Постанова

від 03.03.2010 по справі 2а-127/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2010 р. Справа № 2a-127/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Дущак С.М.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі, вул. Д. Галицького, 15, м. Тлумач, Івано-Франківська область,

до відповідача: приватної агрофірма "Петрилівська", с. Петрилів,Тлумацький район, Івано-Франківська область,

про стягнення заборгованості в сумі 604,16 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2010 року управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі звернулося з адміністративним позовом до приватної агрофірми "Петрилівська" про стягнення заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 3831,66 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на пільгових умовах в сумі 604,16 гривні, нарахованих відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про місце, час та дату був повідомлений належним чином. Своїм правом надання заперечення на позовну заяву не скористався.

Вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази та матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Згідно пункту 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років , які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами «б»-«з»статті 13 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що об’єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Статею 4 вказаного Закону встановлено ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від даного об'єкта оподаткування.

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003. Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пункт 6.8. вказаної Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов’язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач зобов’язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.

Судом встановлено, що приватна агрофірма "Петрилівська" є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування. Позивачем на адресу відповідача направлялися 17.07.2009 року №1829/04, 12.08.2009 року №2020/04, 19.10.2009 року №2746/04 та 15.12.2009 року №3587/04 листи із розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за липень, серпень, жовтень та грудень 2009 року та зазначили розрахунок суми витрат за 2009 року на суму 604,16 гривень. Дані факти підтверджуються копіями повідомлень про вручення, що приєднанні до матеріалів справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні встановлено, що приватна агрофірма "Петрилівська", будучи платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, зобов’язана відшкодовувати фактичні витрати органу Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві.

Наявність заборгованості приватної агрофірми "Петрилівська" перед управлінням Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується метеріалами справи. Станом на момент розгляду справи відповідач не сплатив заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за 2008 рік в сумі 604,16 гривень.

Враховуючи те, що відповідачем дана сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за 2008 рік, в сумі 604,16 гривень добровільно не сплачена, вона підлягає стягненню в судовому порядку.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватної агрофірми "Петрилівська", с. Петрилів, Тлумацький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 30796433 на користь управління Пенсійного фонду України заборгованість в сумі 604,16 гривень (шістсот чотири гривні шістнадцять копійок).

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 09.03.2010 року.