Рішення

від 29.07.2015 по справі 910/14152/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2015Справа №910/14152/15

За позовомПублічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Тетра-В» простягнення 319 953,13 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Лебідь Н.С. - представник за довіреністю; від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Укргазпромбанк» (надалі - «Банк») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетра-В» (надалі - «Товариство») про стягнення 319 953,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору банківського кредиту №47-КЛ/13 від 02.08.2013 р. позивач надав кредит, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по поверненню кредиту не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 305 504,32 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача несплачених в строк відсотків за користування кредитом у розмірі 6 299,25 грн. та неустойки у розмірі 8 149,56 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 08.07.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2015 р. розгляд справи відкладено на 29.07.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала додаткові докази та пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 29.07.2015 р. не з'явивсь, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.07.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2013 р. між Банком та Товариством (позичальник) було укладено договір банківського кредиту №47-КЛ/13 (надалі - «Договір»), за змістом п. 1.1 якого його предметом є надання кредитодавцем позичальнику грошових коштів (кредит) у вигляді відновлювальної кредитної лінії та зобов'язання позичальника повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі в розмірі, на умовах та в порядку, що визначені цим договором, а саме надання відновлювальної кредитної лінії - це надання грошових коштів позичальнику протягом строку дії кредиту необмежену кількість разів таким чином, що в будь-який момент розмір кредиту не перевищує розмір ліміту граничної заборгованості, встановлений цим договором, у тому числі додатком №1 до цього договору - Графіком повернення кредиту (зменшення розміру ліміту граничної заборгованості), що є невід'ємною частиною цього договору.

Додатковими угодами №1 від 02.09.2013 р., №2 від 12.03.2014 р., №3 від 05.06.2014 р. та №4 від 01.08.2014 р. сторонами вносилися зміни, в тому числі до п.п. 1.1.2 - 1.1.4 Договору.

Згідно з вказаними пунктами в редакції останньої додаткової угоди №4 від 01.08.2014 р. ліміт граничної заборгованості за кредитною лінією (сума кредиту) становить 345 000,00 грн.; строк кредиту (строк кредитування) - до 31.07.2015 р. включно; повернення кредиту здійснюється частинами в розмірі та в строки згідно графіку повернення кредиту; процентна ставка за користування кредитом - 25% річних.

Відповідно до п. 1.2 Договору строк сплати процентів за користування кредитом, комісії за управління кредитною лінією - щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а за останній місяць користування кредитом - одночасно з погашенням суми кредиту, але не пізніше кінцевого терміну користування кредитом, що зазначено у п. 1.1.3 договору.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що кредитування позичальника (надання грошових коштів) здійснюється у безготівковій формі, на підставі письмових заявок позичальника, в межах ліміту граничної заборгованості за кредитною лінією у повній сумі або кількома частинами (траншами), розмір яких визначається позичальником та зазначається у заявці, шляхом зарахування на його поточний рахунок №2600624591 у Банку (або за іншими реквізитами, що вказані в заявці).

Згідно з п. 3.2.13 Договору позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом та комісії за договором, незалежно від настання строку виконання зобов'язання, зокрема у випадку невиконання позичальником будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якими іншим договором, укладеним з кредитодавцем.

Відповідно до п. 7.6 Договору цей договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

На виконання умов Договору позивач перерахував на користь Товариства грошові кошти у розмірі 434 000,00грн., що підтверджується меморіальними ордерами №1536 від 05.08.2013 р., №851 від 09.08.2013 р., №1345 від 13.08.2013 р.,№16153 від 30.08.2013 р. та №2719 від 02.09.2013 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості.

Договір є кредитним договором, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

На виконання умов Договору позивач перерахував на користь Товариства грошові кошти у розмірі 434 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами №1536 від 05.08.2013 р., №851 від 09.08.2013 р., №1345 від 13.08.2013 р.,№16153 від 30.08.2013 р. та №2719 від 02.09.2013 р.

Сторони в Договорі (в тому числі, додаткових угодах №№1-4 до Договору) погодили розмір процентів за користування кредитом на підставі якого позивачем правомірно обраховано суму заборгованості по сплаті процентів.

Листом №28.2-09-64 від 20.04.2015 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою в тридцяти денний строк погасити прострочену заборгованість за Договором, а також на підставі п. 3.2.13 Договору достроково сплати суму кредиту, що залишився непогашеним.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором та надання кредиту, існування заборгованості відповідача по поверненню кредиту у розмірі 305 504,32 грн. (в тому числі, прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 110 504,32 грн., а також сума кредиту, яка стягується достроково у розмірі 195 000,00 грн.) та прострочених процентів за кредитом у розмірі 6 299,25 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №1 від 24.11.2014 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» у розгляді питання щодо дострокового повернення кредиту в зв'язку з простроченням виконання боржником свого зобов'язання за кредитним договором господарські суди мають виходити з такого. У силу частини другої статті 1054 ЦК України до кредитних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 1050 зазначеного Кодексу, якою встановлено санкцію за прострочення повернення чергової частини позики, а саме: позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, що належать йому відповідно до статті 1048 ЦК України. У такому випадку дострокове повернення кредиту не має ознак одностороннього припинення договірних зобов'язань та є належним способом захисту порушеного права.

Тобто, у випадку невиконання боржником зобов'язання з повернення частини кредиту, у кредитора виникає право вимоги від боржника дострокової сплати всієї суми заборгованості, а також сплати процентів за користування такими коштами.

Згідно з п. 3.2.13 Договору позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом та комісії за договором, незалежно від настання строку виконання зобов'язання, зокрема у випадку невиконання позичальником будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якими іншим договором, укладеним з кредитодавцем.

Отже, враховуючи положення ст.ст. 530, 1050 Цивільного кодексу України та приписи п. 3.2.13 Договору, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитним коштами на момент розгляду справи судом настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості по кредиту у розмірі 305 504,32 грн., а також заборгованості по простроченим процентам за кредитом у розмірі 6 299,25 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Банку про стягнення з Товариства заборгованості по кредиту у розмірі 305 504,32 грн. та простроченим процентам у розмірі 6 299,25 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 8 149,56 грн. за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у період з 06.02.2015 р. по 24.05.2015 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по поверненню кредиту та перерахуванню процентів за користування кредитом не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 5.1 Договору у разі порушення позичальником зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісій згідно умов цього договору, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в національній валюті України за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача неустойку (пеню) у розмірі 8 149,56 грн. за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором.

За таких обставин, позовні вимоги Банку про стягнення з Товариства заборгованості по кредиту у розмірі 305 504,32 грн. та простроченим процентам у розмірі 6 299,25 грн., а також неустойки у розмірі 8 149,56 грн., є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд відзначає наступне.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетра-В» (04214, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 6; ідентифікаційний код 14365294) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазпромбанк» (02098, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 13; ідентифікаційний код 24262992) заборгованість по кредиту у розмірі 305 504 (триста п'ять тисяч п'ятсот чотири) грн. 32 коп., заборгованість за простроченим процентам у розмірі 6 299 (шість тисяч двісті дев'яносто дев'ять) грн. 25 коп., неустойку у розмірі 8 149 (вісім тисяч сто сорок дев'ять) грн. 56 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетра-В» (04214, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 6; ідентифікаційний код 14365294) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6 399 (шість тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 06 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.08.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко