Постанова

від 02.11.2011 по справі 16/63/2011/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 року Справа № 16/63/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Дужич С.П. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Снічук І.О.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Вінницької області від 26.08.11 р. у справі № 16/63/2011/5003

за позовом Приватного підприємства "Світ-Агро"

до Публічного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський"

про стягнення 1 132 004 грн. 76 коп. заборгованості за отриманий товар

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Світ - Агро" (надалі –Позивач) звернулось в господарський суд Вінницької області з позовною заявою (т. 1, а.с. 2-4) до публічного акціонерного товариства "Птахокомбінат Бершадський" (надалі –Відповідач), в якій просить стягнути з Відповідача на користь Позивача 1107000 грн. 00 коп. основного боргу, 5563 грн. 25 коп. 3% річних, 19441 грн. 51 коп. інфляційних.

26 серпня 2011 року Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог (т. 1, а.с. 100-107), в якій просить стягнути з Відповідача на користь Позивача 979999 грн. 96 коп. заборгованості за поставлений товар, 5563 грн. 25 коп. 3% річних, 19441,51 грн. інфляційних втрат та судові витрати по справі.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 26 серпня 2011 року (т. 3, а.с. 145-149) у справі № 16/63/2011/5003 позов задовольнити частково, з підстав вказаних у даному рішенні. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача: 979999 грн. 96 коп. боргу; 5563 грн. 25 коп. річних; 19441 грн. 51 коп. інфляційних втрат; 11320 грн. 05 коп. відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забез6печення судового процесу. В частині стягнення 127000 грн. провадження по справі припинено.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Відповідач, звернувся з апеляційною скаргою (т. 3, а. с. 2-3) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 26 серпня 2011 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав, вказаних у наданій апеляційній скарзі.

В судове засідання представники Відповідача та Позивача не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи Відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 4, а. с. 13). Поштове відправлення, що направлялося за юридичною адресою Позивача, повернулося з відміткою про вибуття Позивача з даної адреси (т. 4, а. с. 14)... В свою чергу, Позивач не повідомив апеляційному господарському суду іншої (нової) адреси... В той же час, на господарські суди України не покладено обов'язок щодо розшуку сторін по справі... Враховуючи усі вищеописані обставини, колегія суду вважає, Позивача належним чином повідомлен про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи вищеописане та приписи статей 101, 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників Позивача та Відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали та обставинами справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а оскаржуване рішення скасувати частково, виходячи з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних та довіреностей на отримання товару Позивач у період з 26 березня 2009 року по 24 лютого 2011 року поставив Відповідачу товар на загальну суму 6 492009 грн. 97 коп..

В свою чергу, Відповідач за одержаний товар розрахувався частково в загальній сумі 5512010 грн. 01 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками: (т. 1, а. с. 37-60, т. 1, 116-150; т. 2, а. с. 1-130).

Станом на 23 серпня 2011 року (дата підписання між Позивачем та Відповідачем акту звірки взаємних розрахунків від 23 серпня 2011 року [т. 1, а.с. 108-111]), заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар склала 979999 грн. 96 коп..

В силу дії частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України: зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України: господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії Позивача по передачі товару Відповідачу та дії Відповідача по прийняттю таких цінностей від Позивача, а також факт часткової оплати свідчать про те, що у Відповідача виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар за позадоговірними відносинами сторін..

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України: кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суду звертає увагу на те, що 13 квітня 2011 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про погашення заборгованості за поставлений товар в сумі 1 156 999 грн. 96 коп. (т. 1, а.с. 10) протягом 10 днів з моменту отримання даної вимоги (вимога отримана Відповідачем 16 квітня 2011 року –т. 1, а.с. 13). Вимоги Позивача про сплату боргу на зазначену суму залишились Відповідачем не задоволені.

Щодо суми заборгованості, на момент вирішення судом першої інстанції спору, то суд апеляційної інстанції зауважує, що в судовому рішенні виведено суму заборгованості не на момент вирішення спору, а станом на 23 серпня 2011 року (момент укладення акту звірки [а.с. 108-111])… Доказів проведення оплат здійснених 25 та 26 серпня 2011 року Відповідач господарському суду Вінницької області не подав… З огляду на вищевказане, апеляційний суд критично ставиться до доводів апелянта щодо невідповідності суми задоволених позовних вимог реальній сумі заборгованості... Крім, того, апеляційний господарський суд зауважує, що у спірному рішенні місцевого господарського суду, чітко визначено оплати, які враховано судом при винесенні рішення (остання оплата врахована судом проведена Відповідачем 8 серпня 2011 року)... Відповідно, апелянт не позбавлений права, при порушенні виконавчого провадження по виконанню спірного рішення суду, вказати на неврахування у рішенні даних оплат безпосередньо органу виконання, та висловити органу ДВС виконання рішення, що здійснено до закінчення цього строку (що визначається державним виконавцем в постанові про порушення виконавчого провадження)...

Водночас, суд зауважує, що сплата Відповідачем заборгованості на передодні та в день розгляду справи в розрізі з не подачею суду першої інстанції цих доказів свідчить про неналежне користування Відповідачем своїми правами, наданими Господарським процесуальним кодексом України...

Також Рівненський апеляційний господарський суд констатує факт того, що апелянтом не подано жодного письмового доказу, щодо укладення договору за яким розрахування між сторонами повинні бути здійсненні до 31 грудня 2011 року (відповідно, не доведено дане твердження в розумінні статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України)...

Інші доводи апелянта є безпідставними ідо уваги судом не беруться.

Враховуючи усе вищевказане у даній судовій постанові та на основі вищеописаних норм чинного законодавства, колегія суду, вважає позовні вимоги про стягнення з Відповідача 979 999 грн. 96 коп. основного боргу (що існував станом на 23 серпня 2011 року) підставними та такими, що підтверджуються доказами наявними в матеріалах справи, а тому залишає рішення місцевого господарського суду в цій частині без змін. Також, з огляду на все вищевказане, колегія суду залишає без змін рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення 127000 грн. 00 коп. ...

Рівненський апеляційний господарський суд зауважує, що згідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Водночас, апеляційний господарський суд зауважує, що з наявних у матеріалах справи доказів та з розрахунку суми інфляційних (т. 2, а. с. 5) вбачається, що Позивач нарахував Відповідачу інфляційні за період з квітня місяця 2011 року по червень місяць 2011 року включно... Як вказано вище у даній постанові Відповідач мав розрахуватися до 25 квітня 2011 року... Відповідно, початок порушення зобов'язання розпочався з 26 квітня 2011 року... Колегія Рівненського апеляційного господарського суду наголошує, що згідно Листа Верховного суду України N 62-97р від 03.04.97 Про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції «при розгляді судових справ, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня». Враховуючи вищеописане, апеляційний господарський суд критично оцінює нарахування інфляційних за квітень місяць... Відповідно, право нараховувати інфляційні на суму заборгованості у Позивача виникло з травня місяця 2011 року, а право нараховувати річних виникло з 26 квітня 2011 року.

          Рівненський апеляційний господарський суд, здійснивши перерахунок інфляційних, враховуючи при його здійсненні Лист Верховного Суду України № 62-97р від 3 квітня 1997 року, не погоджується з висновками господарського суду Вінницької області, щодо нарахування та стягнення 19441 грн. 51 коп. інфляційних.

Згідно здійсненого апеляційним господарським судом перерахунку, інфляційні склали: за травень місяць 2011 року –8 856 грн. 00 коп.; за червень місяць 2011 року 4428 грн. 00 коп.. Враховуючи вищевказане, колегія суду зазначає, що за визначений у позові термін всього підлягає до стягнення (з травня місяця по червень місяць 2011 року) 13284 грн. 00 коп. інфляційних.

Відповідно, Рівненський апеляційний господарський суд залишає без змін рішення господарського суду Вінницької області в частині стягнення 13284 грн. 00 коп. інфляційних... В решті вимоги щодо стягнення інфляційних, колегія суду скасовує рішення господарського суду першої інстанції і приймає в цій частині нове рішення, яким відмовляє в задоволенні позову щодо стягнення інфляційних в розмірі 6157 грн. 51 коп..

Також, з огляду на все вищевказане, колегія апеляційного господарського суду констатує безпідставність стягнення господарським судом Вінницької області річних за період з 22 квітня 2011 року по 25 квітня 2011 року . Відповідно, апеляційний господарський суд скасовує, рішення суду першої інстанції в цій частині і приймає нове рішення, яким відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення річних у цій частині...

В решти ж колегія суду залишає без змін рішення суду першої інстанції в частині стягнення річних в розмірі 5191 грн. 13 коп..

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розмірі задоволення позовних вимог (з урахуванням суми заборгованості, що існували на момент подачі позовної заяви до суду).

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" задоволити частково.

Рішення господарського суду Вінницької області від 26.08.11 р. у справі №16/63/2011/5003 скасувати частково в частині стягнення 6157 грн. 51 коп. інфляційних, 372 грн. 12 коп. річних, 65 грн. 30 коп. державного мита, 1 грн. 37 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити Приватному підприємству "Світ-Агро" в задоволенні позову в цій частині. В решті рішення господарського суду Вінницької області залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства "Світ-Агро" на користь Відкритого акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" 32 грн. 63 коп. державного мита сплачено за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Юрчук М.І.

15611/11