Рішення

від 27.07.2015 по справі 914/1687/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2015 р. Справа№ 914/1687/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Центр енергетичних інновацій", м. Львів

до відповідача: Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Львівській області, м. Львів

про стягнення заборгованості та усунення перешкод в користуванні майном.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Підкостельній О.П.

Представники:

від позивача: Патлачук Є.В. - представник

від відповідача: не з'явився

Зміст ст.22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Центр енергетичних інновацій" до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Львівській області про стягнення заборгованості та усунення перешкод в користуванні майном.

Ухвалою суду від 28.05.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 08.06.2015 р.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав наведених у позовній заяві та усних поясненнях. 08.06.2015 р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд: стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 56 590, 25 грн., з яких основний борг - 18 492, 00 грн.; штраф - 7 704, 90 грн.; пеня - 24 267, 40 грн.; доплата з врахуванням індексу інфляції - 5 945, 08 грн.; 3 % річних - 180, 87 грн. та усунути перешкоди у здійсненні прав користування та розпорядження приміщеннями № 27 та № 28 третього поверху лабораторного корпусу будівлі, розташованої за адресою м. Львів, вул. Шота Руставелі, 7, загальною площею 66, 4 кв.м., а саме зобов'язати відповідача звільнити приміщення від свого майна та повернути позивачу. 24.07.2015 р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить суд: стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 65 572, 01 грн., з яких основний борг - 18 492, 00 грн.; штраф - 7 704, 90 грн.; пеня - 32 537, 18 грн.; доплата з врахуванням індексу інфляції - 6 582, 59 грн.; 3 % річних - 255, 34 грн., решту позовних вимог залишивши без змін. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника в судові засідання, вимог суду, зазначених в ухвалах про порушення справи та про відкладення справи не виконав, проте надав письмові пояснення на позовну заяву.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

Публічне акціонерне товариство "Центр енергетичних інновацій" (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Львівській області (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 65 572, 01 грн., з яких основний борг - 18 492, 00 грн.; штраф - 7 704, 90 грн.; пеня - 32 537, 18 грн.; доплата з врахуванням індексу інфляції - 6 582, 59 грн.; 3 % річних - 255, 34 грн. та усунення перешкод в користуванні приміщеннями за № 27 та № 28 третього поверху лабораторного корпусу будівлі, розташованими за адресою: м. Львів, вул. Шота Руставелі, 7, загальною площею 66, 4 кв.м. (з врахуванням уточнених позовних вимог)

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01.01.2015 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір найму № 2-15 (надалі - договір). Відповідно до п. 3.1 договору, предметом договору є приміщення № № 27, 28 (№ № 315, 317), що знаходяться на третьому поверсі лабораторного корпусу, загальною площею 66, 4 кв.м. та є складовою частиною будівлі № 7, розташованої на вул. Шота Руставелі у м. Львові.

01.01.2015 р. позивач передав, а відповідач прийняв вищевказані приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкту найму, підписаного сторонами.

Згідно п.п. 5.1, 5.2 та 5.4 договору за користування об'єктом оренди відповідач сплачує позивачу річну орендну плату у розмірі 1,20 грн. Відповідач компенсовує позивачу щомісячно витрати понесені на забезпечення функціонування об'єкта найму, розмір яких встановлено в калькуляції середньої вартості комунальних послуг (додаток № 3 до договору), згідно з виставленими рахунками у розмірі 6 163, 91 грн. Компенсація витрат позивача, понесених на забезпечення функціонування об'єкту найму, сплачується відповідачем у безготівковій формі не пізніше 10-го числа кожного місяця на розрахунковий рахунок позивача, вказаний у реквізитах договору.

В порушення умов договору відповідач оплату орендної плати та вартості компенсаційних витрат своєчасно та в повному обсязі не здійснював в результаті чого у нього виникла заборгованість в розмірі 18 492, 00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь

Крім стягнення основної заборгованості, позивач просить стягнути на свою користь, на підставі п.п. 11.3, 11.4, 11.7 та 11.8 договору, штраф - 7 704, 90 грн.; пеню - 32 537, 18 грн.; доплату з врахуванням індексу інфляції - 6 582, 59 грн. та 3 % річних - 255, 34 грн.

