Рішення

від 06.03.2007 по справі 2/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "06" березня 2007 р.Справа №  2/19

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді ДеревінськоїЛ.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 2/19

за позовом: приватного підприємства "Сенс-Агро", м. Кіровоград  

до відповідача:    дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Хлібна база № 78, с. Злинка Маловисківського району Кіровоградської області     

про стягнення 353404,85 грн

Представники:

від позивача - Горбунов О.В. , довіреність № 1  від 20.02.07

від позивача - Сорокін Д.Н. , довіреність № 1  від 20.02.07

від відповідача - Приходько О.Ю. , довіреність № б/н  від 01.04.06

Приватним підприємством "Сенс-Агро" подано позов до дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Хлібна база № 78 про стягнення 353404,85 грн., з яких 212399,08 грн. основного боргу, 26413,95 грн. пені, 82223,34 грн. 30 % річних та 32368,48 грн. інфляційних збитків.

Поясненням від 01.03.2007р. позивач уточнив суму основної заборгованості відповідача станом на 01.01.2007р. в розмірі 18200 грн., після проведення звірки взаєморозрахунків між сторонами. В заяві від 05.03.2007р. позивач зазначив, що відповідачем 06.02.2007р. сплачена основана заборгованість в розмірі 18200 грн., тому просить стягнути з відповідача 1000 грн. штрафу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 19.02.2007р. за № 19/02 визнав суму основної заборгованості в розмірі 212399,08 грн., в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за період  з 01.12.2005р. по 31.05.2006р. просить відмовити в зв'язку із спливом строку позовної давності. Стягнення 30% річних вважає безпідставним, оскільки це суперечить Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Крім того, клопотанням від 05.02.2007р. за № 5/02 просить суд у зав'язку з складним фінансовим становищем зменшити розмір штрафних санкцій та розстрочити стягнення грошового зобов'язання строком на 9 місяців рівними частинами починаючи з 01.04.2007р.    

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, після оголошеної перерви в судовому засіданні з 21.02.2007р. до 28.02.2007р. та з 28.02.2007р. до 06.03.2007р., господарський суд, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

Між приватним підприємством "Сенс-Агро" та дочірнім підприємством Державної акціонерної компанії "Хліб України" Хлібна база № 78 укладено договір № б/н від 23.09.2005р.

Згідно п.1.1 договору продавець (ПП "Сенс-Агро" ) зобов'язується поставити та передати у власність покупця паливо пічне в кількості 207300 літрів, а покупець (ДП ДАК "Хліб України" Хлібна база № 78) зобов'язується прийняти та оплатити на умовах договору.

Відповідно до п. 4.1 договору ціна за одиницю товару складає 3,15 грн. за один літр.

В пункті 5.1 договору передбачено , що покупець зобов'язується за договором сплатити вартість поставленого товару в термін до 01.12.2005р. в повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору передано відповідачеві товар згідно рахунку № 30 від 30.09.2005р., накладної № 30 від 30.09.2005р. на суму 652995 грн., податкової накладної № 37 від 30.09.2005р. та довіреності  серії ЯКХ № 010861 від 30.09.2005р.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, в строк визначений договором –  до 01.12.2005р., за отриманий товар розрахувався частково на суму 213000 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.03.2006р. в розмірі 258399,08 грн. підтверджена сторонами в акті звірення розрахунків від 02.03.206р. (а.с 16). Після проведення звірення розрахунків розрахувався частково, таким чином заборгованість перед позивачем станом на 10.01.2007р. становить 212399,08 грн.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором  купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Доказів оплати боргу відповідачем до суду не подано, заборгованість в розмірі 212399,08 грн.  визнано.

