Рішення

від 13.07.2015 по справі 911/2209/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2015 р. Справа № 911/2209/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Борівське» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борівський хлібозавод»

про стягнення 108916,93 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Шимко Л.М., довір. № 116 від 18.06.2015 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Державне підприємство «Дослідне господарство «Борівське» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (далі - позивач, ДП «Дослідне господарство «Борівське» Інституту садівництва НААНУ) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борівський хлібозавод» (далі - відповідач, ТОВ «Борівський хлібозавод») про стягнення 108916,93 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди № 13 від 01.03.2013 року в частині внесення орендної плати за орендоване майно, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 102141,93 грн. основного боргу, 4463,84 грн. пені, 1490,16 грн. 3% річних, 821,00 грн. витрат, пов'язаних з оформленням оренди, а також судовий збір.

Розгляд справи відкладався.

Представник позивача у судових засіданнях 01.07.2015 р. та 13.07.2015 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 01.07.2015 р. та 13.07.2015 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.07.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.03.2013 р. між Державним підприємством «Дослідне господарство «Борівське» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Борівський хлібозавод» (орендар) було укладено договір № 13 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - частину приміщення цеху по переробці соків (майно) площею 613,0 кв.м, розміщене за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, смт. Борова, вул. Рози Люксембург, 40, що перебуває на балансі Державного підприємства «Дослідне господарство «Борівське» Інституту садівництва НААНУ (балансоутримувач), вартість якого становить 465500,00 грн.

У відповідності з п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Згідно з п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р., і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (березень 2013 р.) 8173,36 грн.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується балансоутримувачу щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця (п. 3.6 договору).

Відповідно до п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується балансоутримувачем у визначеному п. 3.6 порядку відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування пені і штрафних санкцій проводиться з 21 числа щомісячно.

Згідно з п. 3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, балансоутримувачу.

04.10.2013 р., у зв'язку з погодженням договорів оренди Національною академією аграрних наук України, між Державним підприємством «Дослідне господарство «Борівське» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Борівський хлібозавод» (орендар) було переукладено договір № 66 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого було змінено лише п. 3.1 та п. 3.6, а також абз. 2 п. 3.7 договору.

Так, згідно з п. 3.1 договору № 66 орендна плата визначається на підставі статті 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» і становить за погодженням сторін без ПДВ за базовий місяць розрахунку (жовтень 2013 р.) 8200,00 грн.

Орендна плата перераховується балансоутримувачу щомісячно не пізніше 18 числа поточного місяця (п. 3.6 договору № 66).

У відповідності з абз. 2 п. 3.7 договору № 66 нарахування пені і штрафних санкцій проводиться з 30 (31) числа щомісячно.

01.03.2013 р. ДП «Дослідне господарство «Борівське» Інституту садівництва НААНУ та ТОВ «Борівський хлібозавод» було підписано акт прийняття-передачі приміщення за договором № 13 від 01.03.2013 р., відповідно до якого булансоутримувачем було передано в оренду орендареві приміщення.

04.10.2013 р. ДП «Дослідне господарство «Борівське» Інституту садівництва НААНУ та ТОВ «Борівський хлібозавод» було підписано акт прийняття-передачі приміщення за договором № 13 від 01.03.2013 р., відповідно до якого орендарем було повернуто орендоване приміщення балансоутримувачу.

04.10.2013 р. ДП «Дослідне господарство «Борівське» Інституту садівництва НААНУ та ТОВ «Борівський хлібозавод» було підписано акт прийняття-передачі приміщення за договором № 66 від 04.10.2013 р., відповідно до якого булансоутримувачем було передано в оренду орендареві приміщення.

28.02.2014 р. ДП «Дослідне господарство «Борівське» Інституту садівництва НААНУ та ТОВ «Борівський хлібозавод» було підписано акт прийняття-передачі приміщення за договором № 66 від 04.10.2013 р., відповідно до якого орендарем було повернуто орендоване приміщення балансоутримувачу.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Дослідне господарство «Борівське» Інституту садівництва НААНУ та ТОВ «Борівський хлібозавод» було підписано акти виконаних робіт, у тому числі - від 11.04.2013 р. на суму 19616,00 грн., від 10.05.2013 р. на суму 9808,00 грн., від 10.06.2013 р. на суму 9817,81 грн., від 09.07.2013 р. на суму 9817,81 грн., від 09.08.2013 р. на суму 9807,99 грн., від 11.09.2013 р. на суму 9739,33 грн., від 08.10.2013 р. на суму 9739,33 грн., від 07.11.2013 р. на суму 9778,29 грн., від 18.12.2013 р. на суму 10100,65 грн., а також позивачем було направлено на адресу відповідача акти виконаних робіт від 13.01.2014 р. на суму 9948,41 грн. та від 18.02.2014 р. на суму 9968,31 грн., що підтверджується описом вкладення до ц/л від 17.03.2015 р.

