Рішення

від 27.05.2015 по справі 910/4546/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2015Справа №910/4546/15-г

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВЕРАЖ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕЙД РЕГІОН"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

публічне акціонерне товариство "Фідобанк"

про стягнення 116 746,02 грн.

Суддя Селівон А.М.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: не з'явився.

В судовому засіданні на підставі ч.2 cт.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АВЕРАЖ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕЙД РЕГІОН" про стягнення 116 746,02 грн. заборгованості за Договором про надання овердрафту № 689Ю від 25.10.2013 р., а також судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 334,92 грн..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 порушено провадження у справі № 910/4546/15, за ініціативою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Публічне акціонерне товариство "Фідобанк", справу та призначено до розгляду на 09.04.15 р..

09.04.2015 року судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2015 розгляд справи № 910/4546/15 призначено на 14.05.15 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2015 розгляд справи № 910/4546/15 відкладався на 27.05.15 р..

Уповноважені представники позивача, відповідача і третьої особи в судові засідання 14.05.15 р. та 27.05.15 р. не з'явились.

Про дату, час і місце розгляду даної справи 14.05.15 р. позивач та третя особа повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №№ 0103033324085, 0103033324115.

Доказів отримання відповідачем ухвали суду від 17.04.2015 поштовим відділенням зв'язку на час розгляду справи до суду не повернуто.

Судом здійснено запит з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0103033324107, в якому зазначено, що 23.04.2015 вказане поштове відправлення відправлено з відділення "Київ Лівобережний Поштамт".

Про дату, час і місце розгляду даної справи 27.05.15 р. позивач та третя особа повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103034183612, 0103034183639.

Доказів отримання відповідачем ухвали суду від 14.05.2015 поштовим відділенням зв'язку на час розгляду справи до суду не повернуто.

Судом здійснено запит з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення № 0103034183620, в якому зазначено, що 21.05.2015 вказане поштове відправлення відправлено з відділення "Київ Лівобережний Поштамт".

Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження відповідача, позивачу невідомі.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Окрім того, пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) роз'яснено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на приписи ст. 64 Господарського процесуального кодексу України та п.3.9.1 Постанови № 18 суд вважає, що відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

До початку судового засідання 14.05.2015 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва по справі представником позивача подано клопотання б/н від 07.04.2015. про долучення документів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволено, документи долучено судом до матеріалів справи.

Також до початку судового засідання 14.05.2015 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача подано клопотання № 19-4-0-3-14/305 від 09.04.2015 р., в якому ПАТ «Фідобанк» повідомив, що проти задоволення позовних вимог позивача не заперечує, а також просив здійснити розгляд справи без участі представника ПАТ «Фідобанк». Клопотання долучено судом до матеріалів справи.

14.05.2015 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання б/н від 14.05.15 р., в якому представник ТОВ "ФК "Авераж" просить здійснювати розгляд справи 14.05.15 р. без участі представника позивача та підтримує позовні вимоги в повному обсязі. Клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Представником позивача до початку судового засідання 27.05.15 р. через канцелярію суду подано клопотання б/н від 27.05.15 р., в якому представник ТОВ "ФК "Авераж" просить здійснювати розгляд справи 27.05.15 р. без участі представника позивача та підтримує позовні вимоги в повному обсязі. Клопотання долучено судом до матеріалів справи.

Крім того до початку судового засідання 27.05.15 р. через канцелярію суду представником третьої особи подано клопотання № 19-4-0-3-14/383 від 25.05.15 р. про долучення документів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволено, документи до матеріалів справи долучені.

Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час проведення судових засідань до суду не надходило.

Про поважні причини неявки представника відповідача в судові засідання суд не повідомлено.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, на час проведення судового засідання позивачем та третьою сообою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача суду не надано.

