Постанова

від 02.08.2010 по справі 2а-2405/10/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2010 р. Справа № 2a-2405/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Дущак С.М.

за участю

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Приватного підприємства "БТМ БУД", вул. Гаркуші, 17/1, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості за рахунок активів боржника в сумі 4231,37 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську (надалі -позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства "БТМ БУД" (надалі -відповідач) про стягнення заборгованості за рахунок активів боржника в сумі 4231,37 грн.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість в сумі 4231,37 грн. В обґрунтування представник позивача посилався на те, що згідно поданих до ДПІ в м. Івано-Франківську податкових декларацій відповідачем нараховано до сплати в бюджет податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6252,00 грн., а саме: декларація з податку на додану вартість за грудень місяць 2008 року в розмірі 2522,00 грн.; декларація з податку на додану вартість за травень місяць 2009 року в розмірі 1205,00 грн.; декларація з податку на додану вартість за червень місяць 2009 року в розмірі 2158,00 грн.; декларація з податку на додану вартість за липень місяць 2009 року в розмірі 367,00 грн. Зазначив, що у зв'язку з несплатою відповідачем в повному обсязі узгоджених сум податкового боргу та на виконання вимог ст. 6 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» підприємству надсилалася перша та друга податкові вимоги, які залишені відповідачем без виконання. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується повісткою про виклик відповідача в судове засідання, яка направлялись на адресу, що зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Івано-Франківської області станом на 06.04.2010 року., проте повернулася до суду за закінченням терміну зберігання. Вдруге відповідач викликався в судове засідання через засоби масової інформації про, що свідчить оголошення в газеті ЗПС ІНФОРМ № 30 (389) від 29 липня 2010 року. Згідно ч.3 ст.4 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємцівВ» зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємцівВ» , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається з ч.4 ст. 33 КАС України уразі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що відповідач повідомлявся своєчасно та належним чином, а його повторна неявка в суд не є перешкодою для розгляду справи. Своїм правом на подання заперечення не скористався.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши та дослідивши подані докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство «БТМ БУД» зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 27.11.2008 року та взяте на облік платника податків в ДПІ в м. Івано-Франківську.

Згідно поданих до ДПІ в м. Івано-Франківську податкових розрахунків відповідачем задекларовано податкові зобов'язання по податку на додану вартість, що підтверджується податковим деклараціями: декларація з податку на додану вартість за грудень місяць 2008 року в розмірі 2522,00 грн.; декларація з податку на додану вартість за травень місяць 2009 року в розмірі 1205,00 грн.; декларація з податку на додану вартість за червень місяць 2009 року в розмірі 2158,00 грн.; декларація з податку на додану вартість за липень місяць 2009 року в розмірі 367,00 грн. (а.с.7-10).

Крім вищевказаних податкових зобов'язань відповідачу на суму несплаченого боргу було нараховано пеню в розмірі 446,48 грн.

Станом на 30.03.2010 року заборгованість приватного підприємства «БТМ БУД» складає 4231,37 грн.

Згідно із ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України В«Про систему оподаткуванняВ» визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Статтею 4 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» передбачено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

В пункті 3 частини 1 статті 9 цього Закону визначено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.п.4.1.4. п.4.1.ст.4 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, із змінами та доповненнями, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно із п.5.1. ст.5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» № 2181-III від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями (надалі Закону), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно до п.п.5.3.1. п.5.3. ст. 5 Закону всі узгоджені суми податкових зобов'язань, як самостійно задекларованих, так і нарахованих контролюючим органом, боржник зобов'язаний сплатити в бюджет протягом 10-ти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку для подання відповідної податкової декларації, або протягом 10-ти календарних днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення. Так, в п.п.6.2.4. п.6.2. ст.6 Закону зазначається, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Оскільки відповідачем не сплачувалася в повному обсязі узгоджена сума податкового боргу позивачем було надіслано першу податкову вимогу №1/348 від 04.02.2009 року на загальну суму 2512,90 грн. та другу податкову вимогу № 2/672 від 11.03.2009 року на загальну суму 2934,06 грн., які відповідачем залишені без виконання. Факт отримання відповідачем податкових вимог підтверджується підписом в графі поштового повідомлення про вручення.

Підпунктом 6.2.1 п.6.2 Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абз. 2 п.п.6.2.2).

Підпунктом 17.1.1. п.17.1. ст.17 Закону передбачено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Таким чином, судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що за відповідачем станом на 30.03.2010 року рахується заборгованість по податку на додану вартість на загальну суму 4231,37 грн., з яких 3784,89 грн. - податкове зобов'язання, 446,48 грн.- пеня, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу платника податку на день звернення до суду. (а.с. 6).

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

На день слухання справи податковий борг відповідачем добровільно не сплачений, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів Приватного підприємства "БТМ БУД" (ЄДРПОУ 36117948 ) в доход бюджету - 4231,37 (чотири тисячі двісті тридцять одну) гривню 37 коп. податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, а також у випадку прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: (підпис) ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 06.08.2010 року.