Як слідує з позову, відповідач свої зобов'язання щодо внесення орендної плати не виконав належним чином, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість перед ДП «Дослідне господарство «Борівське» Інституту садівництва НААНУ на загальну суму 102141,93 грн.

Крім того, у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 821,00 грн. витрат, пов'язаних з оформленням оренди, що підтверджується рахунком № 2 від 08.01.2014 р.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем, останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено ч.ч. 1,5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач відзив на позов, контррозрахунок розміру заборгованості або докази внесення оплати за орендоване майно згідно договорів № 13 від 01.03.2013 р. та № 66 від 04.10.2013 р. оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

Окрім того, згідно з п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. № 906 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна», зокрема, передбачено, що умовами конкурсу є компенсація переможцем конкурсу витрат, пов'язаних з проведенням незалежної оцінки об'єкта оренди, опублікуванням оголошення про конкурс у відповідних засобах масової інформації (у разі відсутності бюджетного фінансування таких витрат).

Як вбачається з наданого позивачем до матеріалів справи Розрахунку наданих послуг друкарні та експертної оцінки між орендарями по ДП «Дослідне господарство «Борівське» ІС НААН України, до відшкодування орендарем ТОВ «Борівський хлібозавод» було визначено 821,00 грн., виходячи із площі орендованого ним приміщення в будівлі.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договорами № 13 від 01.03.2013 р. та № 66 від 04.10.2013 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 102141,93 грн. та в сумі 821,00 грн. компенсації витрат, пов'язаних з оформленням оренди, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути 4463,84 грн. пені, керуючись п. 3.7 договору.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується балансоутримувачем у визначеному п. 3.6 порядку відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування пені і штрафних санкцій проводиться з 21 числа щомісячно (до укладення договору № 66 від 04.10.2013 р., відповідно до абз. 2 п. 3.7 договору було встановлено, що нарахування пені і штрафних санкцій проводиться з 30 (31) числа щомісячно.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 4463,84 грн., у тому числі - за серпень 2013 року на суму 42867,61 грн. в сумі 488,69 грн., за вересень 2013 року на суму 52606,94 грн. в сумі 568,15 грн., за жовтень 2013 року на суму 62346,27 грн. в сумі 681,78 грн., за листопад 2013 року на суму 72124,56 грн. в сумі 778,94 грн., за грудень 2013 року на суму 82225,21 грн. в сумі 917,63 грн., за січень 2014 року на суму 92173,62 грн. в сумі 1028,65 грн.

Проте, слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи зазначені норми Цивільного кодексу України, а також що відповідно до п. 3.6 договору № 13 від 01.03.2013 р. орендна плата перераховується балансоутримувачу щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця, а згідно з п. 3.6 договору № 66 від 04.10.2013 р. орендна плата перераховується балансоутримувачу щомісячно не пізніше 18 числа поточного місяця, у відповідності з абз. 2 п. 3.7 договору № 13 від 01.03.2013 р. нарахування пені і штрафних санкцій проводиться з 21 числа щомісячно, а абз. 2 п. 3.7 договору № 66 від 04.10.2013 р. передбачено, що нарахування пені і штрафних санкцій проводиться з 30 (31) числа щомісячно.

Отже, нарахування позивачем відповідачеві пені внаслідок прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення розрахунку за орендоване приміщення за квітень 2013 року починається з 21.04.2013 р., за травень 2013 року - 21.05.2013 р., за червень 2013 року - 21.06.2013 р., за липень 2013 року - 21.07.2013 р., за серпень 2013 року - 21.08.2013 р., за вересень 2013 року - 21.09.2013 р., за жовтень 2013 року - 31.10.2013 р., за листопад 2013 року - 30.11.2013 р., за грудень 2013 року - 31.12.2013 р., за січень 2014 року - з 31.01.2014 р.

Поряд з цим, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій.

