ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
про повернення заяви про порушення справи про банкрутство
"14" лютого 2011 р. Справа № 5023/946/11
вх. № 946/11
Суддя Чистякова І.О.
розглянувши заяву Відкритого акціонерного товариства "Ізюмське АТП-16307", м. Ізюм
про визнання банкрутом - Відкрите акціонерне товариство "Ізюмське АТП-16307", м. Ізюм, ідентифікаційний код 03115123
ВСТАНОВИВ:
Голова ліквідаційної комісії Відкритого акціонерного товариства "Ізюмське АТП-16307" ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою у порядку ст.ст. 7, 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» про порушення справи про банкрутство ВАТ "Ізюмське АТП-16307". Свої вимоги заявник обгрунтовує тим, що на позачергових загальних зборах акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Ізюмське АТП-16307", що відбулись 07 вересня 2010 року було прийнято рішення припинити діяльність товариства шляхом ліквідації та призначено ліквідаційну комісію, головою ліквідаційної комісії призначено - ОСОБА_1 В ході ліквідаційної комісії було встановлено факт недостатності майна Відкритого акціонерного товариства "Ізюмське АТП-16307" у разі його реалізації для задоволення вимог усіх наявних кредиторів.
Розглянувши надану заяву та додані до заяви документи суд встановив, що заява боржника не містить обставин та відомостей, які є достатні для порушення справи про банкрутство у порядку ст. 51 Закону, а саме: у відповідності до частини 1 статті 51 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Спрощена процедура банкрутства, що передбачена ст. 51 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
У зв'язку з чим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема у своїй постанові від 10.06.2008 р. у справі N 15/682-б.
У відповідності до вимог ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна надати докази в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Ліквідатором боржника не надано доказів дотримання позасудової процедури самоліквідації боржника, яка є обов'язковою передумовою для порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 51 Закону.
Згідно з частиною 1 статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.
Частиною 4 вказаної норми права встановлено, що комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.
В силу частини 8 статті 59 Господарського кодексу України оголошення про реорганізацію чи ліквідацію господарської організації або припинення діяльності індивідуального підприємця підлягає опублікуванню реєструючим органом у спеціальному додатку до газети «Урядовий кур'єр» та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб'єкта господарювання протягом десяти днів з дня припинення діяльності суб'єкта господарювання.
У відповідності до вимог частини 4 статті 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.
Частиною 1 та 2 статті 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Частиною 5 статті 60 Господарського кодексу України встановлено загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, відповідно до якого ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленою статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.
В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи.
Згідно з частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно з частиною 3 статті 110 цього ж Кодексу, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, передбачено статтею 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі по тексту постанови -Закон про банкрутство).
Відповідно до приписів статті 1 цього ж Закону суб'єктом банкрутства (банкрутом) може бути боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена судом; боржником може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності, який неспроможній виконати протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше як через відновлення платоспроможності; грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством; кредитором же визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Статтею 51 Закону про банкрутство встановлено, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство. Процедура банкрутства боржника, який ліквідується власником, здійснюється по правилам розділу третього вказаного Закону.
Частинами 1, 2, 3 ст. 7 Закону про банкрутство встановлено перелік відомостей, які повинні міститися у заяві боржника про порушення справи про банкрутство, зокрема, виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання; суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником; розмір заборгованості по податках і зборах (обов'язкових платежах); розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплаті авторської винагороди; відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості; найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника. До заяви боржника додаються: рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з заявою, крім випадків, передбачених ч. 5 цієї статті; бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства -боржника; перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави тощо.
У заяві про визнання боржника банкрутом відсутні відомості про те, чи проводилась належним чином оцінка наявного майна боржника, не доведено належними доказами того, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, як того вимагають вимоги норми статті 51 Закону про банкрутство. З матеріалів справи не вбачається, яким чином формувався пасив боржника (загальна сума всіх вимог кредиторів до боржника) у процедурі добровільної ліквідації. Не надано документального підтвердження, що вартості активів боржника недостатньо для задоволення всіх вимог кредиторів.
Крім того, заявником не надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на день подачі заяви, в якому зазначається, що боржник знаходиться в стані припинення, даних про комісію з припинення, даних про керівника юридичної особи та даних про особу, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у т.ч. підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.
Матеріалами справи не підтверджується, що при зверненні до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Ізюмське АТП - 16307" заявником дотримано вимог, встановлених цивільним та господарським законодавством України щодо порядку та проведення ліквідації підприємства за рішенням власників.
Отже, заява боржника про порушення провадження у справі про банкрутство підлягає поверненню відповідно до положень частин 1 статей 8, 9 Закону, та статті 51 Закону, як така, що подана боржником без дотримання вимог чинного законодавства у випадку ініціювання процедури банкрутства при самоліквідації боржника, оскільки до заяви не надано всіх необхідних документів, які підтверджують дотримання процедури самоліквідації відповідно до ст.ст. 59, 60 Господарського кодексу України, 105, 110-112 Цивільного кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 7, ч.1 ст. 8, ч.1 ст. 9, ст. 51 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» , ст.ст. 58 - 60 ГК України, ст.ст. 105, 110-112 ЦК України, ст.ст. 4-1, 4-3, 33, 34, ст. 63, ст. 86 ГПК України.
УХВАЛИВ:
1. Повернути заяву голови ліквідаційної комісії Відкритого акціонерного товариства "Ізюмське АТП-16307" про визнання банкрутом Відкрите акціонерне товариство "Ізюмське АТП-16307" за вих. №946/11 і додані до заяви документи на 72, в тому числі конверт без розгляду.
2. Роз'яснити стороні, що повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя Чистякова І.О.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2011 |
Оприлюднено | 07.08.2015 |
Номер документу | 47845974 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Чистякова І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні