Постанова

від 19.07.2010 по справі 2а-1439/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2010 р. Справа № 2a-1439/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюк П.П.

при секретарі Кузишин Р.М.

за участю:

представника позивача: управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: прокурора Тлумацького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі,

до відповідача: приватного підприємства виробнича агрофірма "Відродження",

про стягнення заборгованості в сумі 4841,02 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

15.04.2010 року прокурор Тлумацького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до приватного підприємства виробнича агрофірма "Відродження" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4841,02 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем допусщена заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених в позовній заяві.

Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.05.2010 року заперечив проти позову. Вказав, що сума боргу відповідачем сплачена, на адресу суду направив інформацію щодо сплати податку до Пенсійного фонду України за період 2005 - 2008 років. Крім того, зазначив що будь-які активи у приватного підприємства виробничої агрофірми "Відродження" відсутні. В задоволенні позову просив відмовити.

В наступні судові засідання 18.06.2010 року та 19.07.2010 року представник відповідача не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав. За таких обставин суд вбачає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши думку представників позивача та відповідача, дослідивши подані письмові докази, судом встановлено наступне.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 1 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону Страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частина 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач є страхувальником, платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на якого покладені обов'язки нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 ЗУ В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду, що дорівнює календарному місяцю для даного страхувальника.

Судом встановлено, що приватне підприємство виробнича агрофірма "Відродження" зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В судовому засіданні досліджено, що відповідачем, в порушення частини 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" допущена заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4841,02 грн., яка винекла внаслідок несвоєчасної їх сплати за період 2008-2009 років (а.с.59).

Представником відповідача на підтвердження сплати зобов'язань направлено на адресу суду інформацію щодо сплати податку до Пенсійного фонду України за період 2005 - 2008 років. Суд не бере до уваги дану інформацію як доказ сплати страхових внесків, оскільке її достовірність не підтверджено відповідними платіжними дорученнями. Крім того, в інформації не зазначено суми нарахованих та сплачених позивачу страхових внесків в 2009 році.

Поряд з цим, в судовому засіданні представником позивача доведено наявність у відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4841,02 грн.

Вказані обставини підтверджуються поданими позивачем вимогами про сплату боргу № Ю 21 від 02.06.2009 року, № Ю 21-2 від 05.08.2009 року (а.с. 45-48) та інформацією відділу державної виконавчої служби Тлумацького районного управління юстиції з даного приводу (а.с. 51). При цьому, вищевказані вимоги відповідачем сплачено частково в червні - липні 2009 року, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 40-44).

Заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4841,02 грн. підтверджується також витягами з картки особового рахунку відповідача (а.с. 49-50).

Доказів сплати заборгованості відповідачем суду не представлено.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з приватного підприємства виробничої агрофірми "Відродження" заборгованості щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 4841, 02 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства виробничої агрофірми "Відродження" (78041, с. Петрів, Тлумацький район, Івано-Франківська область, ідентифікаційний код 33208670) на користь управління пенсійного фонду України в Тлумацькому районі заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 4841 (чотири тисячі вісімсот сорок одну) гривню 02 копійки.

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 23.07.2010 року.