Отже, позовні вимоги про стягнення 212399,08 грн. боргу за отриманий товар  обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно п.6.1 договору у випадку затримання покупцем строків повернення коштів продавцю, покупець зобов'язується виплачувати продавцю пені ( штраф) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України відповідно до Закону України від 22.11.1996р. № 543/96ВР від суми заборгованості за кожен день затримання, якщо більший розмір не передбачений дійсним законодавством України.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочку сплати боргу за період з 01.12.2005р. по 31.05.2006р. на суму 26413,95 грн.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 258  Цивільного кодексу України п озовна давність в один рік  застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

В частині 1 статті 230  Господарського кодексу України зазначено, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання  мало бути виконано.

Позов про стягнення пені за період з 01.12.2005р. по 26.01.2006р. на суму 9283,04 грн. пред'явлено 26.01.2007р. тобто після спливу річного строку позовної давності з дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, позовні вимоги про стягнення 9283,04 грн. пені задоволенню не підлягають в зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Позивна вимога про стягнення пені період з 26.01.2006р. по 31.05.2006р. на суму 17130,91 грн. підтверджуються обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір  неустойки  може  бути  зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків,  та за  наявності  інших обставин, які мають істотне значення.

На підставі частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи матеріали справи, доводи та матеріальне становище відповідача викладені в клопотанні від 05.02.2007р. за № 5/02, господарський суд при вирішенні спору в частині стягнення пені застосовує ч. 3 ст. 83 ГПК України та стягує з відповідача на користь позивача зменшену неустойку до 171,30 грн.

За вказаних обставин позивні вимоги про стягнення пені в розмірі 16959,61 грн. задоволенню не підлягають.

В пункті 6.2 договору зазначено, що покупець додатково відшкодовує продавцю суму причиненого збитку з врахуванням індексу інфляції. У разі коли прострочення платежу триватиме більше 30 календарних днів, покупець має право, крім передбачених в п.6.1. суми боргу додатково стягнути з покупця 30% річних від простроченої суми заборгованості за весь період прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач згідно обґрунтованого розрахунку просить стягнути з відповідача 30 % річних за період з 01.12.2005р. по 10.01.2007р. в сумі 82223,34грн. та інфляційні збитки за період з грудня 2005 року по грудень 2006 року включно на суму 32368,48 грн. позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідач поданим до суду клопотанням від 05.02.2007р. за № 5/02 просить суд у зав'язку з складним фінансовим становищем зменшити розмір штрафних санкцій та розстрочити стягнення грошового зобов'язання строком на 9 місяців рівними частинами починаючи з 01.04.2007р.

Позивач клопотанням від 06.03.2007р. не заперечив проти розстрочення виконання рішення частково – до 01.04.2007р. погашення основної суми боргу та до 01.07.2007р. - погашення штрафних санкцій, на протязі трьох місяців рівними частинами.    

Враховуючи, інтереси обох сторін, а також обставини справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення частково та відстрочити стягнення  212399,08 грн. боргу, 171,30 грн. пені, 32368,48 грн. інфляційних збитків та 82223,34 грн. - 30% річних - з  01.06.2007р.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву від 19.02.2007р. за № 19/02 судом не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи, умовами договору  № б/н від 23.09.2005р. та законодавством України  наведеним вище.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 258, 525, 526, 546, 549, ч. 3 ст. 551, ст.ст. 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82,  83, 84, 85, 116, 117  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                       ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Хлібна база № 78, вул. Велигіна, 9, с. Злинка Маловисківського району Кіровоградської області (р/р 26004301332489 в Промінвестбанку м. Кіровограда, МФО 323301, код 13760793) на користь приватного підприємства "Сенс-Агро", вул. Прирічна, 43 м. Кіровоград ( р/р 26006301331983 в БВ № 5 Промінвестбанку м.Кіровограда, МФО 323301, код 30513746) боргу в розмірі 212399,08 грн., пені в розмірі 171,30 грн., інфляційні збитки в розмірі 32368,48 грн., 30% річних в розмірі 82223,34 грн., а також судові витрати на державне мито в сумі 3271,62 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 109,23 грн.

Стягнення заборгованості  розпочати з 01.06.2007р.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 26242,65 грн. пені, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленого законом порядку.

Суддя   Л. В. Деревінська