Постанова

від 11.05.2010 по справі 2а-962/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2010 р. Справа № 2a-962/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Скільський І.І.,

при секретарі Дякун М.М.,

за участю сторін:

представника позивача -не з`явився,

відповідача -не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийської об`єднаної державної податкової інспекції

до СК „ГрамарВ»

про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків в сумі 3400,00грн.,-

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2010 року Коломийська об`єднана державна податкова інспекція звернулася в суд з адміністративним позовом до СК „ГрамарВ» про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків в сумі 3400грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» здійснював несвоєчасне подання податкової звітності з податку на прибуток в сумі 3400грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без їхньої участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання. Згідно ст.39 КАС України викликався в судове засідання через засоби масової інформації. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію є суб`єктом підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, в результаті проведеної невиїзної документальної перевірки своєчасності подання відповідачем податкової звітності Коломийською ОДПІ складено Акт №254/151/20568814 від 22.02.2007року. На підставі акту винесено податкове повідомлення-рішення форми „РВ» № 0004651510/0 від 05 березня 2007року на суму 3400грн. Для погашення заборгованості по сплаті податку на прибуток підприємств відповідачу було вручено першу податкову вимогу №1/278 від 27.03.2007року та другу податкову вимогу №2/448 від 24.05.2007року із зобов`язанням терміново сплатити суму податкового боргу. Факт отримання відповідачем податкових вимог підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. У зв`язку з непогашенням податкового боргу за відповідачем рахується заборгованість по несплаті податку на прибуток підприємств в сумі 3400грн.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України «Про систему оподаткування»визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Податковий борг -це податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (ст.1 згаданого Закону).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств/94-ВР від 28.12.1994р. платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Положенням п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків його апеляційного узгодження і відповідно до п.п.5.3.2 п.5.2 ст.5 Закону повинно бути сплачено платником податків на протязі 10-ти календарних днів, наступних за днем узгодження. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 3.1.1 ст.3 вказаного Закону, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Податковий борг підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями та іншими матеріалами справи.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив. Загальна сума податкового боргу становить 3400грн. За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до п.3.1.1 ст.3 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищенаведене, загальна сума консолідованого податкового боргу становить суму позовних вимог та підтверджується виписками з особового рахунку про наявність заборгованості та іншими матеріалами справи.

Стаття 4 Закону України «Про систему оподаткування»визначає, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належать податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок з доходів фізичних осіб.

Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідачем не виконано зобов`язання, які покладені на нього відповідно до п.6. 2 ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» від 10.01.2000р., в результаті чого за ним рахується заборгованість в сумі 3400грн. Вказаний факт підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до п.6.2.1 ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» від 10.01.2000року у випадку, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Як зазначається в ч.5.3.1 ст.5 вищевказаного Закону, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання протягом десяти календарних днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення.

Згідно підпункту 1.1. пункту 1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платники податків -юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Абзацом 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Враховуючи вищенаведене, загальна сума консолідованого податкового боргу становить суму позовних вимог та підтверджується виписками з особового рахунку про наявність заборгованості та іншими матеріалами справи.

Дана заборгованість боржником не сплачена на момент розгляду справи, тому підлягає стягненню у судовому порядку.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.2, ст.ст. 8-14, ст.86, ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з СК „ГрамарВ» , вул. С.Стрільців, 56, м.Коломия, Коломийський район, код ЄДРПОУ 20568814 в доход державного бюджету заборгованість в сумі 3400грн. (три тисячі чотириста гривень).

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_1

Постанова складена в повному обсязі 17.05.2010 року.