішення від 20.11.2012 р. за № НОМЕР_1 було задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області від 20.11.2012 року №0003251503 про донарахування податкового зобов'язання (орендної плати за землю) - 688441 (шістсот вісімдесят вісім тисяч чотириста сорок одна) грн. 82 коп.

Зазначене рішення суду першої інстанції було залишено без змін Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2013 р. тобто, в установлено КАС України порядку набрало законної сили.

У зв'язку із зазначеним вище, у відповідача були відсутні підстави для застосування штрафної санкції у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин у сукупності, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву» до Державної податкової інспекції в Амур-нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування податкового повідомленні-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, , встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву» до Державної податкової інспекції в Амур-нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та визнання протиправним та скасування податкового повідомленні-рішення - задоволити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів в Дніпропетровській області щодо проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву» (код ЄДРПОУ 32816220) з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати орендної плати за землю за результатами якої складено Акт «Про результати документальної невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати орендної плати за землю» від 13.10.2014 року №2696/04-61-22-01/32816220.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_2 від 26.11.2014 року про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Дитяча спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву» (код ЄДРПОУ 32816220) податкового зобов'язання по орендній платі за землю на загальну суму 985480,82 грн. (656987,21 грн. - за основним платежем та 328493,61 - за штрафними санкціями).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дитяча спортивно-оздоровча школа олімпійського резерву» (код ЄДРПОУ 32816220) витрати по оплаті судового збору всього в сумі 560 грн. 28 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 02.06.15р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_2