Ухвала

від 28.09.2010 по справі 43/198-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"28" вересня 2010 р. Справа № 43/198-10

вх. № 8211/3-43

Суддя господарського суду Харківської області Сальнікова Г.І.

при секретарі судового засідання Мунжиу О.П.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 - довіреність від 25.05.2010 року №01-62 юр/4249

відповідача - ОСОБА_2 - довіреність від 31.12.2009 року № 127

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до Харківського обласного КП "Дирекція розвитку інфраструктури території", м. Харків

про стягнення 100463,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - АК "Харківобленерго" звернувся до господарського суду з позовом до Харківського обласного КП "Дирекція розвитку інфраструктури території" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 100463,07 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, який наданий через канцелярію господарського суду 28 червня 2010 року за вхідним № 18885 та долучений судом до матеріалів справи. Зокрема, у відзиві відповідач заперечує проти наявності заборгованості перед позивачем та зазначає, що відповідачем було здійснено переплату за період з січня 2010 року по серпень 2010 року на суму 967000.00 гривень, в підтвердження чого надав до суду платіжні доручення. Крім того, відповідач заперечує проти нарахування пені та зазначає, що зроблений позивачем розрахунок не відповідає діючому законодавству, тому, що зпдно до ч. 6 ст. 231 та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ч.2 пп. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України штрафні санкції встановлюються у відсотках, poзмip яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами на всю суму не виконаних зобов'язань з урахуванням шестимісячного терміну. Але в своїх розрахунках Позивач розраховує пеню з урахування 9-тимісячного терміну, що суперечить положенням діючого законодавства.

Стосовно стягнення Позивачем ПДВ на 3% річних та інфляційних витрати відповідач посилається на те, що відповідно до пп.. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з продажу товарів (poбiт, послуг) на митній території України.

Продажем товарів, зпдно п. 1.4 ст. 1 Закону, визнаються будь-які операції, що здійснюються зпдно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацією незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

У відповідності до п. 4.1. ст. 4 Закону, база оподаткування oперації з продажу товарів визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеного за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів, за винятком податку на додану вартують, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) зпдно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-як суми коштів, вартість матеріальних i нематеріальних активів, що передаються платнику податку. Безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Відповідно до вимог п. 4.1. ст. 4 Закону договірна (контрактна) вартість електроенергії яку Позивач поставив Відповідачу, визначається регульованими цінами, які встановлює НКРЕ України у вигляді тарифу. Відповідно до цих цін позивач сплачує ПДВ до бюджету.

Включення до складу договірної вартості з метою оподаткування ПДВ інших сум, ніж визначен1 п. 4.1. (перелік є вичерпним) ст. 4 Закону, чинним податковим законодавством України не передбачено. В зв'язку з цим суми індексу інфляції та 3% річних не входять до бази оподаткування (до договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами) податком на додану вартують, оскільки вони не зазначені в п.4.1. Закону.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляцп за весь час прострочен ня, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом. В п. 6 Додатку № 2 до Договору № 53999,01відщ 29 грудня 2006 року передбачено, що у разінесвоєчасноїї оплати, постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення:

- пені в poзміpi подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування від суми боргу;

- 3 відсотків річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Тобто нарахування індексу інфляції за весь період прострочення виконання боржником грошових зобов'язань i 3% річних від простроченої суми заборгованості проводиться від суми боргу за відпущену електричну енерпю з податком а додану вартість. А відповідно до пп 6.1. ст 6 Закону: "податок становить 20 % бази оподаткування, визначених cт. 4 Закону та додається до ціни товарів (poбіт, послуг).

Таким чином, враховуючи те, що інфляційні суми та відсотки, які встановлені положеннями ст. 625 ЦК України е санкцією за неналежне виконання грошового зобов'язання i пов'язане лише з компенсацією кредитору знецінених грошових коштів, а тому не входять до складу договірної (контрактної) вартості товарів та не є оплатою продажу будь-яка послуги, тобто не пов'язане з продажем товарів у розумінні Закону; суми 3% річних та індексу інфляції від простроченої суми заборгованості не є об'єктом оподаткування ПДВ у відповідності до чинного законодавства України.

Тому, на підставі вищевикладеного відповідач вважає, що на момент звернення Позивача до суду ніякої заборгованості Відповідача по договору не існувало, до того ж ніякого прострочення по платежам також не було, а навпаки на момент звернення Позивача до суду була переплата по договору.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи, що спір не може бути вирішено в цьому судовому засіданні, у зв'язку з ненаданням сторонами додаткових доказів, які мають суттєве значення для повного, всебічного та об’єктивного дослідження усіх матеріалів справи та фактичних обставин спору, суд вважає доцільним відкласти розгляд справи.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Розгляд справи відкласти на "13" жовтня 2010 р. о10:00

2. Зобов'язати учасників судового процесу виконати вимоги ухвали суду від 16 вересня 2010 року, а саме надати до суду:

позивачу - докази, що підтверджують викладені у позовній заяві обставини, довідку Держреєстратора (Облстату) про знаходження позивача та відповідача у ЄДРПОУ станом на момент подачі позовної заяви, оригінали документів, копії яких додані в обґрунтування позовних вимог надати в судове засідання для огляду, документально довести об'єми наданих послуг, відомості про наявність банківських реквізитів.

Відповідачу - відзив на позовну заяву, при наявності заперечень їх правове та документальне обґрунтування, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (від державного реєстратора) про державну реєстрацію станом на момент подачі позову, довідку про розрахункові рахунки в установах банку, докази сплати заборгованості, контрозрахунок санкцій (пені, 3% річних, індексу інфляції з урахуванням розрахунків та посиланням на діюче законодавство).

Сторонам - звірити свої взаєморозрахунки по договору (з урахуванням здійснення оплат та рішень господарського суду), для чого відповідачу направити свого повноважного і компетентного представника з довіреністю до позивача, акт звірки представити в судове засідання, забезпечити явку представників у судове засідання.

3. Попередити сторони, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, справу буде розглянуто за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Сальнікова Г.І.