Постанова

від 07.06.2010 по справі 2а-1465/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2010 р. Справа № 2a-1465/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Дущак С.М.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в м. Яремче

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Прут"

про стягнення заборгованості за рахунок активів платника податків в сумі 3317,65 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Яремче (надалі -позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до закритого акціонерного товариства "Прут" (надалі -відповідач) про стягнення боргу за рахунок активів платника податків в сумі 3317,65 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на прибуток в сумі 180,50 грн., земельного податку в розмірі 835,09 грн., суми комунального податку в розмірі 25,18 грн., податку з власників транспортних засобів 2102,77 грн. та нарахованої пені в сумі 174,11 грн. за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату податків та обов'язкових платежів. Загальна сума заборгованості станом на 09.04.2010р. становить 3317,65 грн., що підтверджується довідкою про податковий борг (а.с. 26).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач повторно в судове засідання не з'явився хоч про час, дату та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи, заяв про розгляд справи без його участі суду не надсилав, своїм правом подати заперечення на адміністративний позов не скористався. Відповідно до приписів ст.128 КАС України повторне неприбуття в судове засідання без поважних причин сторони або її представника або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що закрите акціонерне товариство "Прут" зареєстроване Яремчанським міськвиконкомом 25.06.1997р., відповідно до розпорядження № 166-р та взяте на облік Яремчанським відділенням Надвірнянської оДПІ як платник податків 16.07.1997р.

Так, відповідачем 14.10.2009р. було самостійно здійснено розрахунок комунального податку за третій квартал 2009 року та задекларовано до сплати суму комунального податку в загальному розмірі 25,50 грн. Заборгованість виникла внаслідок несплати узгодженої суми податку.

Станом на 2010р., за відповідачем рахується заборгованість по сплаті земельного податку на загальну суму 835,09грн., що підтверджується обліковою карткою платника земельного податку та наявними матеріалами справи. Заборгованість виникла внаслідок часткової несплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Відповідно до поданої декларації з податку на прибуток підприємства за третій квартал 2009р. за відповідачем рахується заборгованість по сплаті податку на прибуток на суму 181,00 грн. Заборгованість по сплаті податку на прибуток виникла внаслідок несплати відповідачем узгодженої суми податку.

22.01.2009р. відповідачем було самостійно здійснено розрахунок суми податку з власників транспортних та інших самохідних машин і механізмів за 2009 року та задекларовано до сплати суму податку з власників транспортних засобів в загальному розмірі 8069 грн. Згідно з довідкою про податковий борг сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, яка підлягає стягненню становить 2102,77грн.

Частиною 1 ст.67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України В«Про систему оподаткуванняВ» визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Статтею 4 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» передбачено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

В пункті 3 частини 1 статті 9 цього Закону визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно із частиною 1 статті 14 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі), в тому числі: податок на прибуток підприємств, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, плата за землю.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Статтею 2 Закону України В«Про плату за землюВ» , із змінами та доповненнями, передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно із ст. 14 Закону України В«Про плату за землюВ» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст.17 Закону України В«Про плату за землюВ» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається із змісту абз. 1 ст. 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»(надалі Закону) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів проводиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.

Абзацом 2 статті 6 Закону передбачено, що юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. За транспортні засоби, придбані протягом року, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (абз. 5).

Відповідно до абз.1 ст.7 Закону у разі приховування (зниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.

Недоїмки із сплати податку, а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно із законодавством (абз. 3 ст. 7).

Згідно із п.5.1. ст.5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» № 2181-III від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями (надалі Закону), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 6.2.1 п.6.2 Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абз. 2 п.п.6.2.2).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем були вжиті заходи щодо вручення відповідачу першої податкової вимоги форми В«Ю1В» № 1/101 від 21.10.2009р. на суму 543,77 грн. та другої податкової вимоги форми В«Ю2В» № 2/108 від 23.11.2009р. на суму 749,45 грн., які були відправлені поштовою кореспонденцією, що підтверджується квитанціями поштових відправлень про вручення (рекомендоване а.с. 19, 24) .

Пунктом 16.1.1., частини 16.1. статті 16 Закону передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до змісту вказаного пункту відповідачу нараховано пеню на загальну суму 174,11 грн.

У відповідності до п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (п.п.5.4.1. п.5.4. ст.5 Закону).

Позивачем 16.03.2010р. було направлено боржнику претензію про необхідність сплати суми заборгованості, однак дана претензія відповідачем залишена без належного реагування та задоволення.

Згідно із п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Наявність заборгованості відповідача перед державним бюджетом крім вищенаведеного підтверджується письмовими доказами в матеріалах справи, а також довідкою про податковий борг станом на 09.04.2010 року в розмірі 3317,65 грн. (а.с.26).

Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував. За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Прут" (ЄДРПОУ 02126679) в доход бюджету суму податкового боргу в розмірі 3317 (три тисячі триста сімнадцять) гривень 65 коп. за рахунок активів платника податків.

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 14.06.2010 року.