Рішення

від 01.08.2015 по справі 904/4969/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.07.15р. Справа № 904/4969/15 За позовом Фермерського господарства "Єфрем", с. Лісове, Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГСМ Центр України", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 70 533,03 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фермерське господарство "Єфрем" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГСМ Центр Україна" про стягнення 70 533,03 грн., з яких: 66 587,60 грн. - безпідставно отримані кошти, 164,20 грн. - 3% річних за несвоєчасно повернуті кошти, 3 781,23 грн. - збитки від інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач помилково переказав грошові кошти у розмірі 66 587,60 грн. на розрахунковий рахунок відповідача, однак відповідач на вимогу відповідача відмовився здійснювати повернення вказаної суми.

Ухвалою суду від 09.06.2015р. порушено провадження по справі та призначено судове засідання на 06.07.2015р.

06.07.2015р. в засіданні оголошено перерву до 27.07.2015р.

06.07.2015р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказав, що в телефонному режимі позивачу було повідомлено про істотні умови договору, порядок оплати та поставки палива. 27.01.2015р. позивачем були сплачені кошти, тому ТОВ «ГСМ Центр Україна» розцінило ці дії як прийняття пропозиції по укладанню договору. Для поставки дизельного пального необхідно оформити договір поставки та направити заявку на поставку. 18.02.2015р. відповідач отримав від позивач вимогу про повернення коштів. Однак вважає, що отримавши два примірники договору 04.02.2015р., позивач не здійснив жодних дій по складанню протоколу розбіжностей та або його направленню, не повідом про прийняття рішення не укладати договір. Відповідач вважає, що отримання ним згоди в телефонному режимі, здійснення оплати, а також той факт, що згода на укладання договору не була відкликана зручним для позивача способом, свідчить про отримання ним коштів на законних підставах.

У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 06.07.2015р., в якому відображені відомості про явку сторін у судове засідання.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 06.07.2015р., в якому відображені відомості про явку сторін у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.01.2015р. Фермерське господарство "Єфрем" перерахувало грошові кошти у розмірі 66 567,60 грн. ТОВ "ГСМ Центр Україна", відповідно до платіжного доручення № 511 від 27.01.2015р., призначення платежу: оплата дизельного пального рах. на оплату № 11 від 27.01.2015р.

Позивач вказує, що перерахування грошових коштів було здійснено помилково.

Позивач направив відповідачу вимогу № 9 від 20.02.2015р., вимагавши не пізніше 7 днів з моменту отримання вимоги повернути помилково перераховані грошові кошти в розмірі 66 587,60 грн.

Однак, як вказує позивач, відповідач відповідь на вимогу не надав, грошові кошти на рахунок позивача не повернув, що й стало причиною до звернення до суду.

06.07.2015р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказав, що в телефонному режимі позивачу було повідомлено про істотні умови договору, порядок оплати та поставки палива. 27.01.2015р. позивачем були сплачені кошти, тому ТОВ «ГСМ Центр Україна» розцінило ці дії як прийняття пропозиції по укладанню договору. Для поставки дизельного пального необхідно оформити договір поставки та направити заявку на поставку. 18.02.2015р. відповідач отримав від позивач вимогу про повернення коштів. Однак вважає, що отримавши два примірники договору 04.02.2015р., позивач не здійснив жодних дій по складанню протоколу розбіжностей та або його направленню, не повідом про прийняття рішення не укладати договір. Відповідач вважає, що отримання ним згоди в телефонному режимі, здійснення оплати, а також той факт, що згода на укладання договору не була відкликана зручним для позивача способом, свідчить про отримання ним коштів на законних підставах.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підписаний Фермерським господарством "Єфрем" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГСМ Центр Україна" договір про поставку дизельного пального з умовами поставки та оплати відповідачем на подано.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок. (ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України).

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт поставки товару позивачу.

Навпаки, у судовому засіданні 06.07.2015р. представник відповідача пояснив, що поставка товару не відбулась, договір не укладено, однак вважає, що отримав кошти на законних підставах.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч.1,2 ст.1212 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на те, що дизельне пальне позивачу не поставлене (протилежне відповідачем не доведено) - обов'язку з оплати відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України не виникло, також не подано й підписаного договору між позивачем та відповідачем про поставку дизельного пального , який би передбачав, наприклад, умову щодо пепередньої оплати товару - позовні вимоги щодо стягнення 66 587,60 грн., перерахованих за платіжним дорученням № 511 від 27.01.2015р., є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 164,20 грн. та 3781,23 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадку повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

З урахуванням наведеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3%річних.

Згідно з абз. 4 п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 102,13 грн. (5,59%), на відповідача - 1 724,87 грн. (94,41 %).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГСМ Центр Україна" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Харківська, 74В, ідентифікаційний код 39033946) на користь Фермерського господарства "Єфрем" (23061, Вінницька область, Барський район, с. Лісове, вул. Косгоспа, 37, ідентифікаційний код 34918483) 66 587,60 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГСМ Центр Україна" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Харківська, 74В, ідентифікаційний код 39033946) на користь Фермерського господарства "Єфрем" (23061, Вінницька область, Барський район, с. Лісове, вул. Косгоспа, 37, ідентифікаційний код 34918483) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 724,87 грн. , про що видати наказ.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.07.2015

Суддя І.В. Мілєва