Ухвала

від 09.09.2011 по справі 5023/7503/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення справи про банкрутство

"09" вересня 2011 р. Справа № 5023/7503/11

вх. № 7503/11

Суддя Чистякова І.О.

розглянувши заяву Ліквідаційної комісії Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника" Куп`янської міської ради Харківської області, м. Куп`янськ

про визнання банкрутом – Комунальне підприємство "Дирекція єдиного замовника" Куп`янської міської ради Харківської області, м. Куп`янськ, ідентифікаційний код 34079487

ВСТАНОВИВ:

Голова ліквідаційної комісії Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника" Куп`янської міської ради Харківської області звернувся до суду з заявою у порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” на тій підставі, що при ліквідації підприємства за рішенням Куп`янської міської ради Харківської області було встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі, оскільки вартості майна комунального підприємства недостатньо для задоволення вимог кредиторів, в зв'язку з чим було прийнято рішення про звернення до господарського суду у порядку ст. 51 Закону.

Розглянувши надану заяву та додані до заяви документи суд встановив, що заява боржника не містить обставин та відомостей, які є достатні для порушення справи про банкрутство у порядку ст. 51 Закону, а саме: у відповідності до частини 1 статті 51 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, що передбачена ст. 51 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з чим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема у своїй постанові від 10.06.2008 р. у справі N 15/682-б.

У відповідності до вимог ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна надати докази в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Ліквідатором боржника не надано доказів дотримання позасудової процедури самоліквідації боржника, яка є обов'язковою передумовою для порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 51 Закону.

Заява боржника та додані до заяви документи не містять достатніх обставин та відомостей, підтверджуючих належним чином проведення ліквідації по підприємству у відповідності з ст. 59, ст.60 ГК України, ст.ст. 105, 110-112 ЦК України.

Так, до заяви не надано доказів звернення до державного реєстратора з рішенням учасників юридичної особи (власника) про припинення (ліквідацію) боржника (ч.1.ст.105 ЦК України), ліквідаційною комісією не визначений порядок та строки проведення ліквідації боржника, строк для заяви претензій кредиторам боржника (ч.2.ст.60 ГК України), не надано доказів персонально повідомлення про ліквідацію всіх відомих кредиторів підприємства –боржника, не надано копію оголошення реєструючого органа про ліквідацію боржника у відповідності до положень ч.8 ст.59 ГК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Вищевказані положення щодо необхідності перевірки ліквідаційного балансу органом державної податкової служби були внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" №2756-VI від 02.12.2010р.

Дані зміни набули чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 01 січня 2011 року.

Як вбачається з матеріалів заяви про порушення справи про банкрутство боржником не надано проміжного ліквідаційного балансу, який повинен бути затверджений учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію підприємства та перевірений органом державної податкової служби.

Крім того, боржником не надано до заяви інвентаризаційних відомостей боржника, що складаються згідно з Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року № 69 (із наступними змінами і доповненнями) у разі ліквідації підприємства з метою фактичного виявлення усього наявного у боржника основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів майна, а також з метою встановлення лишку або нестачі вказаних цінностей.

Частина 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні підтверджуватись певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

В свою чергу, за правилами статті 11 вищенаведеного Закону на основі даних бухгалтерського обліку складається баланс, який є складовою частиною фінансової звітності підприємства.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, розмір вимог кредиторів повинні підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно - правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Як вбачається з наданого боржником переліку кредиторів, боржник має заборгованість по податкам в сумі 93003,76 грн., перед Пенсійним фондом України в сумі 18519,32 грн., Державним центром зайнятості в сумі 1613,91 грн., ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" в сумі 628051,75 грн. та ПП ФФ "Спецугода" в сумі 34839,00 грн. Всього - 776027,74 грн.

Згідно ч.3 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви боржника додаються рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з заявою, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті; бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний керівником і бухгалтером підприємства-боржника; перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави; рішення загальних зборів акціонерного товариства, учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю, яке визначає уповноважену особу акціонерів, учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, якщо це питання було вирішене ними; протокол загальних зборів працівників боржника, на якому обрано представника працівників боржника, уповноважену особу акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю для участі в арбітражному процесі під час провадження у справі про банкрутство, а в разі неможливості скликання таких зборів - рішення конференції (зборів) представників працівників боржника, уповноважених осіб акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю та інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Боржником до заяви про порушення справи про банкрутство не надано належних доказів на підтвердження наявності заборгованості перед вищезазначеними кредиторами та інші документи на підтвердження неплатоспроможності боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону суддя господарського суду приймає заяву про порушення справи про банкрутство, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи, якщо заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону, не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, заявник не дотримав строку, зазначеного у абзаці третьому статті 1 цього Закону, з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

У відповідності до п.1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Отже, заява боржника про порушення провадження у справі про банкрутство підлягає поверненню відповідно до положень частин 1 статей 8, ч.3 ст. 7, ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, та статті 51 Закону, як така, що подана боржником без дотримання вимог чинного законодавства у випадку ініціювання процедури банкрутства при самоліквідації боржника, оскільки до заяви не надано всіх необхідних документів, які підтверджують дотримання процедури самоліквідації відповідно до ст.ст. 59, 60 Господарського кодексу України, 105, 110-112 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" №2756-VI від 02.12.2010р., ч.1 ст. 8, ст. 7, ч.1 ст. 9, ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 58 - 60 ГК України, ст.ст. 105, 110-112 ЦК України, ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст.ст. 4-1, 4-3, 33, 34, п. 3 ч.1 ст. 63, ст. 86 ГПК України.

УХВАЛИВ:

1. Повернути Ліквідаційній комісії Комунального підприємства "Дирекція єдиного замовника" Куп`янської міської ради Харківської області заяву вх.7503/11 від 06.09.2011р. про порушення справи про банкрутство і додані до заяви документи без розгляду на 21 аркушах.

2. Роз'яснити, що повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя Чистякова І.О.