Постанова

від 22.03.2010 по справі 2а - 466/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2010 р. Справа № 2a - 466/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Пікович Л.Р.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, відповідача - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі, майдан Шевченка, 3, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400

до відповідача: Приватного виробничо-комерційного підприємства "Вікторія", вул. Кобилянської, 10, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400

про стягнення заборгованості в сумі 566,35 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Вікторія" про стягнення заборгованості в сумі 566,35 грн. Позовні вимоги мотивувало тим, що відповідачем на момент подачі позовної заяви не було сплачено страхові внески на обов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 566,35грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився надіславши на адресу суду заяву від 19.03.2010року про визнання позову в частині заявленої суми в розмірі 555,15грн., в зв"язку з тим, що відповідно до плтіжної вимоги №38 від 29.07.2009 року стягнуто на користь позивача 11,20 грн. Просить розгляд справи проводити без його участі.

Вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа -суб’єкт підприємницької діяльності та відповідно до ст.14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 р. зі змінами та доповненнями, є страхувальником, який згідно ч.1 ст.15 вказаного Закону являється платником страхових внесків.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 1 Закону України В«Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуванняВ» № 1058-ІV від 09.07.2003р. зі змінами та доповненнями, визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а також кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Частиною 2 ст.5 Закону передбачено, що виключно тим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

В силу ч.6 ст.20 Закону №1058-ІV від 09.07.2003р. страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, що дорівнює календарному місяцю для даного страхувальника. Згідно ч. 12 ст. 20 вказаного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до ч.2 ст.106 вказаного Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно вимог ч. 4 ст. 112 КАС України, судом встановлено, що визнання позову по даній справі не порушує прав позивача та відповідача, не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що у відповідності до рішення №1336 від 17.12.2009року до відповідача застосовано фінасові санкції та нараховано пеню в розмірі 566,35 грн. Щодо поданої платіжної вимоги №39 від 29.07.2009року, необхідно зазначити наступне. Зі змісту призначення платежу, який містится у вказаній вимозі, не вбачається погашення заборгованості в розмірі 11,20грн. за період в якому виникла заборгованість заявлена до стягненння, а саме за січень-лютий 2009 року. Крім цього, у відповідності до карток обліку особового рахунку страхувальника заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 566,35грн.

Станом на час розгляду справи відповідачем не сплачено заборгованість по сплаті страхових внесків на суму 566,35грн. Таким чином, дані кошти підлягають стягненню в судовому порядку.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного виробничо - комерційного підприємства "Вікторія", код ЄДРПОУ 22172233, на користь управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі забргованість зі сплати стахових внесків за січень-лютий 2009року в розмірі 566 (П"ятсот шістдесят шість) грн. 35 коп.

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 23.03.2010 року.