Постанова

від 05.05.2010 по справі 2а-904/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2010 р.                               Справа № 2a-904/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

за участю секретаря Кузишин Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Долинської об'єднаної державної податкової інспекції до ТзОВ «Рімо»про стягнення податкового боргу в розмірі 338,75 грн., -

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2010 року Долинська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до ТзОВ «Рімо» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 338,75 грн.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, проте на адресу суду направив письмове клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений в друкованих засобах масової інформації. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав. За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності сторін.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних мотивів.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України «Про систему оподаткування»визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про систему оподаткування»платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

          Пункт 1 статті 20 Закону України «Про систему оподаткування»передбачає, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

          Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

          Згідно підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом та визначене в податкових вимогах, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту, який передбачає процедуру апеляційного узгодження даного зобов'язання, шляхом подання скарг до вищестоящих за підпорядкуванням контролюючих органів та звернення до суду. Відповідно до підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

          Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 зазначеного Закону передбачено, що в разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

          Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п.2.1.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками даного податку є суб»єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань (ст.3 Закону).

Статтею 10 згаданого Закону передбачено, що прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Відповідно до ст.16 зазначеного Закону податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рімо»є суб'єктом господарської діяльності, зареєстрований Долинською районною державною адміністрацією 20.03.1998 року відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №366569 та взяте на податковий облік в Долинській об'єднаній державній податковій інспекції.

Станом на 03.03.2010 року відповідачем в повному обсязі сплата податку на прибуток не здійснена.

          Позивачем 29.07.2009 року відповідачу надіслано першу податкову вимогу за №1/379 на суму 189,26 грн., яка одержана ним 28.04.2009 року, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги та 28.08.2009 року - другу податкову вимогу №2/453, однак відповідач податкового боргу не сплатив. Відповідач податкові вимоги не оскаржувала у строк передбачений законом, а тому сума податкових зобов'язань у відповідності до вказаного закону є узгодженою.

          Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума податкових зобов'язань в розмірі 338,75 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

          За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

          Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТзОВ «Рімо» (77500, м.Долина, вул.Грушевського 24, код ЄДРПОУ 25570017) в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі 338 (триста тридцять вісім) гривень 75 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Суддя                                                                                          Грицюк П.П.

          Постанова складена в повному обсязі 07.05.2010 року.