Так, згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з виконаним судом арифметичним розрахунком відповідно до встановленого початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за орендоване приміщення, з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 3384,12 грн., у тому числі -

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 3616 01.08.2013 - 12.08.2013 12 7.0000 % 0.038 %* 16.64 3616 13.08.2013 - 21.10.2013 70 6.5000 % 0.036 %* 90.15 9808 01.08.2013 - 12.08.2013 12 7.0000 % 0.038 %* 45.14 9808 13.08.2013 - 21.11.2013 101 6.5000 % 0.036 %* 352.82 9817.81 01.08.2013 - 12.08.2013 12 7.0000 % 0.038 %* 45.19 9817.81 13.08.2013 - 21.12.2013 131 6.5000 % 0.036 %* 458.07 9817.81 01.08.2013 - 12.08.2013 12 7.0000 % 0.038 %* 45.19 9817.81 13.08.2013 - 21.01.2014 162 6.5000 % 0.036 %* 566.47 9807.99 01.08.2013 - 12.08.2013 12 7.0000 % 0.038 %* 45.14 9807.99 13.08.2013 - 31.01.2014 172 6.5000 % 0.036 %* 600.84 9739.33 21.09.2013 - 31.01.2014 133 6.5000 % 0.036 %* 461.35 9739.33 31.10.2013 - 31.01.2014 93 6.5000 % 0.036 %* 322.60 9778.29 30.11.2013 - 31.01.2014 63 6.5000 % 0.036 %* 219.41 10100 31.12.2013 - 31.01.2014 32 6.5000 % 0.036 %* 115.11 Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 1490,16 грн., у тому числі - за період з 01.04.2013 р. до 25.04.2013 р. на суму 19616,00 грн. в сумі 38,60 грн., з 25.04.2013 р. до 30.04.2013 р. на суму 11616,00 грн. в сумі 5,72 грн., з 01.05.2013 р. до 29.05.2013 р. на суму 21424,00 грн. в сумі 49,19 грн., з 29.05.2013 р. до 31.05.2013 р. на суму 13424,00 грн. в сумі 3,30 грн., з 01.06.2013 р. до 30.06.2013 р. на суму 23241,81 грн. в сумі 57,17 грн., з 01.07.2013 р. до 31.07.2013 р. на суму 33059,62 грн. в сумі 84,04 грн., з 01.08.2013 р. до 31.08.2013 р. на суму 42867,61 грн. в сумі 108,97 грн., з 01.09.2013 р. до 30.09.2013 р. на суму 52606,94 грн. в сумі 129,41 грн., з 01.10.2013 р. до 31.10.2013 р. на суму 62346,27 грн. в сумі 158,48 грн., з 01.11.2013 р. до 30.11.2013 р. на суму 72124,56 грн. в сумі 57,17 грн., з 01.12.2013 р. до 31.12.2013 р. на суму 82225,21 грн. в сумі 209,02 грн., з 01.01.2014 р. до 31.01.2014 р. на суму 92173,62 грн. в сумі 234,31 грн., з 01.02.2014 р. до 28.02.2014 р. на суму 102141,93 грн. в сумі 234,52 грн.

Згідно з виконаним судом арифметичним розрахунком, відповідно до встановленого вище початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за орендоване приміщення, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 1277,29 грн., у тому числі -

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 19616 21.04.2013 - 24.04.2013 4 3 % 6.45 11616 25.04.2013 - 28.05.2013 34 3 % 32.46 3616 29.05.2013 - 28.02.2014 276 3 % 82.03 9808 21.05.2013 - 28.02.2014 284 3 % 228.94 9817.81 21.06.2013 - 28.02.2014 253 3 % 204.16 9817.81 21.07.2013 - 28.02.2014 223 3 % 179.95 9807.99 01.08.2013 - 28.02.2014 212 3 % 170.90 9739.33 21.09.2013 - 28.02.2014 161 3 % 128.88 9739.33 31.10.2013 - 28.02.2014 121 3 % 96.86 9778.29 30.11.2013 - 28.02.2014 91 3 % 73.14 10100 31.12.2013 - 28.02.2014 60 3 % 49.81 9948.41 31.01.2014 - 28.02.2014 29 3 % 23.71 За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Державного підприємства «Дослідне господарство «Борівське» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Борівський хлібозавод» (08520, Київська обл., Фастівський р-н, смт. Борова, вул. Р. Люксембург, 40, код 37237417) на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Борівське» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (08520, Київська обл., Фастівський р-н, смт. Борова, вул. Р. Люксембург, 40, код 04372158) - 102141 (сто дві тисячі сто сорок одну) грн. 93 коп. основного боргу, 821 (вісімсот двадцять одну) грн. 00 компенсації витрат, 3384 (три тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 12 коп. пені, 1277 (одну тисячу двісті сімдесят сім) грн. 29 коп. 3% річних, 2152 (дві тисячі сто п'ятдесят дві) грн. 49 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 20.07.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна