Ухвала

від 27.07.2015 по справі 917/1577/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

27.07.2015 Справа № 917/1577/15

Суддя БУНЯКІНА Ганна Іванівна , розглянувши матеріали

За позовною заявою Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Миргородської міської ради, 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 64

До відповідача Миргородська міська рада Полтавської області, 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Незалежності, 17

Про (1) здійснення тлумачення змісту заповіту , посвідченого Вовнянською сільською радою Миргородського району Полтавської області 21 липня 2008 року за реєстровим № 131 від імені Козленкова Василя Васильовича, встановивши дійсну волю спадкодавця , який помер 19.02.2013 року, та заповів усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що за законом матиме право Територіальному центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Миргородської міської ради ( код ЄДРПОУ 33172021);

(2 ) визнати за Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Миргородської міської ради (код ЄДРПОУ 33172021) право власності на спадкове майно у вигляді: а) 27/50 частки квартири загальною площею 29,3 кв. м , розташованої за адресою вул. Гурамішвілі, 5 кв.30 в м. Миргороді, Полтавської області, б) банківський вклад "Депозит+, 3 мес" у розмірі 30 000 грн. з усіма відповідними нарахуваннями за Договором №SАМDN01000730850408 від 23.11.2012р. в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в :

В позові в порушення ст. 58 ГПК України об'єднано декілька самостійних вимог: а) немайнового характеру - здійснення тлумачення правочину ( заповіту), б) майнового характеру - визнання права власності на спадкове майно: 27/50 частки квартири та грошові кошти за вкладом в 30 000,00 грн. з донарахуваннями на них, з різною підставою виникнення і сумісний розгляд цих вимог суттєво утруднить вирішення спору.

Крім того, друга частина вимог є похідною від першої та заявлена, як мінімум передчасно. Це - по-перше.

По-друге. Питання спадщини не є в юрисдикції господарських судів, як спеціалізованих судів, в т.ч. і тлумачення змісту заповіту як правочину в розумінні ст. 213 Цивільного кодексу України, до якої відсилається позивач.

Дійсно відповідно до положень частини першої ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною другою зазначеної норми визначено, що "у випадках, передбачених законодавчими актами України , до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності".

Приведена вище норма (ст. 1 ГПК України) в першій своїй частині містить декілька умов для звернення до господарського суду: перша - наявність статусу юридичної особи, друга - в установленому порядку набуття статусу суб'єкта підприємницької діяльності, третя - наявність порушеного права, а не альтернативність наявності хоча б одної із них.

Однак, особливості права на звернення до господарських судів державних органів , до яких відноситься і позивач, закріплює друга частина цієї норми. При цьому остання ставить в залежність законодавчого закріплення таких випадків для звернення саме до господарських судів.

Друга частина ст. 1 ГПК України не була врахована позивачем - Територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Миргородської міської ради при вмотивуванні даного позову, як і Миргородським міськрайонним судом при винесенні ухвали від 29.09.2014р. (провадження №2/541/1111/2014), що залучена до позову.

Позов не містить обґрунтувань та доказів щодо підстав для звернення з даним позовом саме до господарського суду.

Стаття 213 Цивільного кодексу України, про яку йшлося вище, є загальною нормою щодо тлумачення правочину в судовому порядку, а не доказом щодо підстав звернення саме до спеціалізованого суду, яким є господарський суд, органу владних повноважень з питань спадщини.

Стаття 63 (пункти 3, 5 частини першої) Господарського процесуального кодексу України визначає, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

- у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини;

- порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджає з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

За викладеного наявні підстави для повернення позову без розгляду в порядку п.п. 3, 5 ст. 63 ГПК України.

Керуючись п. п. 3, 5 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суддя -

У х в а л и в:

1. Позовну заяву Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Миргородської міської ради від 21.07.2015р. №02-09/389, вх. №1744/15 від 24.07.2015р., повернути без розгляду.

2. Копію цієї ухвали надіслати позивачу за адресою, зазначеною в її вступній частині.

Додаток: за текстом п. 1 резолютивної частини цієї ухвали на 26 арк., в т.ч. конверт та пл.. доручення про сплату судового збору: №207 від 04.06.2015р. на суму 958,00 горн. Та №206 від 10.06.2015р. на суму 2087,00 грн. - позивачу.

СУДДЯ БУНЯКІНА Г.І.