Справа № 710/2278/14-ц
провадження № 2/710/1044/2014
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.12.2014 року Шполянський районний суд Черкаської області
в складі: головуючого судді КРАВЧУКА В.М.
за участю секретаря ТКАЧЕНКО В.Б.
прокурора ЗАЧЕПИ Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шпола Черкаської області цивільну справу за позовом прокурора Шполянського району в інтересах держави в особі Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, -
в с т а н о в и в :
прокурор Шполянського району в інтересах держави в особі Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини звернувся в суд з позовом, який підтримав в судовому засіданні і просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини кошти, виплачені за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 за рішенням Шполянського районного суду від 12.09.2013 р. в сумі 12614,80 грн. і 229,40 грн. судового збору, а всього стягнути 12844,20 грн. та судові витрати на користь держави, мотивуючи тим, що рішенням Шполянського районного суду від 02.04.2013 р. накази начальника Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини від 22.06.2011 р. №03-к та від 03.10.2012 р. №05-к про звільнення ОСОБА_3 з посади завідувача Антонівської дільниці ветеринарної медицини скасовано, як незаконні; вирішено поновити ОСОБА_3 на роботі в Шполянській районній державній лікарні ветеринарної медицини, стягнути з лікарні на користь ОСОБА_3 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 15.10.2012 р. по день її фактичного поновлення на роботі. В подальшому, ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про стягнення із Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини заробітної плати за час вимушеного прогулу, поскільки рішенням Шполянського районного суду від 02.04.2013 р. її поновлено на роботі в Шполянській районній лікарні ветеринарної медицини на посаді завідувача Антонівської дільниці ветеринарної медицини з 15.10.2012 р. та стягнуто з лікарні на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 15.10.2012 р. по день фактичного поновлення на роботі; для визначення заробітної плати бухгалтера Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини зобов'язано на її користь нарахувати заробітну плату і відповідні виплати, але бухгалтер проігнорувала і не виконала рішення суду в цій частині. Рішенням Шполянського районного суду від 12.09.2013 р. позов ОСОБА_3 задоволено, вирішено стягнути з Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини на її користь борг по заробітній платі за час вимушеного прогулу в сумі 12614,80 грн. та 229,40 грн. судового збору. На даний час рішення суду від 02.04.2013 р. у справі №2323/5506/2012 про визнання звільнення незаконним і поновлення на роботі та від 12.09.2013 р. у справі №710/1908/13-ц про стягнення коштів в сумі 12614,80 грн. на користь ОСОБА_3 за час вимушеного прогулу набрали законної сили. За інформацією управління державної казначейської служби України у Шполянському районі 07.05.2014 р. з рахунку Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини відповідно до виконавчого листа №710/2395/13-ц списано кошти на покриття судових витрат ОСОБА_3 у сумі 229,40 грн. та 08.05.2014 згідно виконавчого листа №710/1908/13-ц на користь ОСОБА_3 з рахунку Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини в рахунок погашення боргу по заробітній платі за час вимушеного прогулу стягнуто кошти у сумі 12614,80 грн. Таким чином, з Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини за рахунок бюджетних коштів на користь ОСОБА_3 всього стягнуто 12844,20 грн., рішення суду виконане в повному обсязі. Внаслідок видачі начальником Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 незаконних наказів від 22.06.2011 р. №03-К та від 03.10.2012 р. №05-К «Про звільнення ОСОБА_3», які рішенням Шполянського районного суду від 02.04.2013 р. скасовані, інтересам держави заподіяно шкоду, що виявляється в здійсненні надмірних бюджетних виплат коштів за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 на загальну суму 12844,20 грн. Службова особа, в даному випадку відповідач ОСОБА_1, винна в незаконному звільненні працівника несе матеріальну відповідальність в повному розмірі шкоди, заподіяної з її вини підприємству, установі, організації, однак враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 в добровільному порядку не відшкодував завдану Шполянській районній державній лікарні ветеринарної медицини матеріальну шкоду, прокурор звернувся до суду з даним позовом, який підтримав в судовому засіданні і просив його задоволити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 залишив вирішення спору на розсуд суду.
