Постанова

від 28.07.2015 по справі 802/1832/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

28 липня 2015 р. Справа № 802/1832/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці

до: дочірнього підприємства "Моріс-2" товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Моріс"

про: стягнення заборгованості у сумі 278,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось відділення Виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці (далі - Фонд) з адміністративним позовом до дочірнього підприємства "Моріс-2" товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Моріс" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується недоїмка зі сплати страхових внесків в сумі 278,97 грн., що слугувало підставою звернення до суду з позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження. Одночасно зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не з'явився. Про дату, час та місце розгляд справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали суду на адресу внесену до державного реєстру. Однак, до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

В силу частини 8 статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Крім того, відповідно до положень частини 1 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод у розгляді справи та потреби у виклику свідків чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Дослідивши надані матеріли справи, суд встановив наступне.

Як видно з матеріалів справи, згідно розрахункової відомості про нарахування повноти і своєчасності перерахунку страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 4 квартал 2009 року за відповідачем рахується заборгованості перед Фондом на кінець звітного періоду в розмірі 278,97 грн. (а.с.4).

В частині 2 статті 45 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначено, що роботодавець як страхувальник зобов'язаний подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у строки, в порядку та за формою, що встановлені цим Фондом.

У відповідності до пункту 3 Розділу VІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Згідно п.2.1 Постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України "Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" за №31 від 30.11.2010 року (далі Постанова), прийнятої відповідно до пункту 7 розділу VІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 року за №867/14134 (далі - Інструкція).

Страхувальники, які мають заборгованість зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду звітність до повного погашення заборгованості за формою, наведеною у додатку до постанови (пункт 2.2 Постанови).

Відповідно пункту 2.1 Інструкції платниками страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є юридичні особи незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності та галузевої належності, а також їх відокремлені підрозділи (філії, інші підрозділи юридичної особи, що перебувають поза її місцезнаходженням та виробляють продукцію, виконують роботи або операції, надають послуги від імені юридичної особи, або представництва, що здійснюють представництво і захист інтересів юридичної особи) за умови, що розрахунки з оплати праці цих відокремлених підрозділів проводяться нецентралізовано.

Згідно пункту 4.12 Інструкції страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

В пункті 7.5 Інструкції вказано, що юридичні особи - платники страхових внесків щокварталу у двох примірниках складають Розрахункову відомість, зазначену у пункті 3.10 цієї Інструкції, один примірник якої подається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем обліку страхувальника в такі строки: до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня поточного року, до 25 січня року, наступного за звітним.

Не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені (пункт 5.1 Інструкції).

У відповідності до пункту 5.8 Інструкції при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст.ст.71, 86 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства "Моріс-2" товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Моріс" на користь Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Вінниці ( ЄДРПОУ 25937723, р/р №37171001001000, МФО 802015, Банк одержувача: ГУ Держказначейства України у Вінницькій області) 278, 97 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           Комар Павло Анатолійович