Рішення

від 28.07.2015 по справі 925/914/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2015 р. Справа № 925/914/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., при секретарі Олексенко Т.В. за участю представників сторін: позивача - Бабченка О.М. директора, Байдак В.П. за довіреністю, відповідача - Попова А.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ім. Гетьмана В.П. до публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат" про стягнення 137568,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 137568,66 грн. заборгованості по договору поставки зерна №17/09 від 17.09.2014р. з яких 51770,0 грн. основного боргу, 17181,75 грн. пені, 1869,91 грн. 3% річних та 66747,00 грн. збитків.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що за умовами укладеного 17.09.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю ім. Гетьмана (позивач) та публічним акціонерним товариством "Ватутінський хлібокомбінат" (відповідач) договору поставки відповідач не виконав свого обов'язку щодо оплати за поставлений товар.

Представник позивача подав суду заяву про зменшення позовних вимог в зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості та просив стягнути з відповідача 45051,66 грн. з яких 17181,75 грн. пені, 1869,91 грн. річних та 26000,00 грн. збитків.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

У клопотанні поданому до суду та у судовому засіданні представник відповідача з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог позовні вимоги визнав повністю.

Відповідно до приписів ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд вважає що заява позивача про зменшення позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не суперечить інтересам сторін, відповідає вимогам та подана в порядку ст..22 ГПК України, а тому підлягає прийняттю до розгляду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю ім. Гетьмана В.П. (постачальник) та публічним акціонерним товариством "Ватутінський хлібокомбінат" (замовник) було укладено договір поставки зерна від 17 вересня 2014 року № 17/09 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язався передавати у власність замовника зерно пшениця ІІІ класу, що надалі іменується товар на підставі заявлених замовником замовлень на постачання, які складаються за формою, визначеною в умовах цього договору, а замовник зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 2.1. договору кількість товару, що поставляється за цим договором становить 80 (вісімдесят) тон, вартість однієї тонни 2450 грн. (дві тисячі чотириста п'ятдесят гривень) з ПДВ.

Оплата за товар, що поставляється здійснюється замовником на умовах відстрочення платежу 5 (п'ять) банківських днів (п. 4.4. договору).

На виконання договору позивач передав відповідачу по видаткових накладних №7/09 від 17.09.2014р. від 17.09.2014р. на суму 59192,00 грн. та №8/09 від 18.09.2014р. на суму 63430,50 грн. товар, який був отриманий уповноваженим представником відповідача по довіреності №1466 від 16.09.2014р. на отримання товарно - матеріальних цінностей. Поставлений товар був прийнятий уповноваженим представником відповідача, що також підтверджується підписами та печатками у видаткових накладних.

Однак відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повного та своєчасного розрахунку за придбаний товар не виконав.

Сторони домовились, що у разі несвоєчасного розрахунку замовником за поставлений товар, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний прострочений календарний день (п. 7.2 договору).

Сторонами проведено звірку взаємних розрахунків станом на 01.02.2015р. за результатами якої складений та підписаний акт. З акту вбачається, що відповідач має перед позивачем заборгованість.

Також позивач направляв на адресу відповідача претензію №1 від 11.11.2014р., телеграму від 23.03.2015р. та листа №68 від 30.03.2015р. з вимогою сплатити заборгованість.

Відповідач проводив розрахунок, однак повністю заборгованість не погасив.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 625, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення:

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати:

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки зерна №17/09 від 17.09.2014р. Даний договір, виходячи з його умов, є договором купівлі-продажу. Свої зобов'язання за цими договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу товар, що підтверджується підписаними видатковими накладними та скріпленими печатками.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару на умовах договору.

Однак відповідач, в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару належним чином не виконав, в зв'язку з чим у відповідності до ст. ст. 549, 625 ЦК України, п. 7.2. позивачем пеню в розмірі 17181,75 грн. та річних в сумі 1869,91 грн. Розрахунок зроблено вірно, а тому він підлягає до стягнення у заявлених сумах.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 26000,00 грн. збитків, оскільки в зв'язку з невиконання відповідачем умов договору в частині оплати за отриманий товар він був позбавлений можливості отримати дохід від реалізації товару. Крім того позивач не зміг задовольнити комерційні пропозиції потенційних покупців.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до правової позиції Верхового Суду України у справі № 3-72гс12 відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність повного складу правопорушення, що включає такі елементи: протиправність поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливий результат такої поведінки - збитків, їх наявність та розмір; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Протиправною є поведінка (дія або бездіяльність) особи, що порушує правову норму, умови договору, угоди тощо та тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного зобов'язання другою стороною.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог про відшкодування збитків в сумі 26000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім витрати на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат" вул.. Транспортна, б. 33, м. Ватутіне, Черкаська область, 20250, код 00380669 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ім. Гетьмана В.П.", с. Суха Калигірка, Катеринопільський район, Черкаська область, 20543, код 33435561 - 17181,75 грн. пені, 1869,91 -3% річних, 26000,00 грн. збитків та 2751, 37 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 03.08.2015р.

СУДДЯ К.І.Довгань