Вислухавши прокурора, відповідача, вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що прокуратурою Шполянського району під час моніторингу інформації, розміщеної в Єдиному державному реєстрі судових рішень щодо наявності підстав для застосування заходів представницького характеру, згідно ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 134, 237 Кодексу законів про працю України за фактами виплати коштів з бюджету, виявлено рішення Шполянського районного суду про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу за рахунок коштів державного бюджету.
Так, рішенням Шполянського районного суду від 02.04.2013 р. у справі №2323/5506/2012 накази начальника Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини від 22.06.2011 р. №03-к та від 03.10.2012 р. №05-к про звільнення ОСОБА_3 з посади завідувача Антонівської дільниці ветеринарної медицини скасовано, як незаконні; вирішено поновити ОСОБА_3 на роботі в Шполянській районній державній лікарні ветеринарної медицини, та стягнути з лікарні на користь ОСОБА_3 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 15.10.2012 р. по день її фактичного поновлення на роботі.
В подальшому, ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про стягнення із Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини заробітної плати за час вимушеного прогулу, мотивуючи тим, що рішенням Шполянського районного суду від 02.04.2013 р. її поновлено на роботі в Шполянській районній лікарні ветеринарної медицини на посаді завідувача Антонівської дільниці ветеринарної медицини з 15.10.2012 р. та стягнуто з лікарні на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 15.10.2012 р. по день фактичного поновлення на роботі; для визначення заробітної плати бухгалтера Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини зобов'язано на її користь нарахувати заробітну плату і відповідні виплати, але бухгалтер проігнорувала і не виконала рішення суду в цій частині.
Рішенням Шполянського районного суду від 12.09.2013 р. у справі №710/1908/13-ц позов ОСОБА_3 задоволено, вирішено стягнути з Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_2 борг по заробітній платі за час вимушеного прогулу в сумі 12614,80 грн. та 229,40 грн. судового збору.
На даний час рішення суду від 02.04.2013 р. у справі №2323/5506/2012 про визнання звільнення незаконним і поновлення на роботі та від 12.09.2013 р. у справі №710/1908/13-ц про стягнення коштів в сумі 12614,80 грн. на користь ОСОБА_3 за час вимушеного прогулу набрали законної сили.
Згідно ст. 121 Конституції України однією із функцій органів прокуратури України є представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Факт нанесення Шполянській районній державній лікарні ветеринарної медицини матеріальної шкоди, внаслідок незаконного звільнення ОСОБА_2, свідчить про наявність порушень інтересів держави, що відповідно до ч. 3 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Відповідно до Положення про Шполянську районну державну лікарню ветеринарної медицини, затвердженого наказом начальника управління ветеринарної медицини в Шполянському районі від 09.12.2008 р. №63, районна державна лікарня ветеринарної медицини є державною установою. Пунктом 8 вказаного Положення передбачено, що фінансування, матеріально-технічне забезпечення лікарні та її структурних підрозділів здійснюється за рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету.
За інформацією управління державної казначейської служби України у Шполянському районі 07.05.2014 р. з рахунку Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини відповідно до виконавчого листа №710/2395/13-ц списано кошти на покриття судових витрат ОСОБА_3 в сумі 229,40 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 07.05.2014 р. №5 (#82529202). Крім того, 08.05.2014 р. згідно виконавчого листа №710/1908/13-ц на користь ОСОБА_3 з рахунку Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини в рахунок погашення боргу по заробітній платі за час вимушеного прогулу стягнуто кошти в сумі 12614,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 08.05.2014 р. №4 (#82112719).
Таким чином, з Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини за рахунок бюджетних коштів на користь ОСОБА_3 всього стягнуто 12844,20 грн., рішення суду виконане в повному обсязі.
Відповідно до п. 8 ст. 134 КЗпП України, службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з її вини підприємству, установі, організації.
Статтею 237 КЗпП України передбачено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Згідно п. 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 №9, при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п. 8 ст. 134 та нової редакції ст. 237 КЗпП (з 11.04.1992) настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб і обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону, а не лише явного, як передбачалось раніше.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.1992 №14, застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі п. 8 ст. 134 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що за цим законом покладається обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.
Частиною 3 статті 61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Службовою особою, за наказами якої звільнено з роботи ОСОБА_3 та які в подальшому рішенням Шполянського районного суду визнано незаконними, є начальник Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1, який виконує свої функціональні обов'язки відповідно до наказу начальника управління ветеринарної медицини в Шполянському районі від 20.01.2003 р. №7 «Про призначення ОСОБА_1В.».
Неправомірність дій ОСОБА_1 встановлена рішенням Шполянського районного суду від 02.04.2013 р. та полягає у тому, що при звільненні з роботи ОСОБА_3 на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України були порушені норми трудового законодавства, наказ про звільнення від 22.06.2011 р. №03-К винесений з порушенням порядку застосування дисциплінарного стягнення, а наказ начальника лікарні ветеринарної медицини від 03.10.2012 р. №05-К про повторне звільнення, винесений під час перебування ОСОБА_3 у щорічній відпустці, що суперечить ч. 3 ст. 40 КЗпП України.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 233 КЗпП України, для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Днем виявлення шкоди вважається день здійснення остаточних виплат на виконання рішення Шполянського районного суду від 12.09.2013 р. у справі №710/1908/13-ц, тобто 08.05.2014 р. Отже, встановлений законодавством строк для пред'явлення позову на момент звернення прокурора до суду не пропущений.
Таким чином, внаслідок видачі начальником Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_1 незаконних наказів від 22.06.2011 р. №03-К та від 03.10.2012 р. №05-К «Про звільнення ОСОБА_3», які рішенням Шполянського районного суду від 02.04.2013 р. скасовані, інтересам держави заподіяно шкоду, що виявляється в здійсненні надмірних бюджетних виплат коштів за час вимушеного прогулу ОСОБА_3 на загальну суму 12844,20 грн.
Згідно п.11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються органи прокуратури при здійсненні своїх повноважень. У відповідності до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Заслухавши пояснення прокурора та відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши та оцінивши їх у єдності і сукупності, враховуючи, що рішенням Шполянського районного суду від 12.09.2013 р. стягнуто з Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини на користь ОСОБА_2 борг по заробітній платі за час вимушеного прогулу в сумі 12614,80 грн. та 229,40 грн. судового збору, рішення на даний час виконане, з Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини за рахунок бюджетних коштів стягнуто на користь ОСОБА_2 12844,20 грн., тобто інтересам держави в особі Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини заподіяно матеріальну шкоду, поскільки службовою особою винною в незаконному звільненні ОСОБА_2, яка несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з її вини Шполянській районній державній лікарні ветеринарної медицини є відповідач ОСОБА_1, який в добровільному порядку не відшкодував завдану матеріальну шкоду, виходячи з встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню, з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини кошти, виплачені за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 за рішенням Шполянського районного суду від 12.09.2013 р. в сумі 12614,80 грн. і 229,40 грн. судового збору, а всього стягнути 12844,20 грн. Крім того, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.
На підставі викладеного, ст. 121 Конституції України, ст. ст. 134, 233, 237 КЗпП України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру», Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 №9, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.1992 №14, керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов прокурора Шполянського району в інтересах держави в особі Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - задоволити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний №2385905019, на користь Шполянської районної державної лікарні ветеринарної медицини, код ЄДРПОУ 00709448, МФО 854018, розрахунковий рахунок №35228201016367, кошти, виплачені за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 за рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 12.09.2013 р. у справі №710/1908/13-ц в сумі 12614,80 грн. та 229,40 грн. судового збору, а всього стягнути 12844,20 грн.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний №2385905019, на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.М. Кравчук
Суд | Шполянський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2014 |
Оприлюднено | 06.08.2015 |
Номер документу | 47820412 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шполянський районний суд Черкаської області
Кравчук В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні