Постанова

від 20.05.2010 по справі 2а-1156/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2010 р. Справа № 2a-1156/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Дущак С.М.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції

до житлово-будівельного кооперативу «Прикарпаття»

про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 4936,85 грн., -

в с т а н о в и в:

24.03.2010 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція звернулася в суд з адміністративним позовом до житлово-будівельного кооперативу «Прикарпаття» про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 4936,85 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по сплаті орендної плати за землю за квітень-грудень 2009року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується оголошеннямм в газетах Коломийський вісник від 15 квітня 2010року та Коломийський вісник від 13 травня 2010року в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався. Відповідно до ч.2 ст.128 КАС України повторне неприбуття в судове засідання без поважних причин сторони або її представника або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що відповідач узгодив зобов'язання по сплаті орендної плати за землю за квітень-грудень 2009року, подавши 29.01.2009р. податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009р. (а.с. 4).

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю», із змінами та доповненнями, передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно ст. 14 Закону України «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пп. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000року (надалі Закон) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків ( п.п.5.4.1. п.5.4.ст.5 Закону).

Згідно із п.п. 6.2.1 п. 6.2 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абз. 2 п.п.6.2.2).

Згідно із абз. 3 п.п. 6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем були вжиті заходи щодо вручення відповідачу першої податкової вимоги № 1/236 від 09.06.2009р. на суму 547,60 грн. та другої податкової вимоги № 2/276 від 15.07.2009р. на суму 1096,25 грн., проте у зв'язку із незнаходженням відповідача за юридичною адресою вказані податкові вимоги були розміщені відповідно 15.06.2009р. та 21.07.2009р. на дошці оголошень.

Відповідно до п.п.3.1.1. ст. З вказаного Закону, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду. Активами платника податків в розумінні п.п.1.7 ст.1 вказаного Закону є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній особі за правом власності або повного господарського відання (п.1.7. ст.1 Закону) Податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів та державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг -податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Податковий борг підтверджується довідкою про стан розрахунків перед бюджетом, іншими матеріалами справи.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом по сплаті орендної плати за землю за квітень-грудень 2009року становить 4936,85грн., станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Стягнути за рахунок активів житлово-будівельного кооперативу «Прикарпаття»(ЄДРПОУ 20531188) в доход державного бюджету - 4936 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять шість) гривень 85 коп. податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Тимощук О.Л.

Постанова в повному обсязі складена 25.05.2010 року.