Постанова

від 03.03.2010 по справі 2а-256/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2010 р. Справа № 2a-256/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.

за участю секретаря Дутчак Л.В.

представника позивача: Державної податкової інспекції в Тлумацькому районі Івано-Франківської області ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Тлумацькому районі Івано-Франківської області до Приватної агрофірми «Гончарівська»про стягнення податкового боргу в розмірі 2886,35 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2010 року Державна податкова інспекція в Тлумацькому районі Івано-Франківської області (далі -позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватної агрофірми «Гончарівська»(далі -відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 2886,35 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно в порушення Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не сплачено в повному обсязі податкові зобов'язання самостійно задекларованих сум орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності. Податковий борг відповідача становить 2886,35 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.

Судом встановлено, що 28.02.2003 року державним реєстратором Тлумацької районної державної адміністрації проведено державну реєстрацію юридичної особи - Приватної агрофірми «Гончарівська»та Державною податковою інспекцією в Тлумацькому районі Івано-Франківської області відповідача взято на облік як платника податків і зборів.

Закон України «Про систему оподаткування»визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Стаття 4 Закону України «Про систему оподаткування»визначає, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі) належать плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Судом встановлено, що відповідач являється платником орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Закон України «Про плату за землю»визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закон України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Стаття 5 Закону України «Про плату за землю»визначає, що суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно статті 14 Закону України «Про плату за землю», платники орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Судом встановлено, що 29.07.2009 року, згідно договору оренди земельної ділянки відповідачем взято в оренду в Обертинській селищній раді Тлумацького району земельну ділянку площею 13,45 кв. м. та встановлено розмір орендної плати за її оренду в сумі 3677,07 гривень на 2009 рік.

20.08.2009 року відповідач подав до органу державної податкової служби податкову декларацію з орендної плати за землі державної та комунальної власності на суму 3677,07 гривень за період з липня -грудня 2009 року. Однак, у встановлені Законом терміни відповідач в повному обсязі податкові зобов'язання не сплачував, у зв'язку з чим допустив заборгованість в розмірі 2886,35 гривень.

Відповідно статті 15 цього Закону землекористувачі сплачують орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно частини 1 статті 17 Закону України В«Про плату за землюВ» податкове зобов'язання по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Суд зазначає, що орендна плата за землю сплачується за місцем знаходженням земельної ділянки, тобто до місцевого бюджету селища Обертин, Тлумацького району, Івано-Франківської області.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сплачувати орендну плату за землі державної та комунальної власності є обов'язком відповідача.

Закон України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом 5.1. статті 5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності є узгодженими з дня подання такої декларації.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Суд приходить до висновку, що узгоджена сума заборгованості по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в розмірі 2886,35 гривень, є податковим боргом відповідача, який ним несплачений.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити нараховану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватної агрофірми «Гончарівська», 78063, село Гончарів, Тлумацький район, Івано-Франківська область, ідентифікаційний номер 31547509 в дохід місцевого бюджету селище Обертин, Тлумацького району, Івано-Франківської області податковий борг в розмірі - 2886 (дві тисячі вісімсот вісімдесять шість) гривень 35 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 09.03.2010 року.