Рішення

від 27.07.2015 по справі 910/13814/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2015Справа № 910/13814/15

Суддя господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні при секретарі Змієвській Т.П. справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ КОНТРФОРС» до товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ЕНЕРГОМОНТАЖВЕНТИЛЯЦІЯ» про стягнення 355082,24 грн, за участю представників сторін:

від позивача: Чирик А.І. (довіреність від 02.04.2015 № б/н);

відповідача Свадковська К.В. (довіреність від 15.01.2015 № б/н),

ВСТАНОВИВ :

У травні 2015 року до господарського суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ КОНТРФОРС» (далі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ЕНЕРГОМОНТАЖВЕНТИЛЯЦІЯ» (далі - відповідач), яким заявлено вимоги про стягнення з останнього заборгованості в сумі 355082,24 грн, з яких: 288418,14 грн - основна заборгованість; 48533,27 грн - пеня; 2844,67 грн - 3 % річних; 15286,16 грн - втрати від інфляції, а також про покладення на відповідача господарських витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору та послуг адвоката.

Позов мотивований тим, що відповідачем, як замовником, порушено грошове зобов'язання за договором підряду від 03.02.2014 № 01/14.

Відповідач надав суду відзив, яким позовні вимоги відхилив повністю. Відповідач також у відзиві зазначив, що між сторонами проводиться звірка взаємних розрахунків та ідуть перемовини щодо мирного врегулювання спору. Крім того, як вказує відповідач, останній вживає заходів, спрямованих на врегулювання спору.

У судовому засіданні 27 липня 2015 року представником відповідача надано суду клопотання від 27.07.2015 № 057-0/15 про відкладення розгляду справи з метою врегулювання сторонами спору мирним шляхом та укладення мирової угоди. Також у вказаному клопотанні відповідач зазначив, що частково погасив заборгованість на суму 10000,00 грн, у підтвердження чого надав суду платіжне доручення від 13.05.2015 № 2895.

Представник позивача проти вищевказаного клопотання відповідача заперечив та просив суд його відхилити у зв'язку із тим, що перемовини між сторонами щодо врегулювання спору у даній справі закінчилися безрезультатно. Щодо часткового погашення заборгованості на суму 10000,00 грн позивач відзначив, що дану суму враховано в позові.

Суд, дослідивши матеріали справи та клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи, вирішив відхилити вказане клопотання оскільки, по-перше, строк розгляду спору, встановлений ст. 69 ГПК, спливає, що позбавляє суд можливості відкласти розгляд справи на іншу дату; по-друге, у будь-якому випадку, сторони мають право укласти мирову угоду у процесі виконання рішення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 27 липня 2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши повноважних представників сторін, судом встановлено таке.

Між ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ЕНЕРГОМОНТАЖВЕНТИЛЯЦІЯ», як генеральним підрядником, та ТОВ «КОМПАНІЯ КОНТРФОРС», як підрядником, укладено договір підряду від 03.02.2014 № 01/14 на виконання робіт (далі - договір).

Відповідно до предмета договору підрядник за завданням генпідрядника зобов'язується на свій ризик власними силами і засобами, з використанням власних ресурсів, у відповідності до проектної та робочої документації, затвердженої замовником, договірних цін (додаток № 1), діючих будівельних норм і правил, та у визначений договором строк, виконати роботи на об'єкті - «Центр керування рухом Львівського РСП, будівля ЦКПР по вул. Любінська, 217, м. Львів», а генпідрядник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, проектну та робочу документації, прийняти закінчені роботи і оплатити їх вартість у відповідності до умов договору (п. 2.1 договору).

Як визначено у п. 12.1 договору, передача виконаних робіт за договором здійснюється щомісячно шляхом оформлення та підписання сторонами двосторонніх актів та довідок Ф № КБ-3, акти та довідки Ф № КБ-3. Акти та довідки складаються підрядником та надаються генпідряднику до 20-го числа звітного місяця.

Сторони домовилися, що загальна вартість робіт за договором визначена сторонами в договірних цінах (довідок Ф№ КБ-3) становить 1454963.56 грн, у т.ч. ПДВ 20 % - 242493,93 грн (п. 3.1 договору).

Відповідно до підпункту п. 3.3 розрахунки між сторонами проводяться таким чином:

Для належного виконання робіт за договором генпідрядник здійснює передоплати у такому порядку (підпункт 3.3.1 договору):

- авансовий платіж на закупку обладнання та матеріалів у розмірі 890589 гривень 60 коп від їх вартості сплачується генпідрядником протягом 5 (п'яти) календарних днів від дати підписання чинного договору (підпункт 3.3.2 договору);

- авансовий платіж на роботи у розмірі 60 % від їх вартості сплачується протягом 5 (п'яти) календарних днів після підписання вказаного договору (підпункт 3.3.3 договору);

Згідно з підпунктом 3.3.4 договору остаточна оплата за фактично виконані роботи здійснюється генпідрядником на підставі підписаних сторонами актів (форма КБ-2в) та довідок Ф № КБ-3 в строк до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за звітним, при умові підписання сторонами актів (форма КБ-2в) та довідок Ф № КБ-3 у порядку, передбаченому чинним договором, за вирахуванням сум передоплат, здійснених у розмірах та порядку, передбаченому договором.

Керуючись другим реченням ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, сторони домовилися, що у випадку порушення встановлених договором та додатками до нього строків оплати виконаних робіт, генпідрядник сплачує підрядникові, на його вимогу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочення платежу від суми протермінованого платежу. Сторони домовилися, що строк нарахування вказаної пені та строк позовної давності щодо неї встановлюється і складає 3 (три) роки.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Виходячи з умов договору, даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду, тому права і обов'язки сторін визначаються, зокрема, положеннями глави 61 ЦК України.

Положеннями ч. 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що позивачем, на виконання своїх зобов'язань за договором, виконано, а відповідачем прийнято роботи загальною вартістю 1443418,14 грн. Наведена фактична обставина підтверджується таким:

- актом приймання-передачі виконаних робіт від 07.04.2014 № 02 на суму 10000,00 грн;

- актами виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в: № 1 за червень 2014 року на суму 650808,00 грн; № 2 за липень 2014 року на суму 98376,26 грн; № 3 за серпень 2014 року на суму 169470,35 грн; № 4 за серпень 2014 року на суму 93895,62 грн; № 5 за листопад 2014 року на суму 15789,38 грн; № 6 за грудень 2014 року на суму 325540,61 грн; № 7 за грудень 2014 року на суму 89537,92 грн;

- довідкою форми № КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат № 3 за грудень 2014 року на суму 1443418,14 грн.

Наведені вище акти і довідка підписані сторонами договору та скріплені відбитками їх печаток та їх засвідчені копії містяться у матеріалах справи.

При цьому, суд зауважує, що доказів неналежного виконання позивачем його зобов'язань за договором, які полягають у виконанні робіт, матеріали справи не містять.

Спір між сторонами справи виник, як стверджує позивач, внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором, останній у встановлений у підпункті 3.3.4 договору термін виконані позивачем роботи оплатив лише частково на суму 1165000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 288418,14 грн.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 288418,14 грн, сторонами спору суду не надано.

Щодо наданого відповідачем платіжного доручення від 13.05.2015 № 2895 на суму 10000,00 грн суд зазначає, що вказана сума оплати робіт позивачем була врахована у позові у даній справі.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 ГПК).

Підсумовуючи сукупність фактичних обставин даної справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 288418,14 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт виконання позивачем робіт на підставі договору і порушення відповідачем грошового зобов'язання позивачем належним чином доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за договором (ст. 610 ЦК України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Як зазначено вище, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції та відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами частин 1 і 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи, що в правовідносинах сторін спору має місце допущене відповідачем порушення грошового зобов'язання, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 48533,27 грн; трьох процентів річних в сумі 2844,67 грн та втрат від інфляції в сумі 15286,16 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню повністю за розрахунками позивача, які перевірені і визнані судом вірними. У той же час суд зазначає, що вказані вимоги позивачем нараховували за період часу прострочення з 21 січня 2015 року по 20 травня 2015 року, включно.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, відносно розподілення судових витрат, пов'язаних зі сплатою послуг адвоката, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Пунктом 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Так, між позивачем, як замовником, та адвокатським об'єднанням «ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА ЮРИДИЧНА КОЛЕГІЯ», як виконавцем, укладено договір від 02.04.2015 № 02/04/15 про надання адвокатських послуг, відповідно до предмету якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язок надавати юридичні послуги в обсязі і на умовах, передбачених договором (п. 1 вказаного договору).

Як вбачається з виписки з поточного рахунку позивача, яка міститься у матеріалах справи, останній на виконання підпункту 3.1.1 договору від 02.04.2015 № 02/04/15 перерахував на користь адвокатського об'єднання 12000,00 грн.

Так, суд, розглядаючи дану вимогу позивача, виходить з такого.

Інтереси позивача у судовому засіданні у даній справі представляв адвокат Чирик А.І. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.06.2012 № 1826).

Також адвокатом подано до суду письмові пояснення президента адвокатського об'єднання, з яких вбачається, що послуги адвоката за договором від 02.04.2015 № 02/04/15 надаються замовникові-позивачеві саме у справі № 910/13814/15.

Отже, в сукупності наведених вище норм права, обставин та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, підлягають покладенню на відповідача повністю в розмірі 12000,00 грн.

Керуючись статтями 33-34, 43-44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИЙ КОМПЛЕКС «ЕНЕРГОМОНТАЖВЕНТИЛЯЦІЯ» (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 5-Б; ідентифікаційний код 38619176, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ КОНТРФОРС» (79059, м. Львів, вул. Лінкольна, буд. 57, квартира 30; ідентифікаційний код 37205935, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 288418,14 (двісті вісімдесят вісім тисяч чотириста вісімнадцять) грн 14 коп.; пеню в сумі 48533,27 (сорок вісім тисяч п'ятсот тридцять три) грн 27 коп.; три проценти річних в сумі 2844,67 (дві тисячі вісімсот сорок чотири) грн 67 коп.; втрати від інфляції в сумі 15286,16 (п'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят шість) грн 16 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 7101,65 (сім тисяч сто одна) грн 65 коп.; витрати по сплаті послуг адвоката в сумі 12000,00 (дванадцять тисяч) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31 липня 2015 року.

Cуддя Я.А. Карабань