Рішення

від 28.07.2015 по справі 908/3107/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.07.2015 Справа № 908/3107/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Говор О.С.

за позовом : Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель», м. Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрейм Плюс», м. Донецьк третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство «Ровена плюс», м. Чернігів

про звернення стягнення на предмет застави

Представники сторін:

від позивача: Городнюк О.П. - за довіреністю

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Даніель», м. Київ звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрейм Плюс», м. Донецьк про звернення стягнення на предмет застави:

- за договором застави від 27.06.2013р. № 14/К09/2013 з метою задоволення вимог позивача на заставне майно, що належить відповідачу - прості акції іменні у кількості 3 888 890 шт. номінальною вартістю 0,25грн за одну акцію, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство «Агрофосфат»;

- за договором застави від 27.06.2013р. № 15/К09/2013 з метою задоволення вимог позивача на заставне майно, що належить відповідачу - прості акції іменні у кількості 3 482 225 шт. номінальною вартістю 0,25грн за одну акцію, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство «Пересувна механізована колона № 20»

у рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства «Ровена плюс» за кредитним договором № 09/2013 від 27 червня 2013р., що становить 38 288 507,41грн., та складається з заборгованості по кредиту в розмірі 24 984 300,00грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 9 745 246,00грн., неустойки в розмірі 3 558 961,41грн. Встановити спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.05.2015 року позовна заява Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель», м. Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрейм Плюс», м. Донецьк про звернення стягнення на предмет застави направлено для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.05.2015р. порушено провадження по справі №908/3107/15 та залучено до участі у справі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство «Ровена плюс».

Позивач в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог.

Повноважний представник відповідача в судові засідання не з'явився, про причини неявки свого представника відповідач суд не повідомив, відзиву по суті спору не надав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрейм Плюс», м. Донецьк зареєстровано за адресою: 83029, Донецька область, місто Донецьк, вул. Світлого путі, будинок, 12А. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться у позовній заяві.

Відповідно до актів № 86 від 21.05.2015р., № 723 від 30.06.2015р., від 16.07.2015р. господарського суду Донецької області згідно листа Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 06.05.2015р. № 7-14-197 відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м.Донецьк, у зв'язку з чим ухвали про порушення провадження у справі та відкладання розгляду справи суду на юридичну адресу відповідача відправлені не були. Вказані ухвали були розміщені на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-06/2052/14, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача , Приватне підприємство «Ровена плюс» в судові засідання не з'явилась, про причини неявки не повідомила, пояснень по суті спору не надала.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою Приватного підприємства «Ровена плюс» є: 14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Князя Чорного, буд. 4. В матеріалах справи наявна також інша адреса третьої особи: 03164, м. Київ, вул. Академіка Булаховського, буд. 30-А. Суд направляв ухвали суду на всі адреси Приватного підприємства «Ровена плюс», зазначені в матеріалах справи, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про належне повідомлення третьої особи про час і місце судових засідань.

У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Приватного підприємства «Ровена плюс» на момент подачі позову було зазначено, що стан юридичної особи - Приватного підприємства «Ровена плюс» припинено у в зв'язку визнання її банкрутом, дата запису 02.02.2015р. №10641170009011445. Однак, 15.07.2015р. позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду наданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20869329 станом на 14.07.2015р. стосовно Приватного підприємства «Ровена плюс», відповідно до якого 06.07.2015р. скасовано реєстраційні дії № 10641170009011445; підприємство знаходиться в стані припинення. Таким чином, суд дійшов висновку, що на дату винесення рішення третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не є ліквідованою.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача , не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки їх повноважних представників в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України та продовжувався на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України .

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

27 червня 2013р. між позивачем, Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Даніель" (банк) та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватним підприємством «Ровена плюс» (позичальник) укладено кредитний договір №09/2013 із додатковими угодами до нього (кредитний договір), відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді поновлювальної відкличної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування в розмірі 25 000 000,00грн., а позивальник зобов'язується повернути фактично отриманий кредит у термін до 26.06.2014р. включно, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісії, а також штрафи та пені у порядку, розмірах, строках та у випадках, передбачених договором. За користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 23% річних. При порушенні позичальником терміну повернення кредиту, передбаченого пунктом 2.1. цього договору встановлюється плата у розмірі 46% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом до дати її погашення (п.п. 2.1., 2.2. кредитного договору).

За своєю правовою природою договір №09/2013 від 27 червня 2013р. є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Додатковою угодою №6 від 05.12.2013р. до кредитного договору сторони погодили надання позичальнику кредиту у вигляді поновлювальної відкличної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування в розмірі: з 27.06.2013р. по 04.12.2013р. - 25 000 000,00грн.; з 05.12.2013 по 26.06.2014р. - 24 984 300,00грн. Позичальник зобов'язується повернути фактично отриманий кредит у термін до 26.06.2014р. включно, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісії, а також штрафи та пені у порядку, розмірах, строках та у випадках, передбачених договором.

Періодом сплати відсотків є перші 5 календарних днів наступного місяця за місяцем нарахування, а в останній календарний місяць користування кредитом - у термін, визначений п. 2.1. цього договору (абц.3 п. 4.2. кредитного договору).

Надання кредиту в розмірі 25 000 000,00 грн. банком позичальнику підтверджується меморіальним ордером № 311147 від 27.06.2013р., банківськими виписками, позичальник не заперечив одержання від банку кредитних коштів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позивач доводить банківськими виписками, що прострочена заборгованість позичальника за кредитом станом на 04.12.2014р. становить 24 984 300,00грн., за відсотками - 9 745 246,00грн.

У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором позивач нарахував пеню в розмірі 3 558 961,41грн. за період з 06.05.2014р. по 03.12.2014р.

Відповідно до п. 8.1. кредитного договору при порушенні позичальником якого-небудь із зобов'язань по терміну повернення кредиту, передбаченого пунктом 2.1. договору, по сплаті відсотків за користування коштами та комісій, передбачених п.п. 4.1., 4.2. договору, позичальник виплачує банку пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня. Нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань по договору здійснюється, починаючи від дня виникнення прострочених зобов'язань до дня їх фактичного повернення банку.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п. 8.1 кредитного договору сторони встановили, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань по договору здійснюється, починаючи від дня виникнення прострочених зобов'язань до дня їх фактичного повернення банку.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що нарахування пені в розмірі 3 558 961,41грн. позивач здійснив відповідно до умов кредитного договору.

У забезпечення зобов'язань за кредитним договором №09/2013 від 27 червня 2013р. між позивачем (заставодержатель) та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрейм Плюс» (заставодавець), 27.06.2013р. були укладені наступні договори:

- договір застави № 14/К09/2013, відповідно до умов якого відповідач передав позивачу в заставу прості акції іменні у кількості 3 888 890 шт. номінальною вартістю 0,25грн за одну акцію, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство «Агрофосфат»;

- договір застави № 15/К09/2013, відповідно до умов якого відповідач передав позивачу в заставу прості акції іменні у кількості 3 482 225 шт. номінальною вартістю 0,25грн за одну акцію, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство «Пересувна механізована колона № 20».

Разом договір застави № 14/К09/2013 від 27.06.2013р. та договір застави №15/К09/2013від 27.06.2013р. наділі по тексту договори застави.

Відповідно до п.п.3.1.4, 3.1.5 договорів застави, заставодержатель має право: звернути стягнення на предмет застави; за рахунок предмету застави задовольнити свої вимоги кредитора за кредитним договором в повному обсязі, що визначається на момент фактичного їх задоволення, включаючи відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, пені та штрафів, передбачених кредитним договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється заставодержателем будь - яким способом, який визначено самостійно заставодержателем, та який передбачений та/або не заборонений цим договором або чинним законодавством України. (п. 4.3 договорів застави).

Пунктом 4.4 договорів застави сторони обумовили, що в разі звернення стягнення на предмет застави, реалізація предмету застави може проводитися за вибором заставодержателя шляхом прийняття предмету застави у власність заставодержателем, уступки прав за цінними паперами, які є предметом застави, передачі предмету застави на реалізацію третій особі за комісійним договором, продажу предмету застави з публічних торгів в порядку, який встановлено згідно чинного законодавства, або будь яким іншим способом, щодо якого сторони досягнуто згоди.

У вимозі від 03.06.2014р. № 1-09-3181 про усунення порушень кредитного договору № 09/2013 від 27.06.2013р. що була направлена відповідачу 04.06.2014р., банк вимагав від відповідача погашення заборгованості за кредитним договором, одночасно, наведена вимога містила застереження для відповідача про те, що у разі невиконання вимоги про повернення заборгованості за кредитним договором, банк звернеться з позовом про звернення стягнення на предмет застави, в спосіб та порядку, визначених договорами застави.

Реєстрація звернення стягнення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за договорами застави проведена позивачем 15.07.2015р.

За своєю правовою природою договори № 14/К09/2013 від 27.06.2013р. та №15/К09/2013від 27.06.2013р. є договорами застави, правовідносини за якими регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України "Про заставу", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Предметом договорів застави є акції - іменні цінні папери, які посвідчують майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств (ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»).

Згідно ч.1 ст. 4. Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером), крім випадків, установлених законом або правочином.

У відповідності до ст. 21 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору, є одним з видів забезпечувальних обтяжень.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави) (ст.572 Цивільного кодексу України).

З огляду на приписи статті 583 ЦК України, статтi 11 Закону України «Про заставу», заставодавцем може виступати як сам боржник, так i третя особа (майновий поручитель). Майновий поручитель несе відповідальність перед кредитором за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави.

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє обтяжувача права звернутися до суду.

Позивач просить суд у визначити початкову ціну реалізації акцій, встановлену на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У відповідності до статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, в тому числі початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Виходячи зі змісту поняття «ціна» як форми грошового вираження вартості товару, суд вважає, що встановлення початкової ціни означає встановлення її в рішенні суду в грошовому вираженні, тому суд вважає за потрібне встановити початкову ціну реалізації акцій у відповідності до сумарної номінальної вартості цінних паперів.

У п. 6.11 договору застави, сторони передбачили, що розбіжності та суперечки, що виникають у період дії цього договору підлягають розгляду в постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом.

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в абзаці сьомому статті 2, статті 3 Закону України "Про третейські суди", є здійснення ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України.

Третейські суди не віднесені до системи судів загальної юрисдикції (стаття 125 Конституції України), не здійснюють правосуддя, їх рішення не є актами правосуддя, а самі вони не входять до системи судів загальної юрисдикції, тому позивач при наявності в договорі третейського застереження має право на звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором встановлено судом, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави.

Постановою Правління Національного Банку України від 15.04.14р. № 217 в ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ДАНІЕЛЬ» відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію Банку.

Відповідно до пункту 22 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Враховуючи, що вимоги позивача задоволені в повному обсязі, спір виник з вини відповідача, на останнього покладається судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. 1, 3, 22, 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82,84, 85, 87 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель», м. Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрейм Плюс», м. Донецьк про звернення стягнення на предмет застави задовольнити.

У рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства «Ровена плюс», м. Чернігів перед Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель», м. Київ (01010, м. Київ, вул. Московська, 8-Б, ЄДРПОУ 26475516 ) за кредитним договором №09/2013 від 27 червня 2013р., що складається зі заборгованості по кредиту в розмірі 24 984 300,00грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 9 745 246,00грн., неустойки в розмірі 3 558 961,41грн., звернути стягнення на предмет застави, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фрейм Плюс», м. Донецьк (83030, м.Донецьк, вул.Світлого путі, буд.12 А, ЄДРПОУ 37967753) за договором застави від 27.06.2013р. №14/К09/2013 на прості акції іменні у кількості 3 888 890 шт. номінальною вартістю 0,25грн за одну акцію, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство «Агрофосфат» (ЄДРПОУ 36633213) початкова ціна реалізації акцій - 972 222,50грн. (сумарна номінальна вартість); за договором застави від 27.06.2013р. № 15/К09/2013 на прості акції іменні у кількості 3 482 225 шт. номінальною вартістю 0,25грн за одну акцію, емітентом яких є Публічне акціонерне товариство «Пересувна механізована колона № 20» (ЄДРПОУ 01354148) початкова ціна реалізації акцій - 870 556,25грн. (сумарна номінальна вартість). Встановити спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення прилюдних торгів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрейм Плюс», м. Донецьк (83030, м.Донецьк, вул.Світлого путі, буд.12 А, ЄДРПОУ 37967753) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 73 080,00грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 28.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення буде складено та підписано 03.08.2015р.

Суддя Г.Є. Курило

Повний текст рішення підписано 03.08.2015р.