Постанова

від 03.06.2010 по справі 2а-1335/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2010 р. Справа № 2a-1335/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.,

при секретарі Кузишин Р.М.,

представника позивача: Державної податкової інспекції у Снятинському районі -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Снятинському районі до Фермерського господарства "Водолій" про стягнення боргу в сумі 2754,12 грн.,-

ВСТАНОВИВ :

07 квітня 2010 року Державна податкова інспекція в Снятинському районі звернулася в суд з адміністративним позовом до Фермерського господарства "Водолій" про стягнення боргу в сумі 2754,12 грн.

Представник позивача позовні вимоги мотивував тим, що станом на 18.03.2010 року податковий борг Фермерського господарства "Водолій" складав - 2754,12 грн., дана заборгованість виникла по платежах в результаті несплати податкових зобов'язань по сплаті земельного податку на суму 204,12 грн. та застосованих штрафних санкцій за неподання декларацій з податку на прибуток на суму 2550,00 грн., відповідно до податкового повідомлення рішення №0000641510/0/12614 від 28.08.2009 року. Зазначив, що податковий борг на час розгляду справи становить 2754,12 грн. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився з невідомих суду причин, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався, причини неявки суду не відомі.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України В«Про систему оподаткуванняВ» визначені види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України. Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлений законом термін. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням, списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Земельний податок та орендна плата - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535-Х-111 підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 27 Закону контроль за правильністю обчислення і справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Статтею 14 даного Закону визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно ст.17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарними днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, пов'язані з обчисленням і сплатою податків.

Згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Законом України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III від 21.12.2000 року в статті 1 визначено податковий борг (недоїмка) як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Штрафна санкція (штраф) -це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Згідно п.17.1.1 ст.17 Закону України В«Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум (п.17.3 ст.17 даного Закону).

У відповідності з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Пунктом 4.1.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на платників податків покладено обов'язок подачі податкових декларацій за базові податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному місяцю, календарному кварталу або календарному півріччю, календарному року.

Абзацом 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Судом встановлено, що відповідач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 20.12.2005 р. та взятий на облік в Державній податковій інспекції, відповідно до довідки про взяття на облік від 24.03.2010 року №16/10 (а.с.4) та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців №5580649 (а.с. 5).

В судовому засіданні встановлено, що за відповідачем обліковується борг по сплаті земельного податку на суму 204,12 грн, у відповідності до довідки Державної податкової інспекції від 24.03.2010 року №4625/10/19-030/246 (а.с. 9).

З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем не було подано податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року, 11 місяців 2006 року, за 2006 рік, 1 квартал 2007 року, 1 півріччя 2007 року, 9 місяців 2007 року, 11 місяців 2007 року, за 2007 рік, за 1 квартал 2008 року, 1 півріччя 2008 року, 9 місяців 2008 року, 11 місяців 2008 року, за 2008 рік, 1 квартал 2009 року, 1 півріччя 2009 року.

Позивачем на виконання повноважень, передбачених статтею 4 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у відповідності до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 вказаного Закону, за виявлені порушення, податковим повідомленням - рішенням від 28.08.2009 року за №0000641510/0/12614 до відповідача застосовані штрафні санкції на суму 2550,00 грн. Оскільки відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є узгодженою.

Судом досліджено, 09.09.2009 року ДПІ у Снятинському районі було направлено податкову вимогу форми «Ф1»№ 1/260 на загальну суму 2550,00 грн., проте відповідач суму виставленого боргу не сплатив.

12.01.2010 року позивачем було виставлено податкову вимогу форми «Ф2»№ 2/6 на загальну суму 2550,00 грн. Виставлена позивачем сума боргу Фермерським господарством В«Водолій» не була сплачена.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 3.1.1 ст.3 вказаного Закону, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було порушено строки подання звітів по податку на прибуток та сплати земельного податку.

Доказів сплати даного боргу відповідач суду не надав, а тому податковий борг підлягає стягненню в судовому порядку.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства В«ВодолійВ» (78353, Івано-Франківська область, Снятинський район, с.Тростянець, код ЄДРПОУ 22189021) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 2754 (дві тисячі сімсот п'ятдесят чотири) гривні 12 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 07.06.2010 року.