КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/4508/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
У Х В А Л А
Іменем України
28 липня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Зубрицькому Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2015 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Логодім» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,-
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Логодім» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ ДФС у м. Києві від 17.02.2015 №0004/26-59-21-69 про застосування фінансових санкцій до ТОВ «Логодім» в розмірі 17 480, 00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2015 позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Логодім» зареєстроване 12.08.2004 Печерською районною в м. Києві державною адміністрацію. 13.11.2014 Головним управлінням ДФС у м. Києві позивачу видано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АЕ №554005 (місце здійснення торгівельної діяльності: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 7 (ресторан); термін дії ліцензії: з 07.11.2014 по 06.11.2015).
У період з 16.01.2015 по 23.01.2015 Головним управлінням ДФС у м. Києві була проведена фактична перевірка ресторану, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 7, та належить ТОВ «Логодім».
За результатами проведеної перевірки ГУ ДФС у м. Києві складений акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами №26/30/21/32983147 від 26.01.2015, в якому встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, перелік яких зазначений в додатку №1 до акту перевірки №26, чим порушено ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-BP від 19.12.1995.
Головне управління ДФС у м. Києві листом №2259/7/26-15-21-1-20 від 29.01.2015 направило до ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ ДФС у м. Києві матеріали фактичної перевірки (акт перевірки №26) для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
На підставі акту перевірки №26 ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ ДФС у м. Києві було прийняте рішення про застосування фінансових санкцій №0004/26-59-21-69 від 17.02.2015, яким відповідно до положень абз. 15 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано до ТОВ «Логодім» фінансові санкції у вигляді штрафу та зобов'язано сплатити 17 480, 00 грн. до державного бюджету.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що чинним законодавством не передбачено обов'язок суб'єктів господарювання зберігати марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, а також на те, що відповідачем не було надано жодного належного доказу в обґрунтування правомірності прийнятого ним рішення №0004/26-59-21-69, у зв'язку з чим дане рішення підлягає скасуванню.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Рішення від 17.02.2015 №0004/26-59-21-69 про застосування фінансових санкцій до ТОВ «Логодім» в розмірі 17 480, 00 грн. є обґрунтованим, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Спеціальним Законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом - сирцем виноградним, спиртом - сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, повинні дотримуватися законодавчо встановлених правил здійснення зазначеної діяльності, а у разі їх порушення, нести відповідальність передбачену Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 названого Закону алкогольні напої, які виробляються в Україні, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Згідно з підпунктом 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Пунктом 14.1.109 вказаної статті передбачено, що маркуванням алкогольних напоїв є наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Питання щодо виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів врегульовані положеннями статті 226 ПК України.
Відповідно до вимог п.226.1 та п.226.3 ст.226 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 226.6. ст.226 ПК України встановлено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється.
Згідно до пункту 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані:
1) алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
2) алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
3) алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Як вбачається з додатку №1 до акту перевірки при перевірці ресторану позивача ГУ ДФС у м. Києві було виявлено алкогольні напої без марок акцизного податку на загальну суму 8 740, 00 грн., а саме: 1 пляшка лікеру «Campari» вартістю 960,00 грн.; 1 пляшка вермуту «Martini» вартістю 640,00 грн.; 1 пляшка віскі «Red Label» вартістю 1 200,00 грн.; 1 пляшка рому «Captain Morgan» вартістю 960,00 грн.; 1 пляшка лікеру «Kahlua» вартістю 1 100,00 грн.; 1 пляшка віскі «Bushmills» вартістю 1 300,00 грн.; 1 пляшка рому «Pampero Blanco» вартістю 1 080,00 грн., 1 пляшка текіли «Jose Cuervo Especial» вартістю 1 100,00 грн.; 1 пляшка горілки «Цельсій» вартістю 400,00 грн.
При цьому, як встановлено в суді першої інстанції фактична перевірка, за наслідками якої був складений акт перевірки, проводилась на території ресторану, а саме на барній стійці та полицях, всі перелічені пляшки в додатку №1 до акту перевірки були відкорковані та перебували в реалізації тривалий час, реалізувались дрібними порціями по 25 - 50 мг, під час відкриття пляшок марки були пошкоджені, а з часом зіпсувалися, а також на пляшках наявні сліди клею від марок акцизного податку. Крім того, в ресторані позивача проводяться розважальні програми «фаер шоу», під час яких пляшки підпалюються, в результаті чого марки акцизного податку пошкоджуються.
Колегія суддів звертає увагу, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на не відкорковані напої, а на продаж повної (всієї) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається наявності марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі.
Закон не покладає на платників податку обов'язку зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже природно, що в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 07.07.2014 К/9991 /13416/11 (справа № 2а-13546/09/2670) та від 08.09.2014 К/9991/15752/12 (справа № 2а-1870/4820/11).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки посадових осіб податкового органу відносно того, що позивач зберігав алкогольні напої без марок акцизного податку, стосуються напою, який був відкупореним (розкритим) і знаходився в реалізації на розлив. При цьому, позивач має відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а на пляшці наявні сліди клею та марки акцизного податку. Жодних доказів на підтвердження факту зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку податковий орган суду не надав, у зв'язку з чим рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 17.02.2015 №0004/26-59-21-69 про застосування фінансових санкцій до ТОВ «Логодім» в розмірі 17 480, 00 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2015 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 30.07.2015.
.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.07.2015 |
Оприлюднено | 06.08.2015 |
Номер документу | 47849305 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Василенко Я.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні