Ухвала

від 31.07.2015 по справі 815/8539/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/8539/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Левицької З.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Копійка-Р» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування наказів та податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Копійка-Р» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів відповідача №31 від 31.07.2013р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Копійка-Р» та №52 від 13.08.2013 р. «Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Копійка-Р», визнання протиправними дій по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки товариства на підставі вказаних наказів, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.09.2013р. №0005401502 та від 11.09.2013р. №0005561502.

Позов обґрунтовувало тим, що позапланова виїзна перевірка ТОВ «Копійка-Р» щодо правомірності нарахування заявленого до відшкодування податку на додану вартість по декларації з ПДВ за серпень 2012 року проведена податковим органом після спливу граничних строків проведення такої перевірки, встановлених ст.200 Податкового кодексу України. В ході проведення перевірки ТОВ «Копійка-Р» було надано перевіряючим всі первинні документи в підтвердження заявленого до відшкодування податку на додану вартість по декларації з ПДВ за серпень 2012 року, зауважень до яких у контролюючого органу не виникало. Висновок про порушення товариством ст.ст.187, 198, 200 ПК України ґрунтується на недотриманні податкового законодавства контрагентами позивача, відповідальність за дії яких він не повинен нести.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 27 січня 2014 року ухвалено постанову про задоволення позову ТОВ «Копійка-Р» у повному обсязі.

Суд першої інстанції визнав протиправними та скасував накази ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області №31 від 31.07.2013р. та №52 від 13.08.2013р.; визнав протиправними дії відповідача по проведенню перевірки позивача на підставі наказів №31 від 31.07.2013р. та №52 від 13.08.2013р.; визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 09.09.2013р. №0005401502 та від 11.09.2013р. №0005561502.

Приймаючи означене рішення, Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що видання наказу №31 від 31.07.2013р. про проведення ДПІ у м. Іллічівську перевірки ТОВ «Копійка-Р» в серпні 2013 року по декларації з ПДВ за серпень 2012 року здійснено з порушенням положень Податкового кодексу України, а тому він є протиправним та підлягає скасуванню, так само як і наказ №52 від 13.08.2013р. про продовження перевірки на 5 календарних днів, який є похідним від наказу №31. Суд зазначив, що виявлення факту розбіжностей між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов'язання підприємств - контрагентів шляхом автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА або відсутності даних щодо підтвердження отриманих податкових накладних і оплати податкового зобов'язання не є підставою для визначення безтоварних операцій та зменшення суми податкового кредиту.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області, не обґрунтовуючи вимог та не зазначаючи у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, просить суд скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказів ДПІ у м. Іллічівську №31 від 31.07.2013р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Копійка-Р» та №52 від 13.08.2013 р. «Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Копійка-Р», відповідно до 78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у період з 01.08.2013р. по 21.08.2013р., державним податковим ревізором-інспектором відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Копійка-Р» (код за ЄДРПОУ 37672913) від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів по деклараціях з ПДВ за серпень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки №342/15-02/37672913 від 29 серпня 2013 року.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого:

- занижено суму податкових зобов'язань всього у розмірі 8444,14 грн. (т.ч. по періодах: по декларації з ПДВ за квітень 2012 року у сумі 875,9 грн., по декларації з ПДВ за травень 2012 року у сумі 1456,25 грн., по декларації з ПДВ за червень 2012 року у сумі 2478,72 грн., по декларації з ПДВ за липень 2012 року у сумі 1981,23 грн., по декларації з ПДВ за серпень 2012 року у сумі 1652,04 грн.);

- безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ всього у розмірі 133361,27 грн. (в т.ч. по періодах: по декларації з ПДВ за квітень 2012 року у розмірі 23339,82 грн., по декларації з ПДВ за травень 2012 року у розмірі 24325,03 грн., по декларації з ПДВ за червень 2012 року у розмірі 28332,13 грн., по декларації з ПДВ за липень 2012 року у розмірі 29325,92 грн., по декларації з ПДВ за серпень 2012 року у розмірі 28038,37 грн.), що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту всього у сумі 63211 грн. (в т.ч. по періодах: по декларації з ПДВ за квітень 2012 року у сумі 24213,72 грн., по декларації з ПДВ за травень 2012 року у сумі 25781,28 грн., по декларації з ПДВ за червень 2012 року у сумі 13214 грн.), а також до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового кредиту всього у сумі 78594,41 грн. (в т.ч. по періодах: по декларації з ПДВ за червень 2012 року на суму ПДВ 17596,85 грн., по декларації з ПДВ за липень 2012 року у сумі 31307,15 грн., по декларації з ПДВ за серпень 2012 року у сумі 29690,41 грн.); що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2012 року у сумі 96103 грн. (з урахуванням акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №086/15-03-22-02/37672913 від 18.07.2013р., яким зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за серпень 2012 року у сумі 114816 грн.); до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті по декларації з ПДВ за серпень 2012 року у сумі 46221 грн.

