Ухвала

від 28.07.2015 по справі 826/5859/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2015 року м. Київ К/800/2300/15

К/800/2471/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря : Іванова Д.О.

представників:

позивача: Базалюк О.Ю.

відповідача : Максименко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційні скарги Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014 року

у справі № 826/5859/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Завод Євроформат») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2014 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Завод Євроформат» відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Завод Євроформат» задоволено частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2014 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.11.2013 року №0009592203 в частині сум донарахованого податку на прибуток - 1436 270 грн. та сум штрафної санкції у розмірі 718 135 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи касаційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Завод Євроформат», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 24.10.2013 року № 614/26-54-22-03-07/31724919.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 135.2, пп. 135.5.4 п.135.5 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2013 року № 0009592203, яким ТОВ «Завод Євроформат» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2 229 429 грн. (за основним платежем - 1 486 286 грн., штрафними санкціями - 743 143 грн.).

За результатами адміністративного оскарження, зазначене податкове повідомлення-рішення податковими органами залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Суд апеляційної інстанцій погодився частково з такими висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, суми донарахованого ТОВ «Завод Євроформат» податку на прибуток та суми штрафних санкцій (50%) не нараховувались ДПІ щодо таких контрагентів, як: ТОВ «Штудіан», ТОВ «Запоріжметал Холдінг», ТОВ «Рослич», ТОВ «Еліткомпані Харків» та ПП «Унісон Дизайн».

Таким чином, дослідженню, на предмет реальності здійснення господарських операцій, підлягають первинні документи щодо взаємовідносин ТОВ «Завод Євроформат» з ТОВ фірма «Жалсі» та ТОВ «Д.К.-ГРУП».

З матеріалів справи вбачається, що 16.10.2012 року між TOB «Завод Євроформат» та ТДВ «Укрліфтсервіс» укладено договір підряду №55-1610, відповідно до умов якого TOB «Завод Євроформат» взяв на себе зобов'язання власними та/або залученими силами та засобами, поставити ліфтове обладнання та виконати в повному обсязі комплекс робіт по заміні (реконструкції) ліфтового обладнання, що включає в себе: виконання проектних робіт у т.ч. проведення державної експертизи, виготовлення та постачання ліфтового обладнання, виконання робіт з демонтажу, монтажу та пусконалагоджувальних робіт, будівельних робіт по шахтах та машинним приміщенням, диспетчеризації відповідно до проектно-кошторисної документації.

22.10.2012 року між TOB «Завод Євроформат» та TOB «Д.К.-ГРУП» укладено договір № 2012/11-01 на виконання будівельних та пусконалагоджувальних робіт.

Фактичне виконання умов вищевказаних договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами (податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт, актами приймання ліфтів, експертним звітом, фото знімками, тощо).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що по взаємовідносинам з ТОВ «Д.К-Груп» позивачу було донараховано податок на прибуток в сумі 1298739 грн. та штрафні санкцій у розмірі 649369 грн.

Отже, з огляду на вищевказані обставини справи, колегія суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що податкове повідомлення рішення від 20.11.2013 року № 0009592203 в цій частині підлягає скасуванню.

В свою чергу, щодо господарських взаємовідносин ТОВ «Завод Євроформат» з ТОВ фірма «Жалсі», слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Завод Євроформат» до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування декларацій з податку на прибуток підприємства за IV квартал 2012 року віднесло витрати по контрагенту ТОВ фірма «Жалсі», на придбання товарів-комплектуючих до ліфтів по договорах поставки від 04.10.2012 року №ЖА-1487, від 20.11.2012 року №ЖА-00001501, видаткових накладних від 08.10.2012 року №4028, від 30.11.2012 року №4028.

