Ухвала

від 28.07.2015 по справі 908/4312/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

28.07.2015 Справа № 908/4312/15

м. Запоріжжя

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали

за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 14, ідентифікаційний код 38727770) в особі Бердянської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (71112, м. Бердянськ, вул. Горького, 6, ідентифікаційний код 38728360)

до відповідача: Приватного підприємства "Антіас" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 4 кв. 50, ідентифікаційний код 37291060)

про стягнення 44 127, 49 грн.

ВСТАНОВИВ:

ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії ДП "Адміністрація морських портів України" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача ПП "Антіас" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 51-П-БЕФ-14 від 11.02.2014р. у розмірі 44 127,49 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2015р. справу призначено для розгляду судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в зв'язку з наступним.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином-суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Згідно ч. 3 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

У відповідності до ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі (позивачами та відповідачами) можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 ГПК України, тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а також фізичні особи у випадках, передбачених законодавчими актами.

Частинами 1, 2, 4 статті 64 Господарського кодексу України передбачено, що підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

За приписами статті 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

В пункті 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу . При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії N 1 на користь організації "Б" в особі її Н-ської філії таку-то суму".

В цьому ж пункті 1.7 постанови пленум ВГСУ додатково підкреслив наступне:

необхідно також враховувати, що саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді (господарському суді) не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення їх кола .

Позовна заява від 21.07.2015р. № 11.04-06/230 підписана начальником адміністрації Бердянського морського порту Резниковим В.О.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Бердянська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" не має статусу юридичної особи.

Також позовна містить посилання на те, що в статуті Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" зазначено, що ДП "АМПУ" є державним унітарним підприємством і діє, як державне комерційне підприємство, створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013р. № 133-р, та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України.

Положенням про Бердянську філію ДП "Адміністрація морських портів України" передбачено, що БФ ДП "АМПУ" є відокремленим підрозділом ДП "АМПУ", яка не має статусу юридичної особи та здійснює від імені Підприємства частину господарської діяльності.

Проте, Бердянською філією ДП "Адміністрація морських портів України" не надано довіреності, виданої Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" на підтвердження повноважень на представництво інтересів в суді.

Таким чином позовна заяві підписана не уповноваженою особою.

Згідно роз'яснень, що містяться в абзацах 1, 10 пункту 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог ст. 54, 56 та п. 2 і 3 ч. 1 ст. 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК.

І лише в тому випадку, якщо передбачені у п. 2, 3, 4, 5 і 6 ч. 1 ст. 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті.

На підставі викладеного позовна заява ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Згідно ч. 4 ст. 6 Закону України від 08.07.2011р. N 3674-VI "Про судовий збір", за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах. У разі якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору.

Оскільки цією ухвалою судовий збір не повертається, суд роз'яснює позивачу, що при повторному поданні позову до Приватного підприємства "Антіас" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 51-П-БЕФ-14 від 11.02.2014р. у розмірі 44 127, 49 грн. позивач має право додати до позову в якості доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України) первісні документи про сплату судового збору - платіжне доручення № 1396 від 15.07.2015р. на суму 1 827, 00 грн.

У разі відсутності необхідності повторного звернення до суду, позивач має право повернути судовий збір, сплачений за вищенаведеним платіжним дорученням, звернувшись з відповідною заявою до суду. При цьому, надання до заяви оригіналу платіжного документу є обов'язковим.

Керуючись ст. 50-51, ч. 3 ст. 57, п. 1 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до відповідача Приватного підприємства "Антіас" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 51-П-БЕФ-14 від 11.02.2014р. у розмірі 44 127, 49 грн. (в тому числі оригінал платіжного доручення № 1396 від 15.07.2015р. на суму 1 827, 00 грн.) повернути без розгляду.

Суддя Соловйов В.М.