Рішення

від 22.07.2015 по справі 386/66/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1354/15 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Белінська І. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

22.07.2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

ОСОБА_2 - головуючої,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

при секретареві - Постоєнко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді ( у режимі відеоконференції) цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Урожай», третя особа - ОСОБА_6, - про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки та про стягнення заборгованості по виплаті орендної плати за апеляційною скаргою СТОВ «Урожай» на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 15 квітня 2015 року та на додаткове рішення від 20 квітня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до СТОВ «Урожай» про розірвання договору оренди земельної ділянки, про її повернення та стягнення орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 5 травня 2011 року між ним та СТОВ «Урожай» було укладено договір оренди належної йому на праві власності земельної ділянки, площею 10,820 га, розташованої на території Молдовської сільської ради Голованівського району.

В порушення закону та умов договору відповідач не виплатив йому протягом 2012-2014 років орендну плату у загальній сумі 18381 грн.69 коп. та здійснив без його згоди обмін належної йому земельної ділянки з третіми особами.

Рішенням Голованівського районного суду від 15 квітня 2015 року позов задоволено повністю: розірвано договір оренди земельної ділянки, площею 10,820 га, укладений між ОСОБА_5 та СТОВ «Урожай» 05.05.2011 року; зобов»язано СТОВ «Урожай» передати ОСОБА_5 належну йому земельну ділянку; стягнуто із СТОВ «Урожай» на користь ОСОБА_5 заборгованість по орендній платі за 2012-2014 роки в сумі 18 381 грн.69 коп., 612 грн. у відшкодування судових витрат (судового збору) та 2500 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу, усього 21 473 грн.69 коп.

Додатковим рішенням від 20 квітня 2015 року збільшено розмір суми, що підлягала стягненню з відповідача на користь позивача у відшкодування судових витрат ( судового збору) до 2472 грн., та відповідно збільшений загальний розмір стягнення до 23 353 грн.69 коп.

В апеляційній скарзі СТОВ «Урожай» просить скасувати рішення через недоведеність обставин справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновку суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що визнаний доведеним судом факт здійснення обміну земельної ділянки позивача з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 насправді є недоведеним, а факт наявності заборгованості по виплаті орендної плати не відповідає обставинам справи, які свідчать про ухилення позивача від її одержання. Суд дійшов також безпідставного висновку про заподіяння позивачу шкоди неналежним використанням земельної ділянки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника СТОВ «Урожай» ОСОБА_8, позивача ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником земельної ділянки, площею 10,820 га, розташованої на території Молдовської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області за межами населеного пункту, кадастровий № 3521485600:02:1004.

05 травня 2011 року між ОСОБА_5 і СТОВ «Урожай» було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки терміном на 10 років. Договір оренди у той же день був зареєстрований у відділі Держкомзему у Голованівському районі за № 35214156400006.

Задовольняючи позов у частині розірвання договору оренди землі, суд першої інстанції дійшов висновку, що орендар, без згоди орендодавця, у порушення умов договору оренди землі, передав у суборенду орендовану земельну ділянку третім особам, внаслідок чого земельна ділянка перебуває у непридатному для її використання за цільовим призначенням стані, що завдало шкоди орендодавцю, а отже, позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору, що є істотним порушенням договору з боку орендаря. Ще одним істотним порушенням орендарем умов договору оренди суд визнав факт невиплати ним позивачу орендної плати за 2012-2014 роки.

Проте, з такими висновками не можна погодитись у повній мірі.

Відповідно до ч.1ст.93 ЗК України, ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов»язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов»язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов»язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.(ст.13 ЗУ «Про оренду землі»).

Припинення договору оренди землі можливе у випадках, передбачених ст.31 ЗУ «Про оренду землі». Зокрема, ч.3 цієї статті передбачено, що договір оренди може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст.32 зазначеного Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разу невиконання сторонами обов»язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об»єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.Як на одну з підстав для розірвання договору оренди землі позивач посилався на те, що відповідач, всупереч умовам договору, здійснив обмін переданої ним в оренду земельної ділянки з третіми особами без його згоди, які належним чином її не обробляли, що призвело до її значного забур»янення у 2014 році.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що після укладення договору оренди відповідач не приступив до безпосереднього використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди землі, а без згоди орендодавця здійснив обмін отриманої в оренду земельної ділянки з ОСОБА_7 ( з 05.05.2011 року по 01.12.2013 року) та ОСОБА_6 (2013 -2014 рр.).

Такий висновок ґрунтується на належному з»ясуванні судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, правильній оцінці досліджених доказів.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі про те, що факт обміну саме земельної ділянки ОСОБА_5 є недоведеним, оскільки розмір земельних ділянок, які СТОВ «Урожай» передав для обробітку спочатку ОСОБА_7, а потім ОСОБА_6 складав 44,82 га і 4,5 га відповідно, у той час як позивачу належить земельна ділянка, площею 10,81 га, не спростовують висновку суду. Представник СТОВ «Урожай» під час розгляду справи у суді першої інстанції визнав той факт, що частину земельної ділянки ОСОБА_5 товариство не обробляло самостійно, здійснило її обмін на земельні ділянки, що належали іншим особам з метою збереження цілісності земельного масиву. Факт обробітку частини земельної ділянки, яка належить ОСОБА_5, протягом декількох років, у тому числі і у 2011-2013 роках, підтвердили свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_10 Залучений до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_6 також підтвердив факт перебування у його користуванні протягом 2013-2014 років частини земельної ділянки ОСОБА_5. яку йому передало СТОВ «Урожай» в порядку обміну земельними ділянками. Зазначені пояснення та покази узгоджуються із актом приймання-передачі межових знаків на зберігання, виданого ТОВ «Компанія «Альтера» від 22.12.2014 року, якими належна позивачу земельна ділянка була визначена в натурі (на місцевості), іншими письмовими доказами, долученими до матеріалів справи.

У пункті 19 договору оренди землі сторони домовились про те, що орендар має право обміну орендованої земельної ділянки на період дії договору лише за згодою орендодавця, як однієї з умов передачі земельної ділянки в оренду.

Відповідач не заперечує ту обставину, що згоди ОСОБА_5 на обмін належної тому земельної ділянки або її частини він не запитував.

Відповідно до ч.1ст.24 ЗУ «Про оренду землі», п.28 договору оренди землі орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди. Ч.1, ч.2 ст.25 цього Закону передбачено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, та зобов»язаний, зокрема, виконувати встановлені щодо об»єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Невиконання орендарем зазначених обов»язків є підставою для дострокового розірвання договору оренди на вимогу позивача (орендодавця) згідно із положеннями ч.1ст.32 ЗУ «Про оренду землі» та абз.3п.38 договору оренди землі.

Такий висновок узгоджується з правовим висновком, висловленим Верховним Судом України у цивільних справах № 6-161цс13 та №6-166цс13 від 12.02.2014 року, згідно з яким, передача орендованої земельної ділянки орендарем у користування іншим особам без згоди на те орендодавця суперечить умовам договору оренди землі та є підставою для розірвання такого договору.

Разом з тим, задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов необґрунтованих висновків про те, що договір оренди землі підлягає розірванню ще й з тих підстав, що внаслідок передачі орендарем орендованої земельної ділянки іншим особам без згоди орендодавця, ця земельна ділянка була доведена до непридатного до її використання за цільовим призначенням стану, що завдало шкоди позивачу, та про те, що відповідач в порушення умов договору та закону не виплатив позивачу орендну плату за 2012-2014 роки, на що правильно посилається в апеляційній скарзі СТОВ «Урожай».

Насправді, належних та допустимих доказів приведення орендарем орендованої земельної ділянки у непридатний для користування стан та факту заподіяння цим шкоди позивач не надавав, і,до того ж, він не посилався на ці обставини, як на підставу для задоволення позовної вимоги щодо розірвання договору оренди. Надані ним докази: акт обстеження стану земельної ділянки від 29.12.2014 року, фотографії (а.с.18-22) свідчать лише про забур»яненість цієї земельної ділянки у 2014 році та разом з іншими доказами доводить лише факт її неналежного використання особою, якій СТОВ «Урожай» передав її у користування в порядку обміну земельними ділянками. Допустимі докази щодо ступеня її пошкодження та факту заподіяння цим шкоди позивачу в матеріалах справи відсутні.

Не відповідає обставинам справи висновок суду щодо наявності факту невиплати орендної плати з вини відповідача. Позивач не надав доказів того, що неотримання ним орендної плати протягом 2012-2014 років мало місце з вини відповідача, у той час як останній заперечував цю обставину, посилаючись на те, що позивач умисно не звертався до нього за одержанням орендної плати, неодноразово намагаючись у судовому порядку вирішити питання про припинення договору оренди землі з різних підстав. До матеріалів справи долучені листи, у яких відповідач пропонував позивачу отримати нараховану йому орендну плату. У судовому засіданні представник позивача пояснив, що ОСОБА_5 не отримував орендну плату, зокрема і тому, що протягом цих років мав намір у судовому порядку припинити ( розірвати, визнати недійсним) договір оренди. Отже, колегія суддів вважає, що заборгованість по виплаті орендної плати за 2012-2014 роки виникла не з вини відповідача, а тому її наявність за таких обставин, не є підставою для розірвання договору оренди та задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі. Між сторонами відсутній спір щодо виплати орендної плати.

Порушення судом першої інстанції норм процесуального права (ст.11, 57,58, 212, 213 ЦПК України) призвело до висновку, який не відповідає обставинам справи, та до виходу за межі позовних вимог, що відповідно до пп.4,3, 2 ч.1ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення в апеляційному порядку.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що позов ОСОБА_5 підлягає задоволенню у частині вимог щодо розірвання договору оренди землі, зобов»язання повернути земельну ділянку та відмові у задоволенні вимоги про стягнення заборгованості по виплаті орендної плати.

Відповідно до ч.5ст.88 ЦПК України апеляційний суд змінює розподіл судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи. До останніх належать, зокрема, витрати на правову допомогу. Оскільки прийнятим новим рішенням задоволено дві позовні вимоги немайнового характеру, з відповідача на користь позивача слід стягнути 487 грн.20 коп. у відшкодування сплаченого ним судового збору. Пропорційно до розміру задоволених позовних вимог підлягає зменшенню визначений судом першої інстанції розмір відшкодування витрат на правову допомогу, а саме: з 2500 грн. до 1500 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 88 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу СТОВ «Урожай» задовольнити частково.

Рішення Голованівського районного суду від 15 квітня 2015 року та додаткове рішення від 20 квітня 2015 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі, укладений 05 травня 2011 року між ОСОБА_5 і сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Урожай».

Зобов»язати СТОВ «Урожай» повернути ОСОБА_5 земельну ділянку, площею 10, 81 га, кадастровий № 3521485600:02:1004.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути із СТОВ «Урожай» на користь ОСОБА_5 1987 ( одну тисячу дев»ятьсот вісімдесят сім) гривень 20 коп. у відшкодування судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання ним законної сили.

ГОЛОВУЮЧА:

СУДДІ: