Рішення

від 10.07.2015 по справі 640/7144/15-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/7144/15-ц

н/п 2/640/1996/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2015 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Лях М.Ю.,

при секретарі - Холявка Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Агросіч» в особі одноособового засновника ОСОБА_2, третя особа - реєстраційна служба Харківського міського управління Харківської області про розірвання трудового договору, визнання таким, що звільнений з посади директора, виключення запису, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вимогою до ТОВ «Схід Агросіч» в особі одноособового засновника ОСОБА_2, третя особа - реєстраційна служба Харківського міського управління Харківської області про розірвання трудового договору, визнання таким, що звільнений з посади директора, виключення запису. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що протоколом загальних зборів ТОВ «Схід Агросіч» № 3 від 10.09.2012 року його було призначено директором вказаного товариства, про що засновником ОСОБА_2 видано наказ №12 від 10.09.2012 року про призначення директором. Вказана інформація про призначення позивача директором ТОВ «Схід Агросіч» у 2012 році підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Як вказує позивач, на момент звернення до суду підприємство вже давно не здійснює господарську діяльність, одноособовий засновник ОСОБА_2 фактично зник і не опікується своїм підприємством, підприємство працівників не має, не виконує поставлені економічні завдання. У зв'язку з чим позивач втратив економічну чи будь-яку зацікавленість у перебуванні директором ТОВ «Схід Агросіч» у трудових відносинах та у зайнятті посади директора, бажає змінити сферу діяльності та місце роботи. Зазначає, що ним на адресу відповідача та адресу місцезнаходження товариства відправлялись цінним листом заяви про звільнення від 04.01.2015 року, які не були отримані. За таких обставин вважає, що обов'язок повідомити роботодавця про бажання звільнитися із посади директора товариства, передбачений статтею 38 КЗпП України ним виконано, у зв'язку з чим вимушений звернутися до суду з наступними вимогами: розірвати трудовій договір, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ «Схід Агросіч»; визнати ОСОБА_1 таким, що звільнений з посади директора ТОВ «Схід Агросіч» на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням з моменту набрання рішенням законної сили; виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців запис про ОСОБА_1 як особи, яку призначено до органу управління ТОВ «Схід Агросіч».

В судове засідання представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 27.03.2014 року, не з'явився, надав заяви про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити на підставах, викладених в позовній заяві, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в тому числі шляхом оголошення про виклик до суду через газету «Слобідський край» від 30.05.2015 року № 64, тому враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд відповідно до ч. 1 ст.224 ЦПК України вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтовує тим, що він працює в ТОВ «Схід Агрросіч» на посаді директора товариства, починаючи з 10.09.2012 року. В січня 2015 року позивач направив на адресу засновника ТОВ «Схід Агросіч» ОСОБА_2 заяву про звільнення його з посади директора за власним бажанням.

Судом встановлено, що згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Схід Агрросіч» від 10.09.2012 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора товариства з 10.09.2012 року та йому доручено провести передбачені чинним законодавством дії для державної реєстрації змін до установчих документів в Департаменті державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради (арк. справи 8).

Згідно копії наказу № 12 від 10.09.2012 року ОСОБА_1 прийнято директором ТОВ «Схід Агросіч» з 11 вересня 2012 року з окладом, згідно штатного розкладу (арк. справи 9).

04 лютого 2015 року ОСОБА_1 направляв на адресу ТОВ «Схід Агросіч» та адресу реєстрації засновника товариства ОСОБА_2 заяву про звільнення з посади директора за власним бажанням з 25.01.2015 року.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про господарські товариства» у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Частиною 4 ст. 145 Цивільного кодексу України передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, створення і відкликання виконавчого органу товариства.

Відповідно до ч.1 статті 18, в) ч.1 статті 19 статуту ТОВ «Схід Агросіч» вищим органом товариства є збори учасників, до компетенції яких відноситься, зокрема, обрання та відкликання генерального директора (директора) товариства.

Відповідно до статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов'язків, якщо в установчих документах не визначені підстави усунення членів виконавчого органу від виконання своїх обов'язків.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції станом на 01.04.2015 року, місцезнаходженням юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Агросіч» (код ЄДРПОУ 37765443) є м. Харків, Київський район, вул. Поздовжня,буд. № 4, керівником товариства та підписантом є ОСОБА_1 з 11.09.2012 року (арк. справи 10-12).

Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2015 року ОСОБА_1 звертався до засновника товариства ОСОБА_2 з заявою про звільнення з посади директора за власним бажанням. Матеріалами справи підтверджується, що заява направлялась цінними листами за адресами місцезнаходження товариства та місцем проживання засновника товариства, проте були повернуті за закінченням термінів зберігання.

Частиною 1 статті 38 КЗпП України передбачене право працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Отже, за змістом положень статті 38 КЗпП України, статті 145 Цивільного кодексу України, статей 58, 60,-62 Закону України «Про господарські товариства» праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов'язані із застосуванням даної норми, Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Таким чином, відповідачем порушено право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч. 1 статтею 38 КЗпП України.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими, оскільки невирішення зборами учасників товариства заяви про звільнення позивача з посади директора є порушенням його права щодо вільного вибору праці.

Зважаючи на те, що питання про звільнення директора товариства вирішується загальними зборами учасників товариства у встановленому законом порядку, то позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, оскільки у даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є визнання припиненими трудових відносин між відповідачем ТОВ «Схід Агросіч» та позивачем як директором товариства, на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до статті 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Окрім цього, враховуючи, що такого способу захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, як звернення до суду із заявою про визнання особи звільненою за судовим рішенням не передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України, підстав для задоволення позовних вимог в цій частині суд не вбачає. Окрім цього, враховуючи, що інші позовні вимоги позивача є похідними від вищезазначеної вимоги, приймаючи до уваги, що процесуальний закон не передбачає можливості пред'явлення позовної вимоги до особи, яка не залучена до участі у справі у процесуальному статусі відповідача у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні іншої частини позовних вимог.

Пунктом 1 ч.1 статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі, зокрема, за подання позовів, що випливають із трудових правовідносин.

Виходячи з цього, відповідно до вимог статті 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 10, 88, 213, 214, 218, 224, 225 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Агросіч» в особі одноособового засновника ОСОБА_2, третя особа - реєстраційна служба Харківського міського управління Харківської області про розірвання трудового договору, визнання таким, що звільнений з посади директора, виключення запису - задовольнити частково.

Визнати припиненими трудові відносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід Агросіч» (код ЄДРПОУ 37765443) та директором товариства ОСОБА_1 на підставі статті 38 КЗпП України з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Агросіч» (код ЄДРПОУ 37765443) на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн. на наступний рахунок: отримувач коштів: Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача: 37999675, банк отримувача: ГУДКСУ в Харківській обл., МФО: 851011, рахунок отримувача: 31219206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 37999675.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до ч. 2 ст. 232 ЦПК України позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Київського районного суду

м. Харкова М.Ю. Лях