Ухвала

від 02.08.2011 по справі 5023/6380/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення справи про банкрутство

"02" серпня 2011 р. Справа № 5023/6380/11

вх. № 6380/11

Суддя Чистякова І.О.

розглянувши заяву 1. Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова, м.Харків

2. Харківського міськ

про визнання банкрутом – Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД МИР-2", м. Харків, ідентифікаційний код 33206385

ВСТАНОВИВ:

Кредитори - Державна податкова інспекція у Київському районі міста Харкова та Харківський міський центр зайнятості звернулись до суду з заявою у порядку ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” про визнання відсутнього боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД МИР - 2", ідентифікаційний код 33206385 банкрутом на тій підставі, що боржник не подає до ДПІ фінансову та податкову звітність більше року та є неплатоспроможним - не сплачений податковий борг, що складається з суми штрафних санкцій у розмірі 4420,00 грн. та не сплачений страховий внесок до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 52,27 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Таким чином, для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірними являють вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно ч.8 ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі-Закон) до заяви кредитора зокрема додаються копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Крім того, безспірність грошових вимог для органів державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), доводиться шляхом подання додаткових документів, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Так, згідно ч. 10 ст. 7 Закону до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Кредитором - Харківським міським центром зайнятості не надано до заяви доказів вжиття ним заходів щодо стягнення заборгованості по страховим внескам до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 52,27 грн.

Також, суд звертає увагу на те, що надана розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 1-е півріччя 2005 року не підписана посадовими особами боржника, а тому не може бути прийнята судом в якості належного доказу безспірності вимог цього кредитора.

Частиною 9 ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією заявою. Така заява підписується всіма кредиторами, які об'єднали свої вимоги.

Згідно положень ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Разом з тим, як встановлено судом, Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова до боржника визначено грошове зобов'язання у розмірі 4420,00 грн., що складається із сум штрафних санкцій з податку на прибуток приватних підприємств на суму 2380,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0005821502/0 від 11.08.2010 р., з комунального податку на суму 2040,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0005831502/0 від 11.08.2010 р. за порушення податкового законодавства. Вказані суми штрафних санкцій були нараховані кредитором боржнику на підставі податкових повідомлень-рішень у 2010 р. у відповідності до положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" в редакції із змінами та доповненнями від 21.12.2000 р.

За змістом ст. 67 Конституції України, розмір податків і зборів, порядок їх сплати встановлюється законом.

Таким загальним законом, що діяв до 01.01.2011 р. був Закон України "Про систему оподаткування".

Стаття 2 Закону України "Про систему оподаткування" (далі –Закон) визначала, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Ідентичне поняття податку та збору визначено ст. 6 Податкового Кодексу України (далі – Кодекс), що почав діяти з 01.01.2011 р.

Відповідно до ст. 1 Закону будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Податки збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Згідно зі ст.ст. 14, 15 Закону та ст.ст. 9, 10 Кодексу в Україні визначено перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), що є переліком вичерпним.

Проте, ні раніше діючий Закон України "Про систему оподаткування", ні Податковий Кодекс України не відносить суму штрафів, пені і фінансових санкцій, що сплачуються до бюджетів загальнодержавного та місцевого рівні за порушення податкового законодавства, до категорії податків, зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з положеннями Закону України "Про державну податкову службу в Україні" пеня, штраф, інші фінансові санкції є публічно-правовими санкціями, які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до абз. 7 ст. 1 Закону про банкрутство визначено поняття грошового зобов'язання, яке має суттєві відмінності від поняття "податковий борг" згідно з ст. 1 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", що діяв до 01.01.2011 р. та від поняття "грошового зобов'язання платників податків", яке визначено у діючому на цей час п. 14.1.39 ст. 14 Податкового Кодексу України.

Згідно з ст. 1 Закону про банкрутство передбачено, що до складу грошових зобов'язань боржника не зараховується недоїмка (пеня та штраф), яка визначена на дату подання заяви до господарського суду.

Крім того, абз. 6 ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитором боржника є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника…., а також органи державної податкової служби, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння... податків, зборів (обов'язкових платежів).

Отже, в зв'язку з тим, що визначені заявником (кредитором) ДПІ в заяві про порушення справи про банкрутство грошові вимоги до боржника складаються лише з сум штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, останні не зараховуються до складу грошових зобов'язань при порушенні справи про банкрутство боржника, і, як наслідок, не можуть покладатися в підставу кредиторських вимог до боржника у відповідності до положень ст. 1 Закону про банкрутство, оскільки штрафні санкції не є податком, збором (обов'язковим платежем).

За таких обставин, Державна податкова інспекція у Київському районі м.Харкова не має права звертатися до суду з спільною заявою про порушення справи про банкрутство, оскільки її вимоги до боржника не зараховуються до складу грошових зобов'язань при порушенні справи про банкрутство боржника.

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону.

На підставі вищенаведеного та керуючись абз. 2 ч.1 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, 86 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Повернути заяву вх. № 6380/11 від 01.08.2011р. Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова та Харківському міському центру зайнятості про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД МИР - 2" і додані до заяви документи без розгляду на 58 аркушах.

Заяву та додані до заяви документи надіслати на адресу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова.

Роз'яснити, що повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя Чистякова І.О.