Ухвала

від 30.07.2015 по справі 641/3256/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кримінальне провадження №641/3256/15-к Головуючий 1 інст. ОСОБА_1

Апеляційне провадження № 11кп/790/1495/15 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч.1 ст.205 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінального провадження №32014220000000179 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Комінтернівського районного суду міста Харкова від 7 травня 2015 року у відношенні

- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Харкова, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, 2003 року народження, працює комірником у ТОВ «Натуральні продукти», зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України,

встановила:

Цим вироком затверджено угоду про визнання винуватості в кримінальному провадженні №32014220000000179 від 30 березня 2015 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_7 та прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_9 .

Визнано ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України з призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Питання про речові докази вирішено в порядку ст.100 КПК України.

Як встановлено судом, у жовтні 2014 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 придбав корпоративні права ТОВ «Амагі», ставши засновником, керівником та головним бухгалтером в одній особі, без мети здійснювати статутну діяльність підприємства за наступних обставин.

ОСОБА_7 , працюючи з вересня 2014 року комірником на складі ПП «Натуральні продукти» за адресою м.Харків, вул. Польова, б.83, отримуючи заробітню платню на рівні законодавчо встановленого прожиткового мінімуму, знаходячись у скрутному матеріальному становищі, пристав на пропозицію невстановленої слідством особи на ім`я « ОСОБА_10 » та надав згоду перереєструвати за матеріальну винагороду у сумі 3000,00 грн. на власне ім`я «ТОВ «Амагі».

Відповідно до умов зазначеної домовленості, ОСОБА_7 після вчинення реєстраційних дій, пов`язаних із придбанням ТОВІ «Амагі», зобов`язується відкрити нові банківські рахунки підприємства, встановивши до них доступ за електронною системою «Банк-клієнт», після чого передати « ОСОБА_10 » статутні документи, печатку, ключі доступу до банківського рахунку для здійснення « ОСОБА_10 » фінансово-господарської діяльності підприємства на власний розсуд, тобто участь ОСОБА_7 у діяльності придбаного ним підприємства обмежується лише наявністю його анкетних даних у реєстраційних документах.

Виконуючи умови зазначеної домовленості у жовтні 2014 року, точної дати в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_7 разом із « ОСОБА_10 » прибув до м. Дніпропетровська, де у нотаріуса підписав документи, згідно яких став новим засновником ТОВ «Амагі», отримавши від попереднього власника печатку та документи придбаного підприємства, а також нові статутні документи.

Повернувшись до міста Харкова, ОСОБА_7 , діючи за вказівкою « ОСОБА_10 », відкрив у Харківському ГРУ ПАТ «Приватбанк» та ПАТ «Креді Агріколь Банк» поточні рахунки ТОВ «Амагі» на умовах здійснення дистанційного керування ними за системою «Банк-Клієнт» та отримав електронні ключі доступу до зазначених рахунків.

Переслідуючи корисливий мотив особистого збагачення, а також розуміючи, що придбане ним підприємство буде використане для проведення незаконних фінансових операцій та прикриття іншої протиправної діяльності в сфері економіки, ОСОБА_7 передав « ОСОБА_10 » у фактичне володіння оригінал статутних та інших документів, печатку, електронні ключі доступу до банківських рахунків ТОВ «Амагі», за що отримав від нього грошову винагороду у сумі 3000,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_7 став формальним учасником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Амагі», не маючи при цьому наміру здійснювати заявлену у статуті фінансово-господарську діяльність зазначеного підприємства та усвідомлюючи той факт, що діяльність підприємства ТОВ «Амагі» буде носити незаконний характер.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, вважаючи винесений вирок незаконним та необґрунтованим.

Вказує, що суд всупереч вимогам ч.ч.4,6 ст.474 КПК України, не роз`яснив йому положення цих статей закону та не опитав, чи є укладення угоди добровільним. Зазначає, що був вимушений прокурором підписати угоду, вважає, що при досудовому розслідуванні було порушено його право на захист. Також вказує, що розгляд кримінального провадження в суді відбувся з порушенням вимог п.9 ч.2 ст.52 КПК України, оскільки не були присутніми в судовому засіданні його захисник, а також прокурор.

Вважає, що внаслідок визнання угоди про винуватість незаконно припинено діяльність Товариства «Амагі», і що такі наслідки йому судом не роз`яснювались. Вважає, що в інкримінованому йому кримінальному порушенні в його діях відсутня суб`єктивна сторона злочину, оскільки він не мав спеціальної мети прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу обвинуваченого частково; вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.7 ст.474 КПК України за загальним порядком судового провадження на підставі угоди суд повинен перевірити угоду на відповідність вимогам цього Кодексу.

Частиною 4 ст.474 КПК України передбачено, що перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з`ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє: 1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угоди судом.

Проте суд, розглядаючи справу, вказані вимоги КПК не виконав.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 6 травня 2015 року при розгляді справи в суді першої інстанції головуючим по справі не було роз`яснено ОСОБА_7 наслідків укладення та затвердження угоди, та не було з`ясовано, чи цілком розуміє обвинувачений ці наслідки. Головуючий в судовому засіданні з`ясував лише питання, чи без примусу було підозрюваним ОСОБА_7 підписано угоду про визнання винуватості і, чи його підписи містяться в угоді про визнання винуватості, тим самим порушив вимоги ч.ч.4,6,7 ст.474 КПК України.

За нормами п.1 ч.4 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначеного судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання: невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.4,6,7 ст.474 Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди.

Відповідно до ч.2 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду на підставі угоди суд апеляційної інстанції, крім рішень, передбачених пунктами 1-5 частини першої цієї статті, має право скасувати вирок і направити кримінальне провадження: 1) до суду першої інстанції для проведення судового провадження у загальному порядку, якщо угода була укладена під час судового провадження; 2) до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була укладена під час досудового розслідування.

Наведені обставини, на думку колегії суддів, є істотними порушеннями, проте, за діючим кримінальним процесуальним кодексом, унеможливлюють ухвалення вироку судом апеляційної інстанції, а статтею 407 КПК України з наведених підстав не передбачено призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

При таких обставинах, на підставі ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України. Тому колегія суддів вважає можливим призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції, керуючись загальними засадами кримінального провадження, визначеними п.п.2,13,16 ч.1 ст.7 КПК України, оскільки вказаними нормами визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться законність, забезпечення права на захист та безпосередність дослідження показань, речей і документів.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу обвинуваченого в частині скасування рішення з направленням кримінального провадження на новий судовий розгляд з приводу порушення судом вимог ч.ч.4,6,7 ст.474 КПК України.

Доводи обвинуваченого в апеляційній скарзі в частині того, що 7 травня 2015 року судове засідання відбулося за відсутності його захисника та прокурора є безпідставними, оскільки учасники кримінального провадження були присутні в судовому засіданні 6 травня 2015 року, коли провадження розглядалося по суті. Сторонам провадження було повідомлено, що вирок суду буде проголошено 7 травня 2015 року, проте неявка учасників процесу не перешкоджає оголошенню вироку.

Керуючись: ст.ст.404,405,407 КПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Комінтернівського районного суду міста Харкова від 7 травня 2015 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1 ст.205 КК України скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий-

Судді: