Рішення

від 09.11.2010 по справі 43/236-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2010 р. Справа № 43/236-10

вх. № 8574/3-43

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судового засідання Тімарєва Т.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 84 від 25.10.2010 р.

відповідача - не з"явився.

розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Полінтертранс"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 9935,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Полінтертранс" звернувся до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 9300,00 грн. та штрафу за прострочення грошового зобов"язання у розмірі 635,97 грн., всього в сумі 9935,97 грн., а також сплачене державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Через канцелярію господарського суду 09.11.2010 р. представник позивача надав заяву (вх. № 22754), в якій просив суд зазначену у позовній заяві штрафну санкцію за порушення грошових зобов"язань відповідача у сумі 635,97 грн. вважати пенею. Зазначені документи долучені судом до матеріалів справи.

Крім того, через канцелярію господарського суду 09.11.2010 р. представник позивача надав клопотання (вх. № 22771) про повернення сплачених коштів на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що були перераховані позивачем по реквізитах: рахунок № 31213259700002, код КБКД: 22050000, символ звітності: 259, отримувач УДК у м. Харкові ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, МФО банку 851011, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області та надав оригінал квитанції про сплату 236,00 грн. на належні нові реквізити. Зазначені документи долучені судом до матеріалів справи.

В призначеному судовому засіданні 09.11.2010 р. позивач наполягав на заявлених позовних вимогах та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в призначені судові засідання 12.10.2010 р., 25.10.2010 р. та 09.11.2010 р. не з'явився, ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи, були направлені відповідачеві за його юридичною адресою рекомендованим листом та ухвала про порушення провадження у справі була отримана відповідачем 08.10.2010 р., про що свідчить його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, в зв'язку з чим суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та подані докази, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

15.04.2010 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (експедитор повірений) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полінтертранс" (перевізник) було укладено договір-заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні.

У відповідності до умов вказаного договору маршрутом є Україна-Польша, адреса погрузки та затаможки: Україна, м. Маріуполь, вул. Ніжній блок, 7, адреса разгрузки: ul. Porcelanova, 1140-246, Katowice POLAND, вантажовідправником є JV "SEKOND LTD" та вантажоотримувачем є FERRUM S.A., загальна вартість перевозки складає 9300,00 грн. в т.ч. ПДВ 0%, що також підтверджується рахунком- фактурою № СФ-0000037 від 20.04.2010 р. на суму 9300,00 грн.

У відповідності до п. 16.1. договору-заявки розрахунки провадяться в гривнях відповідно до виставленого рахунку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника.

Факт одержання послуг перевезення підтверджено актом здачі-приймання робіт від 20.04.2010 р., підписаний сторонами.

Крім того, в матеріалах справи знаходиться посвідчена належним чином копія CMR № 0050409, яка підтверджує отримання вантажу зазначеним в договорі-заявки вантажоотримувачем 20.04.2010 р.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Стаття 198 Господарського Кодексу України "Виконання грошових зобов'язань" встановлює, що платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Стаття 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлює, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.

Господарське зобов'язання також може бути припинене зарахуванням, згодою сторін, ліквідацією юридичної особи та визнане недійсним за рішенням суду (Глава 50 ЦК України, ст. 202 ГК України).

Суд, враховує положення ст. 627 Цивільного кодексу України, яким встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно приписів ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Суд бере до уваги, що відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд звертає увагу на те, що згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на викдадене, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, доставив вантаж до місця призначення згідно CMR № 0050409, претензій щодо виконання Договору з боку відповідача не було, що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт № ОУ-000037 від 20.04.2010.

Таким чином, відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору-заявки, не провів своєчасної сплати за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість, яку до цього часу не погашено. Оскільки на цей час вказана сума не сплачена, заборгованість відповідача підтверджена матеріалами справи, правомірна, обґрунтована та така, що не спростована відповідачем, і тому підлягає стягненню в розмірі 9300,00 гривень.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань" від 22.11.1996р. Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 635,97 грн. обґрунтовані, не спростовані відповідачем та такі що підлягають задоволенню.

Крім того, розглянувши клопотання представника позивача про повернення сплачених коштів на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що були перераховані позивачем по реквізитах: рахунок № 31213259700002, код КБКД: 22050000, символ звітності: 259, отримувач УДК у м. Харкові ГУДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, МФО банку 851011, банк отримувача ГУДКУ у Харківській області, враховуючи, суд дійшов висновку, що воно не суперечить діючому законодавству, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 102,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 11, 202, 509,525, 526, 530, 610,611, 612, 614, 625, 627, 629, 693, 929, 931, 932 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 174, 193, 198, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полінтертранс" (36037, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 25159836, р/р НОМЕР_1 в АТ "ОСОБА_3 Аваль", м. Київ, МФО 380805, р/р 26007150004419 в АТ "ОСОБА_3 Аваль", м. Полтава, МФО 331605) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (61121, АДРЕСА_2, код НОМЕР_2, р/р 26008010061441 в ВАТ ВТБ ОСОБА_3, м. Київ, МФО 321767) 9300,00 грн. - суму основної заборгованості, 635,97 грн. - пені, 102, 00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати довідку на повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у зв"язку з перерахуванням на невірні реквізити, перераховані платіжним дорученням № 332 від 21.09.2010 р.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст судового рішення підписано 10.11.2010 р.