Постанова

від 24.07.2015 по справі 804/8013/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2015 р. Справа № 804/8013/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. при секретарі судового засіданняПанченко Я.І. за участю представників сторін: від прокурора Трубіцин Д.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Красногвардійського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Агрокомплект" про стягнення 39609,09 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

02.07.2015р. Прокурор Красногвардійського району м. Дніпропетровська звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпетровській області до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Агрокомплект" та просить стягнути з рахунків відповідача на користь Державного бюджету податкову заборгованість з орендної плати за землю юридичних осіб у сумі 39609,09 грн.

Свої позовні вимоги прокурор та позивач обґрунтовують тим, що відповідач перебуває на обліку у позивача та має заборгованість по орендній платі за земельні ділянки з юридичних осіб за період з лютого 2015р. по квітень 2015р. у загальній сумі 39609,09грн. Зазначена заборгованість виникла у зв'язку з несплатою відповідачем самостійно задекларованих сум податкового зобов'язання по податковій декларації №9011074614 від 09.02.2015р. Позивачем на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України було сформовано податкову вимогу від 19.02.2014р. №41-25, яка отримана представником відповідача 07.04.2014р. У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми заборгованості, прокурор та позивач просять стягнути вказану вище заборгованість в судовому порядку на підставі п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20, ст.95, 286, 269, 270 Податкового кодексу України.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак 22.07.2015р. надав до канцелярії суду клопотання в якому просив здійснювати розгляд справи без участі представника ДПІ на підставі наявних у справі матеріалів, при цьому, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с. 31).

Відповідач в судове засідання не з'явився без поважної причини, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується доказами наявними у справі (а.с. 30).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Відповіжно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене, клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи у відповідності до вимог ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності позивача і відповідача відповідно до вимог ч. 4 ст.122, ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши прокурора, який брав участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановленим цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суми такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне виробничо-комерційне підприємство "Агрокомплект" зареєстроване як юридична особа 08.04.1998р. за адресою: 49033, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул.Автотранспортна, буд.29-Б, з 09.04.1998р. перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпетровській області як платник податків, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.02.2014р. та Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.07.2015р. (а.с. 11-12, 17-19).

Судом встановлено, що 09.02.2015р. відповідачем до органу державної податкової служби була подана податкова декларація № 9011074614 з плати за землю за 2015 р. на загальну суму 158436,36грн. з розбивкою помісячної сплати з січня по грудень 2015 р. в розмірі по 13203,03грн. (а.с. 13-14).

Відповідно до облікової картки платника податків та довідки про стан розрахунків з бюджетом вбачається, що відповідач має податковий борг по орендній платі за лютий 2015р., березень 2015р. та за квітень 2015р. у загальній сумі 39609,09грн. (а.с.8-9).

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, така сума грошового зобов'язання є узгодженою.

Згідно до вимог п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, з урахуванням вказаної норми відповідач повинен був сплатити суму грошового зобов'язання за податковою декларацією за 2015 рік за лютий 2015р. - у строк до 30.03.2015р., отже, податковий борг виник - 01.04.2015р., березень 2015р. - у строк до 30.04.2015р., отже, податковий борг виник - 03.05.2015р., квітень 2015р. - у строк до 30.05.2015р., отже, податковий борг виник - 02.06.2015р.

У вищевказаний строк відповідач суми узгодженого податкового зобов'язання не сплатив.

Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує суму узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, податковим органом, у відповідності до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, була сформована податкова вимога №41-25 від 19.02.2014р. на суму 12455,84грн., яка була отримана відповідачем 07.04.2014р. (а.с.15).

Зазначена податкова вимога відповідачем залишилася не виконана у встановлені законодавством строки.

У відповідності до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний Суд України у інформаційному листі від 23.04.2012р. № 1044/11/13а.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком і збором.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, така сума грошового зобов'язання є узгодженою.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився без поважної причини, доказів погашення узгодженого податкового боргу по орендній платі за землю з юридичних осіб за лютий-квітень 2015р. на загальну суму 39609,09грн. суду не надав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача податкового боргу в загальній сумі 39609,09грн. є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Красногвардійського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Агрокомплект" про стягнення 39609,09грн.- задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Приватного виробничо-комерційного підприємства "Агрокомплект" (49033, Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул.Автотранспортна, буд.29-Б, код ЄДРПОУ 25523511) на користь Державного бюджету України - податковий борг по орендній платі за землю з юридичних осіб за лютий-квітень 2015р. у загальній сумі - 39 609грн. 09коп. (тридцять дев'ять тисяч шістсот дев'ять гривень 09 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений - 29.07.2015р.

Суддя С.О. Конєва