Рішення

від 31.07.2015 по справі 227/1797/15-ц

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

31.07.2015

227/1797/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2015 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мамалуй М.В.

при секретарі Черкасової О.В.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Золотоколодязької сільської ради, Другої Добропільської державної нотаріальної контори, третя особа: управління Держземагенства у Добропільському районі Донецької області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності, звернулася до суду з вказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 16 травня 2011 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, рішенням суду визнано померлою, на підставі чого видано свідоцтво про смерть останньої. 05 вересня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за ОСОБА_3 - його матір'ю. До складу спадщини входять дві земельні ділянки площею 1,350 га (кадастровий номер 1422083300-01-000-0299) і 4,960 га (кадастровий номер 1422083300-01-000-0031), розташовані на території Золотоколодязької сільської ради, які належали ОСОБА_3 на підставі Державного акту серії ДН №078856 від 15 липня 2004 року. Постановою нотаріуса від 12 березня 2015 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із відсутністю у нього правовстановлюючого документу на вказані земельні ділянки. Позивач просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки площею 1,350 га і 4,960 га, розташовані на території Золотоколодязької сільської ради, які належали ОСОБА_3

Представник позивача ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідачі та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися, надали заяву про розгляд справи без їхньої участі, проти позову не заперечують.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

16 травня 2011 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, рішенням Добропільського міськрайсуду Донецької області визнано померлою, рішення набрало законної сили 27 травня 2011 року (а.с.6).

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла 27 травня 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-НО № 542566 (а.с.30).

Як вбачається із копії свідоцтва про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, його матір'ю вказана ОСОБА_3 (а.с.40).

У запису акту про народження 05 травня 1992 року ОСОБА_2 №15 від 30 червня 1992 року його матір'ю вказана В«Осипова Наталья НиколаевнаВ» (російською мовою), ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судом досліджені матеріали цивільної справи №2-о-89/11: рішенням Добропільського міськрайсуду Донецької області від 16 травня 2011 року, задоволена заява ОСОБА_2 про визнання померлою його матері ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому, судом була допущена описка, оскільки у заяві і доданих до справи документах особа вказана як ОСОБА_3.

На підставі дослідженого, судом встановлено, що ОСОБА_3 померла 27 травня 2011 року є матір'ю позивача ОСОБА_2.

Відповідно до ст.1268 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відносно померлої ОСОБА_3 була відкрита спадкова справа №113/2011 на підставі заяви ОСОБА_2 від 05 вересня 2011 року (а.с.24-56).

У копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН №078856 від 15 липня 2004 року вказано, що ОСОБА_3 належать земельні ділянки площею 1,350 га (кадастровий номер 1422083300-01-000-0299) і 4,960 га (кадастровий номер 1422083300-01-000-0031), розташовані на території Золотоколодязької сільської ради, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.7). Що також підтверджується витягами №НВ-1401619162015 та №НВ-1401619222015 від 25 червня 2015 року (а.с.66-76).

У копії листа управління Держземагенства у Добропільському районі Донецької області від 03 грудня 2014 року вказано, що ОСОБА_3 належать вказані земельні ділянки на підставі Державного акту серії ДН №078856 від 15 липня 2004 року, однак видача дублікатів чинним законодавством не передбачена (а.с.10).

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_4, який показав, що є родичем померлої і позивача, вказав, що ОСОБА_3, що визнана померлою 27 травня 2011 року, і ОСОБА_3, якій належать на підставі Державного акту ДН №078856 земельні ділянки, є однією і тою ж особою.

Постановою нотаріуса від 12 березня 2015 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку із відсутністю у нього правовстановлюючого документу на земельні ділянки (а.с.56).

Згідно із п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення, при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 125 Земельного кодексу (далі - ЗК) України вказано, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із п.п.16,17 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Статтею 67 Закону України"Про нотаріат" передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Таким чином, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК).

Статтею 1225 ЦК передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

На підставі наведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом на вказану земельну ділянку підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 209, 212-216 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Золотоколодязької сільської ради, Другої Добропільської державної нотаріальної контори, третя особа: управління Держземагенства у Добропільському районі Донецької області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом, після смерті його матері ОСОБА_3 померлої 27 травня 2011 року, а саме: право власності на земельні ділянки площею 1,350 га (кадастровий номер 1422083300-01-000-0299) і 4,960 га (кадастровий номер 1422083300-01-000-0031), надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Золотоколодязької сільської ради.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складений 31 липня 2015 року власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Головуючий суддя М.В.Мамалуй

31.07.2015