Рішення

від 03.08.2015 по справі 910/15130/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2015Справа №910/15130/15 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Національної філармонії України

до Національної спілки композиторів України"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство культури України

про стягнення 30 434,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Леонтьєв Г.Є. - представник за довіреністю № 317 від 24.06.2015 року;

від відповідача: Рибій Б.О. - представник за довіреністю б/н від 30.07.2015 року;

від третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Національної філармонії України до Національної спілки композиторів України про стягнення 30 434,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.12.2014 року між ним та Національною спілкою композиторів України укладено договір №19 на проведення заходу.

03.12.2014 року відбувся захід, після чого, 05.12.2014 року між сторонами укладено акт здачі-прийому робіт за договором.

Проте, відповідачем станом на 11.06.2015 року не проведено розрахунків з позивачем за надання послуг з проведення заходу по договору.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.06.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.07.2015 року.

03.07.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав заяву про залучення третьої особи до участі у справі.

В судовому засіданні 06.07.2015 року представник відповідача підтримав подане клопотання та просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство культури України.

Представник позивача не заперечував проти клопотання відповідача.

Представник позивача частково виконав вимоги ухвали суду від 16.06.2015 року.

Представник відповідача не виконав вимоги ухвали суду від 16.06.2015 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.07.2015 року клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи задоволено. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство культури України (01601, м. Київ, вул. І Франка, буд. 19). Розгляд справи відкладено на 03.08.2015 року.

В судове засідання 03.08.2015 року представник третьої особи не з'явився, вимоги ухвали суду від 06.07.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 32012250.

Представник відповідача не виконав вимоги ухвали суду від 23.06.2015 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.12.2014 року між Національною філармонією України (філармонія) та Національною спілкою композиторів України (замовник) укладено договір №19 про проведення заходу.

Відповідно до п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі «замовник» доручає, а «філармонія» бере на себе зобов'язання надати «замовнику» згідно з наказом Міністерства культури України № 1070 від « 01» грудня 2014 року за оплату відповідно до умов цього договору послуги з проведення заходу (з експлуатаційними витратами) за розрахунком згідно додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору - Мистецький проект «Духовні обрії композитора Лесі Дичко», (підготовчо-завершальний період - з 01 по 05 грудня 2014 року), надалі захід.

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Дата проведення заходу 03 грудня 2014 року о 19 годині (п.1.2 договору).

Місцем проведення заходу є Колонний зал імені М.В. Лисенка Національної Філармонії України (п.1.3 договору).

Відповідно до п.9.1 договору, цей договір вважається укладеним і вступає в силу з грудня 2014 року згідно статті 631 ЦКУ і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків, але не пізніше 29 грудня 2014 року.

Статтею 905 ЦК України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п.4.1 договору, загальна сума цього договору становить 30 434,00 грн.

Сума вказана у п.4.1 сплачується за рахунок бюджетних коштів (п.4.2 договору).

Відповідно до п.5.3 договору, факт надання «філармонією» послуг, передбачених цим договором підтверджується актом прийому - здачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками кожної із сторін не пізніше п'яти днів після проведення заходу.

Так, на виконання умов договору, між сторонами підписаний акт здачі-прийому робіт за договором №19 від 01 грудня 2014 р., від 05.12.2014 року на загальну суму 30 434,00 грн.

Розрахунок між сторонами проводиться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок «Філармонії» 100% загальної суми цього договору зазначеної в п. 4.1. даного договору (п.5.1 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору, замовник зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок «Філармонії» 100% загальної суми цього договору зазначеної в п. 4.1. даного договору протягом п'яти банківських днів після надходження коштів від Міністерства культури України.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В матеріалах справи наявний лист №15-2.1-805 від 23.04.2015 року Міністерства культури України в якому зазначено, що Міністерством культури у повному обсязі відкрито асигнування Національній спілці композиторів України на підготовку та проведення заходів передбачених договором №19 від 01.12.2014 року.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в розмірі 30 434,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, твердження відповідача щодо порушення строків оплати за спірним договором через відсутність своєчасного бюджетного фінансування (ненадходження коштів від Міністерства культури України), що на думку Національної спілки композиторів України, спростовує факт його вини, суд до уваги не приймає за наступних підстав.

Згідно з ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до ст.617 ЦК України та ст. 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Норми чинного цивільного і господарського законодавства не містять винятків про зміну чи невілювання відповідальності при фінансуванні зобов'язання за рахунок бюджетних коштів.

Так, в постанові від 15.05.2012 року у справі №11/446 Верховний Суд України зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність бюджетної організації і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Аналогічну позицію наведено у постанові Вищого господарського суду України від 03.02.2014 року у справі №910/9231/13.

За таких обставин, враховуючи приписи чинного законодавства, позицію Вищого господарського суду України та Верховного Суду України, суд дійшов висновку, що наведені вище твердження відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Національної спілки композиторів України (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, будинок 32; ідентифікаційний код: 00015776) на користь Національної філармонії України (01001, м. Київ, вулиця Володимирський узвіз, 2, ідентифікаційний код: 02226010) основний борг в розмірі 30 434 (тридцять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий