Вирок

від 09.12.2010 по справі 1-506/2010

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-506/2010 р.

В И Р О К

Іменем України

09 грудня 2010 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого судді - Журавського В.В.

при секретарі - Хутінаєвій О.Ю.

з участю прокурора -Рифи Н.В.

потерпілого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не військовозобов»язаного, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше судимого 04.11.2002 року Бориспільським районним судом, Київської області за ч.2 ст.121 КК України до 7 років позбавлення волі, у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.186 КК України;

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, будучи раніше судимим на шлях виправлення не став і звільнившись з місць позбавлення волі 17 червня 2009 року скоїв новий злочин, а саме в кінці липня 2009 року, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно та з корисливих мотивів, знаходячись в будинку №16, що по вул. Комсомольська, в с. Вороньків, Бориспільського району, Київської області, за адресою свого проживання, таємно викрав належне потерпілому ОСОБА_1 майно, а саме: «ДВД-програвач», вартістю 480 грн., велосипед «Україна», вартістю 280 грн., два мішка цементу, вартістю 51 гри., три відрізка проф. труби, вартістю 180 грн., на загальну суму 991 грн.

Викраденим майном ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 991 грн.

Крім цього, 08.08.10, близько 21 год. ЗО хв., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проводив свій вільний час знаходячись а парку відпочинку, що розташований по вул. Центральній, в. с. Вороньків, Бориспільського району, Київської області. Неподалік від нього знаходився потерпілий ОСОБА_3, який також проводив свій вільний час, розпиваючи спиртні напої. Побачивши що в останнього на шиї висить сумка, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_3

Відразу ж після цього, реалізуючи свій злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_2, діючи умисно та повторно, з корисливих мотивів та з метою відкритого викрадення чужого майна, підбіг до потерпілого ОСОБА_3 та із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, що виразилося у нанесенні удару кулаком в область голови, вихвативши з шиї, відкрито викрав належну потерпілому барсетку, вартістю 125 гри., в якій знаходилося належне ОСОБА_3 майно, а саме: грошові кошти в сумі 120 гри., гаманець зі шкірозамінника, вартістю 200 грн., мобільний телефон «Самсунг», вартістю 900 грн., сім-картка мобільного оператора «Київстар», вартістю 25 грн., флеш карта, вартістю 90 грн.

Після цього, ОСОБА_2 розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

В результаті відкритого викрадення майна потерпілому ОСОБА_3 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 1460 грн.

Будучи допитаним в якості підсудного у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.185, ч.2 ст.186 КК України ОСОБА_2 свою вину в скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, визнав цивільний позов та дав покази про те, що дійсно вчинив вказані злочини при вищевикладених обставинах. Викрадене майно він продав, а гроші витратив на горілку. У скоєному розкаюється та просить не позбавляти його волі.

Від дослідження письмових та інших доказів по справі підсудний відмовився, визнавши свою вину повністю в пред'явленому обвинуваченні. Тому суд визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та матеріалів справи, які його характеризують. З цього приводу підсудному та учасникам судового розгляду судом роз'яснено вимоги ст. 299 КПК України, про те, що вони позбавлені права посилання на докази, які судом не досліджувалися, в апеляційній інстанції.

Таким чином, суд, оцінюючи вищевикладене, вважає, що в судовому засіданні знайшло своє підтвердження вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, що кваліфікується, як таємне викрадення чужого майна(крадіжка).

Крім цього, в судовому засіданні також знайшло своє підтвердження вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що кваліфікується, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, вчинений повторно.

Обираючи покарання підсудному, суд керується вимогами ст.65 КК України, враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що обтяжують і пом»якшують покарання, його вік та стан здоров»я. Підсудному має бути призначене покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підсудний ОСОБА_2 по місцю проживання характеризується негативно, перебуває на обліках у лікарів наркологів-психіатрів з приводу хронічного алкоголізму, осудний, раніше судимий, вчинив злочин маючи не зняту та непогашену судимість.

До обставин, що у відповідності до ст.66 КК України пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_2 суд відносить те, що підсудний активно сприяв розкриттю злочину, у вчиненому розкаявся.

Обставинами, що у відповідності до ст.67 КК України обтяжують покарання підсудному ОСОБА_2 є вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп»ягніння та рецидив злочинів.

Таким чином суд вважає, що необхідною і достатньою мірою покарання для ОСОБА_2 буде покарання у вигляді позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 слід задовольнити повністю з наступних підстав.

У відповідності до ст.1167 Цивільного кодексу України матеріальна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала. Тому з ОСОБА_2 підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 991 грн. на користь потерпілого ОСОБА_1.

Суд не вважає за необхідне призначати ОСОБА_2 примусове лікування від алкоголізму, оскільки дане лікування, у відповідності до ст.96 КК України призначається до осіб, які мають хворобу, яка представляє небезпеку для інших людей. Алкоголізм такою хворобою не являється.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324, 330,331,332 КПК України, суд -

з а с у д и в :

Визнати ОСОБА_2 винним у злочинах, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання:

за ч.1 ст.185 КК України - 2 (два) роки виправних робіт;

за ч.2 ст.186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

У відповідності до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Цивільний позов по справі задовольнити. Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4 матеріальну шкоду в сумі 991 (дев»ятсот дев»яносто одну) грн.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду та утримувати в Чернігівському СІЗО №31 ДДВП України в Чернігівській області.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання.

Речовий доказ, велосипед «Україна», що знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_1 - йому повернути.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою з моменту отримання копії вироку.

Суддя В.В.Журавський