Відповідно до 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно п. 3.9.2 Постанови № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на вищевикладене, оскільки явка представників сторін в судові засідання обов'язковою не визнавалась, сторони не скористались належним їм процесуальними правами приймати участь в судових засіданнях, відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, беручи до уваги відсутність процесуальних заяв та клопотань відповідача на час розгляду справи, а також наявність клопотань позивача та третьої особи здійснювати розгляд без участі їх представників, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності уповноважених представників позивача, відповідача та третьої особи, яка не зявляє самостійних вимог на предмет спору на сторні позивача, виключно за наявними у справі матеріалами.

При цьому, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи учасникам судового процесу можливість реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи обмежені процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, не знаходив підстав для відкладення розгляду справи.

Враховуючи неявку представників в судові засідання на підставі ч. 8 ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу по розгляду даної справи технічними засобами за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Судовий процес відображено у протоколах судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими сторонами доказами суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 жовтня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" (банк за договором, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Трейд Регіон» (позичальник за договором, відповідач у справі) було укладено Договір про надання овердрафту № 689Ю (далі - Договір), за умовами якого банк зобов'язується надати позичальнику за поточним рахунком останнього овердрафт в межах ліміту овердрафту на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується сплачувати банку заборгованість за овердрафтом, з врахуванням визначеного цим договором строку безперервного користування овердрафтом та терміну погашення овердрафту, сплачувати проценти за користування овердрафтом, комісії та інші платежі в розмірі та на умовах, обумовлених цим договором (п.п. 2.1 Договору).

Згідно розділу 1 Договору ліміт овердрафту - максимально допустима сума коштів понад залишок власних коштів позичальника на поточному рахунку, у межах якої банк може здійснювати платежі з поточного рахунку шляхом оплати розрахункових документів позичальника, та який може бути змінений банком самостійно в порядку, обумовленому цим Договором, встановлений в розмірі 100 000,00 грн., терміном погашення до 24.10.2014 р. включно, якщо інша дата (день ) не випливатиме з умов цього Договору, зі сплатою процентів за користування овердрафтом у розмірі 23 % річних.

Так, відповідно до умов розділу 1 Договору відповідачу було надано право здійснювати перерахування грошових коштів в обсягах, що перевищують реальні залишки коштів на поточному рахунку №26004000386600, відкритого в ПАТ "Фідобанк", виникненням при цьому дебетового сальдо за зазначеним поточним рахунком (надалі овердрафт або кредит) в межах визначеного Договором ліміту для ведення операційної діяльності відповідача, поповнення обігових коштів. При цьому, безперервний строк наявності дебетового сальдо по поточному рахунку позичальника, що виникає внаслідок користування овердрафтом на умовах Договору, не повинен перевищувати 30 календарних днів.

Розділами 2 - 9 Договору сторони обумовили предмет договору, умови надання та змін ліміту овердрафту, порядок нарахування та здійснення платежів за цим договором, договірне списання, забезпечення виконання зобов'язань позичальника, вимоги щодо страхування, права та обов'язки сторін, їх відповідальність тощо.

Відповідно до п.12.2 Договору він вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін; догові діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Як свідчать матеріали справи Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками сторін.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, який підпадає під правове регулювання норм §1 та §2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, на виконання умов Договору третьою особою належним чином та в повному обсязі виконано взяті на себе договірні зобов'язання шляхом надання відповідачу кредиту понад залишок грошових коштів на поточному рахунку № 26004000386600 відповідача для оплати розрахункових документів шляхом дебатування поточного рахунку із лімітом 100 000,00 грн., що підтверджується виписками по поточному рахунку відповідача за період з 25.10.2013 по 03.04.2015 р., які долучені до матеріалів справи.

При цьому факт отримання та розмір наданих ПАТ «Фідобанк» відповідачу кредитних коштів останнім не заперечувався.

Судом встановлено за матеріалами справи, що будь-які заперечення щодо повного та належного надання банківських послуг, а також доказів пред'явлення відповідачем претензій щодо якості, обсягів, а також термінів надання банківських послуг відсутні.

Відповідно до приписів частини 3 ст. 198 Господарського кодексу України встановлено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Згідно положень частини 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Так, згідно п. 4.1.1 Договору позичальник зобов'язався здійснювати погашення заборгованості за овердрафтом не пізніше останнього дня строку безперервного користування овердрафтом, але в будь-якому випадку не пізніше терміну погашення овердрафту. Якщо заборгованість позичальника за овердрафтом обліковується на поточному рахунку, то поверненням овердрафту вважається відсутність дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника на кінець операційного дня.

Проценти за користування овердрафтом нараховуються в валюті овердрафту за процентною ставкою, обумовленою цим договором, щоденно на фактичну заборгованість позичальника за овердрафтом на кінець відповідного дня, виходячи із умови, що до розрахунку приймається календарна кількість днів у році місяці та календарна кількість днів у році (пункт 4.2.1 Договору).

Проценти за користування овердрафтом підлягають сплаті щоденно, наступного операційного дня після їх нарахування. (п.п. 4.3.1 Договору).

За умовами п.4.8.2 Договору позичальник має право здійснити погашення існуючої заборгованості за овердрафтом комісією, а також процентами за користування овердрафтом протягом наступних 15 календарних днів після спливу строку безперервного користування овердрафтом.

Якщо позичальник не здійснить погашення заборгованості перед банком за овердрафтом, процентами за користування овердрафтом та/або комісією протягом вказаного в п.п. 4.8.2 цього Договору 15-денного строку, останній день такого строку встановлюється сторонами як термін погашення овердрафту, та наступного банківського (операційного) дня, що слідує за днем, визначеним як термін погашення овердрафту за цим пунктом 4.8.3, банк переносить вищевказану заборгованість позичальника на відповідні рахунки для обліку простроченої заборгованості (п.п. 4.8.3 Договору).

Згідно п.8.2 Договору позичальник зобов'язується своєчасно у відповідності до умов цього Договору виконувати свої зобов'язання за цим Договором, в тому числі погашати заборгованість за овердрафтом, сплачувати проценти за користування овердрафтом, та здійснювати будь - які платежі, обумовлені цим Договором.

Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами належним чином не виконав та у строки передбачені Договору погашення заборгованості не здійснив, а саме в сумі 100 000,00 грн. заборгованості за кредитом та в сумі 16 746,02 грн. заборгованості за простроченими нарахованими процентами, що підтверджується відповідними виписками банку.

Окрім того, 28 серпня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Фідобанк" (первісний кредитор за Договором, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авераж" (новий кредитор за договором, позивач у справі) укладено договір про відступлення права вимоги № 1 (далі - Договір про відступлення права вимоги).

За умовами п.2.1 Договору про відступлення права вимоги у відповідності до умов цього договору первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржників за кредитним договорами та/або іншими договорами про надання банківських послуг в обсягах та на умовах, що існують на момент укладення цього договору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з укладенням договорів та інших правочинів (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. ст. 513, 514 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.2.7 Договору про відступлення права вимоги загальний розмір заборгованості боржників, права вимоги до яких відступаються згідно з цим Договором у гривневому еквіваленті, складає 359 121 860,91 грн. згідно реєстру прав вимог, який складається сторонами в паперовому та електронному вигляді за формою, що наведена у Додатку № 1 до цього Договору.

Зокрема, згідно додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги до нового кредитора переходять права первісного кредитора в тому числі за Договором про надання овердрафту № 689Ю від 25.10.2013 в сумі 100 000,00 грн. основної заборгованості за кредитом та 16 746,02 грн. прострочених процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до п.3.1.3 Договору про відступлення права вимоги право вимоги переходить до нового кредитора з моменту укладення Акту приймання передачі прав вимоги, але в будь - якому випадку не раніше моменту зарахування коштів в розмірі ціни договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор набуває прав кредитора по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами та/або іншими договорами про надання банківських послуг та їх зобов'язань за договорами забезпечення, а також по відношенню до поручителів, майнових поручителів стосовно їх зобов'язань за договорами забезпечення. Разом з правами новому кредитору переходять всі інші пов'язані з ним права в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

У відповідності до умов п.3.1.3 Договору про відступлення прав вимоги між позивачем та третьою особою підписано Акт приймання - передачі прав вимоги за Договором від 29.08.14 р., копія якого наявна в матеріалах справи, згідно якого первісний кредитор передає (відступає), а новий кредитор приймає від первісного кредитора права вимоги згідно з, зокрема, реєстром прав вимоги № 1 (Додаток № 1 до Договору про відступлення прав вимоги).

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 Цивільного кодексу передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

У відповідності до положень ст. 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Таким чином, внаслідок відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора у зобов'язанні, внаслідок чого первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому, зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним, а отже до нового кредитора переходять весь обсяг прав первісного кредитора, якщо інше не передбачено договором або законом. Обсяг прав, які передаються у випадку відступлення (сума заборгованості, право на стягнення штрафних санкцій тощо) визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора.

За умовами п.3.1.5 Договору про відступлення права вимоги первісний кредитор зобов'язується надіслати боржникам, їх поручителям та майновим поручителям письмові повідомлення ПАТ «Фідобанк» про відступлення новому кредитору прав вимоги за формою згідно з Додатком № 3 до вказаного договору, зокрема, протягом 30 календарних днів з моменту переходу прав вимоги за кредитними договорами та/іншими договорами про надання банківських послуг.

Так, первісним кредитором було направлено відповідачу 04.09.14 р. повідомлення про відступлення права вимоги № 6.2.0.15.0-11/1033, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового конверту з довідкою форми 20 про повернення вказаного відправлення за закінченням терміну зберігання.

Таким чином, на підставі укладеного Договору про відступлення права вимоги позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авераж» отримав право вимоги до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ТРЕЙД РЕГІОН" як до боржника за Договором про надання овердрафту № 689Ю від 25.10.13 р., укладеним між ПАТ "Фідобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Трейд Регіон».

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частин 1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивачем на адресу відповідача 16.01.2015 була направлена претензія (лист - вимога) №19-4-0-3-14/10 щодо погашення заборгованість у сумі 116 746,02 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Факт надсилання зазначеної претензії підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків № 2854 від 22.01.5 р. та № 1874 від 23.01.15 р., та описом вкладення у цінний лист від 22.01.15 р..

Вказана претензія залишена відповідачем буз відповіді та задоволення.

Отже, як свідчать матеріали справи, зазначено позивачем в позовній заяві та відповідачем не спростовано, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також в порушення умов Договору відповідач свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів у строк, визначений Договором, та сплати процентів за користування кредитними коштами належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 13.01.15 р. за відповідачем рахується заборгованість за кредитом в сумі 100 000,00 грн., та заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом в сумі 16 746,02 грн., яку останній просив стягнути в позовній заяві.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів, або ж фактів, що заперечують викладені позивачем позовні вимоги.

Окрім цього, відповідачем не подано суду контррозрахунку заявлених до стягнення позовних вимог або доказів наявності заперечень щодо здійсненого позивачем розрахунку.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору про надання овердрафту № 689Ю від 25.10.13 р. та Договору про відступлення права вимоги № 1 від 28.08.14 р. або їх окремих положень суду не надано.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за Договором у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 100 000,00 грн. та заборгованості по простроченим процентам за користування кредитними коштами в сумі 16 746,02 грн. підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 4-2, 4-3, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Трейд Регіон» (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, офіс 900-К, код 37553282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авераж" (02095, м. Київ, вул. Каховська, 71А, код 39115791) 100 000,00 грн. (сто тисяч грн. 00 коп.) заборгованість по кредиту, 16 746,02 грн. (шістнадцять тисяч сімсот сорок шість грн. 02 коп.) заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитними коштами, а також 2 334,92 грн. (дві тисячі триста тридцять чотири грн. 92 коп.) сплаченого судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складений та підписаний 03 серпня 2015 року.

Суддя А.М. Селівон