В акті перевірки зазначено, що у ТОВ «Завод Євроформат» наявна розбіжність по ТОВ фірма «Жалсі» по податковому кредиту з ПДВ за жовтень 2012 року, які виникли на підставі акта від 23.05.2013 року №1514/22-20/24937487 Про неможливість проведення зустрічної звірки фірма ТОВ фірма «Жалсі» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за податкові періоди: з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року, з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року, з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року, з 01.01.2013 року по 31.01.2013 року, крім того, за жовтень 2012 року ТОВ «Завод Євроформат» визначено податковий кредит з ПДВ по ТОВ «Завод Євроформат», у розмірі 48930 грн., в свою чергу ТОВ «Завод Євроформат» визначило податкові зобов'язання з ПДВ по ТОВ «Завод Євроформат» у розмірі 25000 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з метою отримання пояснень та документального підтвердження правомірності віднесення вищезазначеної суми до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та сум ПДВ до податкового кредиту, та на підтвердження фактичного отримання товарів і використання їх в господарській діяльності підприємства, ДПІ було направлено лист ТОВ «Завод Євроформат» від 16.08.2013 року №4763/10/26-54-22-03-19.

Згідно листа від 21.08.2013 року №297/13 ТОВ «Завод Євроформат» відмовило в наданні таких пояснень та документів, зазначивши, що оригінали документів по взаємовідносинам з деякими контрагентами, в тому числі з ТОВ фірма «Жалсі», за вимогою старшого слідчого з ОВС ГСУ з фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України Борисенка В.М. (лист від 08.07.2013 року №908-30/10/09/250-013), були передані до ГСУ з фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України.

02.09.2013 року ДПІ було направлено лист №282/8/26-54-22-03-17 до ГСУ фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України з проханням терміново розглянути питання стосовно надання копій документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Завод Євроформат» по вищезазначеним підприємствам, а у разі неможливості їх надання, повідомити про дату та місце ознайомлення з ними.

Згідно листа від 17.09.2013 року №18259/7/99-99-09-01-17 ГСУ ФР Міністерства доходів і зборів України повідомлено відповідача про надання можливості працівникам ДПІ ознайомитися з документами вилученими на ТОВ «Завод Євроформат».

Відповідно до акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 23.05.2013 року №1514/22-20/24937487 співробітниками відділу перевірок підприємств окремих галузей економіки управління податкового контролю було здійснено вихід за податковою адресою ТОВ фірма «Жалсі»: 03057, м. Київ. вул. Довженка. 6.18, в результаті чого встановлено, що ТОВ фірма «Жалсі» та його посадові особи за податковою адресою не знаходяться, фактичне місцезнаходження посадових осіб товариства встановити неможливо, складено довідку про неможливість вручення запиту ТОВ фірма «Жалсі» від 20.05.2013 року №1018/22-20 та запит на встановлення місцезнаходження платника податків від 20.05.2013 року №1014/22-20, який надіслано до ГВПМ ДШ у Шевченківському районі м. Києва ДПС зі службовою запискою від 20.05.2013 року №3108/22-20.

Також зазначено, що основним постачальником ТОВ фірма «Жалсі» за вказаний період було підприємство, що має ознаки фіктивності, а саме - TOB «Арт Полі Груп». Актом перевірки ДШ у Солом'янському районі м. Києва від 23.04.2013 №883/22.3-17/37888855 встановлено відсутність у TOB «Арт Полі Груп» об'єктів оподаткування за січень 2013 року.

У зв'язку з чим відповідач дійшов висновку, що у позивача відсутні підстави для включення до валових витрат сум коштів по операціям із ТОВ фірма «Жалсі».

В свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, що контрагенти позивача на час спірних відносин були зареєстровані як платники податку (відповідно до вимог чинного законодавства).

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Завод Євроформат» починаючи з півріччя 2012 року, включено 25 % суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначеного уточненою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2011 рік, у розмірі 200000 грн.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2012 - 2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011), то сума цього значення підлягає включенню до витрат: звітних (податкових) періодів, починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення.

У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту перевірки від 24.05.2012 року № 258/22-5/31724919 «Про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Завод Євроформат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Завод Євроформат»: п. 5.1, пп. 5.4.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2, пп. 139.1.5, п. 144.1 Податкового кодексу України, а саме: занижено податок на прибуток в сумі 272 371 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що вищевказана сума була сплачена ТОВ «Завод Євроформат» до державного бюджету України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційних скарг не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для їх задоволення.

За таких обставин, касаційні скарги відповідача та позивача підлягають залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак Ю.І. Цвіркун