На підставі акту перевірки №342/15-02/37672913 від 29.08.2013р., ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області прийняла податкові повідомлення-рішення: №0005401502 від 09.09.2013р., яким позивачу зменшила суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 96103 грн. та застосувала штрафні санкції в розмірі 48052 грн., та №0005561502 від 11.09.2013р., яким позивачу збільшила суму грошового зобов'язання з ПДВ на 69332 грн. (в т.ч. за основним платежем - 46221 грн., за штрафними санкціями - 23111 грн.).

Задовольняючи позов ТОВ «Копійка-Р» суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності своїх дій та прийнятих ним рішень, не доведено наявність підстав для проведення позапланової документальної виїзної перевірки товариства, а також порушень, зафіксованих актом перевірки №342/15-02/37672913 від 29.08.2013р. Колегія суддів погоджується з такими висновками Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Як зазначалось вище, в оскаржуваному наказі №31 від 31.07.2013р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Копійка-Р» ДПІ у м. Іллічівську підставою для проведення перевірки зазначила п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідно до якого позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Тобто, документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень та проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України.

Відповідно до п.200.6 ст.200 ПК України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п.203.1 ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п.200.11 ст.200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Тобто, при отриманні податкової декларації від платника податків, в якій останнім заявлено до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість більше 100 тис. гривень, контролюючий орган протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних, а за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, декларацію з ПДВ за серпень 2012 року ТОВ «Копійка-Р» подало до ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області 18.09.2012р., з граничним терміном подання такої декларації - 20.09.2012р. Протягом наступних 30 днів (тобто до 20.10.2012р.) контролюючий орган повинен був провести камеральну перевірку даних декларації з ПДВ та після цього, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування товариством було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, відповідач мав право протягом наступних 30 календарних днів провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування, тобто до 20.11.2012р.

Фактично же наказ №31 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Копійка-Р» по декларації з ПДВ за серпень 2012р. ДПІ у м. Іллічівську видала 31.07.2013р., тобто з порушенням граничних строків, встановлених п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позапланову виїзну перевірку ТОВ «Копійка-Р» було проведено податковим органом після спливу граничних строків, встановлених податковим законодавством для її проведення, тому накази ДПІ у м. Іллічівську №31 від 31.07.2013р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Копійка-Р» та №52 від 13.08.2013 р. «Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Копійка-Р» є незаконними та підлягають скасуванню, а дії податкового органу щодо проведення такої перевірки є протиправними.

Під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій відповідачем не надано пояснень щодо вказаних обставин.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області від 09.09.2013р. №0005401502 та від 11.09.2013р. №0005561502 колегія суддів виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу . У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу .

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення витрат підприємства до складу валових та сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Вказуючи у висновках акту перевірки №342/15-02/37672913 від 29.08.2013р. про порушення ТОВ «Копійка-Р» п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, у розділах 2 та 3 цього ж акту податковим органом зазначено про надання позивачем до перевірки усіх первинних документів, а також, що за результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин товариства з платниками, установчі документи, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними, а також, що в ході проведення перевірки серед постачальників не виявлено суб'єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов'язання чи здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру).

В акті перевірки ДПІ зазначила, що завищення позивачем податкового кредиту у деклараціях з ПДВ за квітень-серпень 2012 року, мало місце у зв'язку з тим, що підприємствами-контрагентами ТОВ «Копійка-Р» не відображено у складі податкових зобов'язань суми ПДВ, що були включені позивачем у перевіряємий період до складу податкового кредиту з ПДВ, а також з наявності актів податкових органів різних рівнів та підпорядкованості щодо дотримання податкового законодавства контрагентами ТОВ «Копійка-Р».

Зокрема, зазначено, що контрагентами позивача у квітні - серпні 2012 року не було відображено у складі податкових зобов'язань суми ПДВ, що були включені до податкового кредиту ТОВ «Копійка-Р», а саме:

- у квітні 2012 року: ПП «Фірма «Лукам» в сумі ПДВ 2751,18 грн., ФОП ОСОБА_2 в сумі ПДВ 1174,20 грн., ПРАТ «МТС Україна» в сумі ПДВ 420,40 грн., ФОП ОСОБА_3 в сумі ПДВ 263,6 грн., ОСОБА_4 в сумі ПДВ 217,22 грн., КП «Служба комунального господарства» в сумі ПДВ 94,44 грн.;

- у травні 2012 року: ТОВ «НВП «АРТХІМ» в сумі ПДВ 2227,62 грн., ВТК «КРУАССАН» у вигляді ТОВ в сумі ПДВ 1921,18 грн., ПРАТ «МТС Україна» в сумі ПДВ 444,64 грн.;

- у червні 2012 року: ПП ФІРМА «ЛУКАМ» в сумі ПДВ 3579,69 грн., ВТК «КРУАССАН» у вигляді ТОВ в сумі ПДВ 1585,57 грн., ПРАТ «МТС Україна» в сумі ПДВ 364,97 грн., ТОВ «НЕКСО-Україна» в сумі ПДВ 51,20 грн.;

- у липні 2012 року: ТОВ «Будівельно-монтажне управління №13» в сумі ПДВ 5000 грн., ПП Фірма «Лукам» в сумі ПДВ 4885,11 грн., ПРАТ «МТС Україна» в сумі ПДВ 404,21 грн.;

- у серпні 2012 року: ПП Фірма «ЛУКАМ» в сумі ПДВ 6792,49 грн., ТОВ «Мабрук ТМ» в сумі ПДВ 360, 23 грн., Ізмаїльська районна лікарня Державної ветеринарної медицини у сумі ПДВ 333,33 грн.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що виявлення факту розбіжностей між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов'язання підприємств - контрагентів шляхом автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА або відсутності даних щодо підтвердження триманих податкових накладних і оплати податкового зобов'язання не є підставою для визначення операцій безтоварними та зменшення суми податкового кредиту. У разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник податків виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Чинне, на час проведенні перевірки, податкове законодавство не ставило право платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу, так як відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосередніх контрагентів на предмет виконання ними вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість по складу податкового кредиту.

Слід зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак такі докази, на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України , податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростовано.

Невизнання сум податкового кредиту, сформованих у квітні-серпні 2012 року ТОВ «Копійка-Р» за результатами здійснення господарських операцій з суб'єктами господарювання ТОВ «Фірма «Нектар», ПП «Гламур-2008», ТОВ «Агрокосм», ТОВ «Бона Ді Преміум», ТОВ «Фрейд Голд», ПП «Генус Меркс», ФОП ОСОБА_5 зумовлено посиланням податкового органу виключно на наявність актів про неможливість проведення перевірок (неможливість проведення зустрічних звірок) зазначених платників податків.

Відповідно до п.4, п.5, п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984 , акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів

Всупереч вищенаведеним нормам Порядку, складений за результатами перевірки позивача акт №342/15-02/37672913 від 29 серпня 2013 року не містить ні суттєвих обставин його фінансового-господарської діяльності, яка стосується взаємовідносин з вказаними контрагентами, ні об'єктивного та повного викладення виявлених порушень податкового законодавства, які, на думку податкового органу, вчинив позивач. Акти, на які посилається ДПІ у м. Іллічівську, не є документами, що підтверджують наявність порушень платником податків законодавства.

Позивачем доведено, що його контрагенти на час здійснення господарських операцій були зареєстрованими юридичними особами та платниками ПДВ, мали право виписувати податкові накладні і щодо них або їх посадових осіб відсутні рішення судів щодо здійснення фіктивного підприємництва або укладення недійсних правочинів.

Більше того, колегією суддів встановлено, що правомірність формування в лютому-серпні 2012 року позивачем податкового кредиту за результатами здійснення господарських операцій з ФОП ОСОБА_5 встановлено постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року у справі №815/5638/13-а, яка набрала законної сили; правомірність формування в квітні 2012 року позивачем податкового кредиту за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ «Фрейд-Голд» встановлено постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року у справі №815/6507/13-а, яка також набрала законної сили.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Податковий орган обмежився посиланням на акти інших податкових інспекцій та, без самостійного дослідження господарських операцій позивача з його контрагентами, дійшов висновку про безтоварність укладених правочинів, залишивши поза увагою первинну документацію.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта на анулювання за ініціативою податкового органу свідоцтв платників ПДВ ПП «Вторметмаркет» та ТОВ «Акше», оскільки податковий кредит з вказаними контрагентами сформовано позивачем за період квітень-серпень 2012 року (ПП «Вторметмаркет») та липень-серпень 2012 року (ТОВ «Акше»), тоді як анулювання свідоцтв вказаних юридичних осіб відбулося в січні і квітні 2013 року відповідно.

Зміни в стані підприємства контрагентів, які відбулись вже після вчинення господарської операції, виконання податкових зобов'язань та формування податкового кредиту не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних, та відповідно не може бути підставою для внесення відповідних змін у податкову звітність підприємства, в даному випадку позивача.

Як зазначалось вище, податковим органом в ході проведення податкової перевірки було підтверджено під час формування податкового кредиту з ПДВ за квітень-серпень 2012 року наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, оплата грошових коштів контрагентам, що підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та подальшою реалізацією отриманого товару.

Ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного фактичного порушення саме позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності правочинів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 09.09.2013р. №0005401502 та від 11.09.2013р. №0005561502.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 185 , 195 , 196 , 198 , 200 , 205 , 206, 254 КАС України , апеляційний суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Копійка-Р» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій, скасування наказів та податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Єщенко О.В.