Рішення

від 29.07.2015 по справі 904/5387/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.07.15р. Справа № 904/5387/15

За позовом Міського комунального підприємства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ", м. Дніпропетровськ

до Громадської організації "Освітній центр Інтернешнл Хаус", м. Дніпропетровськ

про стягнення 24 341,17 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Іщенко Ю.С. - представник (дов. № 2007 від 04.11.2014)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Громадської організації "Освітній центр Інтернешнл Хаус" про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії № 070518 від 16.11.2011 у розмірі 27 150,65 грн., з яких: 19 951,31 грн. основний борг, 2 871,13 грн. пеня, 158,74 грн. 3% річних, 4 169,47 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 070518 від 16.11.2011, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлену теплову енергію за період з 01.10.2014 по 01.05.2015.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2015 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.07.2015.

13.07.2015 представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 24 341,17 грн., з яких: 17 141,83 грн. основний борг, 2 871,13 грн. пеня, 158,74 грн. 3% річних, 4 169,47 грн. інфляційні втрати.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд прийняв заяву позивача до розгляду.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 13.07.2015 на 28.07.2015.

Відповідач відзив на позов не подав у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив, про поважність причин неявки представника у судові засідання суд не повідомив.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.07.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2011 між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) та Громадською організацією "Освітній центр Інтернешнл Хаус" (споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії № 070518 (а.с.9)

Відповідно до пункту 1.1 договору, енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб);

- гаряче водопостачання - протягом 350 діб;

- технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою;

- кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

На виконання умов договору, позивачем здійснено поставку теплової енергії відповідачу на загальну суму 22 353,42, про що складені акти прийому-передачі виконаних робіт:

- за жовтень 2014 на суму 553,48 грн.;

- за листопад 2014 на суму 3 049,48 грн.;

- за грудень 2014 на суму 4 397,99 грн.;

- за січня 2015 на суму 4 685,44 грн.;

- за лютий 2015 на суму 4 239,89 грн.;

- за березень 2015 на суму 4 299,92 грн.;

- за квітень 2015 на суму 1 127,22 грн. (а.с.27-32,35).

Пунктом 7.1 договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів., або за згодою сторін будь-яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 7.3 договору споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з указанням періоду, за який він сплачує.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (пункт 7.4 договору).

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату теплової енергії відповідно до договору № 010478 від 01.10.2005:

- від 31.10.2014 на суму 553,48 грн.;

- від 30.11.2014 на суму 3 049,48 грн.;

- від 31.12.2014 на суму 4 397,99 грн.;

- від 31.01.2015 на суму 4 685,44 грн.;

- від 28.02.2015 на суму 4 239,89 грн.;

- від 31.03.2015 на суму 4 299,92 грн.;

- від 30.04.2015 на суму 1 127,22 грн. (а.с.20-26).

Відповідачем частково було оплачено теплову енергію на суму 5 105,94 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 141,83 грн., що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 7 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Умови договору, що укладений між позивачем та відповідачем передбачають частково передплату (у обсягах, що визначені у додатку 1), а також частково оплату по факту наданих послуг.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення пунктів 7.3, 7.4 договору строк оплати теплової енергії за спірний період є таким, що настав.

Доказів оплати теплової енергії у повному обсязі відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

З огляду на вищевикладене, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу за постачання теплової енергії у сумі 17 141,83 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2.3 договору в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 15.12.2014 по 31.05.2015 у сумі 2 871,13 грн.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с.18), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 2 871,13 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем нараховано відповідачу 3 % річних за період з 15.12.2014 по 31.05.2015 у сумі 158,74 грн. та інфляційні втрати за період з 15.12.2014 по 31.05.2015 у сумі 4 169,47 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача (а.с.18-19), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних у сумі 158,74 грн. та інфляційних втрат у сумі 4 169,47 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Громадської організації "Освітній центр Інтернешнл Хаус" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 74Б; ідентифікаційний код 33184388) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 37; ідентифікаційний код 32082770) - 17 141,83 грн. основний борг, 2 871,13 грн. пеню, 158,74 грн. 3% річних, 4 169,47 грн. інфляційні втрати, 1 827,00 грн. судовий збір, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.08.2015.

Суддя Я.С. Золотарьова