У зв'язку з закінченням 01.04.2015 р. строку дії договору, позивач на адресу відповідача надіслав лист від 17.04.2015 р. в якому просив сплатити заборгованість, звільнити займані приміщення та передати їх позивачу шляхом оформлення акту приймання-передачі об'єкту найму. Вказаний лист залишено відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати відповідача звільнити спірні приміщення від свого майна та повернути їх позивачу.

У письмових поясненнях на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що його діяльність здійснюється повністю за рахунок бюджетного фінансування, яка була профінансована лише на перший квартал 2015 р. Керівником відповідача прийняте вимушене рішення щодо фактичного тимчасового призупинення діяльності останнього в умовах повного припинення його фінансування - через відправлення усіх без винятку працівників у відпустки без збереження заробітної плати на період від 02.06.2015 р. на час реорганізації відповідача. За таких обставин, перебуваючи у відпустках, посадові особи відповідача не мають належних правових підстав представляти інтереси в суді.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи із наступних мотивів:

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк та згідно із ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлено договором найму.

Як встановлено судом, 01.01.2015 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір найму № 2-15. Відповідно до п. 3.1 договору, предметом договору найму є приміщення № № 27, 28 (№ № 315, 317), що знаходяться на третьому поверсі лабораторного корпусу, загальною площею 66, 4 кв.м. та є складовою частиною будівлі № 7, розташованої по вул. Шота Руставелі у м. Львові.

01.01.2015 р. позивач передав, а відповідач прийняв вищевказані приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкту найму, підписаним сторонами.

Відповідно ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно п.п. 5.1, 5.2 та 5.4 договору, за користування об'єктом оренди відповідач сплачує позивачу річну орендну плату у розмірі 1, 20 грн. Відповідач компенсовує позивачу щомісячно витрати понесені на забезпечення функціонування об'єкта найму, розмір яких встановлено в калькуляції середньої вартості комунальних послуг (додаток № 3 до договору), згідно з виставленими рахунками у розмірі 6 163, 91 грн. Компенсація витрат позивача, понесених на забезпечення функціонування об'єкту найму, сплачується відповідачем у безготівковій формі не пізніше 10-го числа кожного місяця на розрахунковий рахунок позивача, вказаний у реквізитах договору.

Однак, відповідач свої зобов'язання по договору щодо сплати орендної плати та компенсаційних витрат чином не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість в розмірі 18 492, 00 грн. за період січень-березень 2015 року.

Оскільки представник відповідача в судові засідання не з'явився, своїм правом на захист не скористався, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не подав, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати та компенсаційних витрат в розмірі 18 492, 00 грн. підлягають до задоволення.

Пунктом 4 договору передбачено, що строк найму за договором встановлюється з 01.01.2015 р. до 01.04.2015 р. Згідно п. 6.4 договору, об'єкт оренди повертається відповідачем позивачу протягом трьох робочих днів з моменту припинення дії цього договору. Відповідно до п. 10.1.7 договору, відповідач зобов'язаний передати об'єкт найму позивачу, попередньо звільнивши його від свого майна, після припинення чи розірвання договору та підписати акт приймання-передачі об'єкту найму в день припинення дії договору.

У зв'язку з закінченням 01.04.2015 р. строку дії договору, позивач на адресу відповідача надіслав лист від 17.04.2015 р., в якому просив сплатити заборгованість та звільнити займані приміщення та передати їх позивачу шляхом оформлення акту приймання-передачі об'єкту найму. Вказаний лист залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Після порушення провадження у справі, 01.07.2015 р. між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі об'єкту найму, відповідно до якого відповідач повернув, а позивач прийняв спірні приміщення.

Згідно п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача звільнити спірні приміщення від свого майна та повернути їх позивачу, слід припинити за відсутності предмету спору.

В п.п. 11.3, 11.4 договору передбачено, що за порушення наймачем обов'язку зі сплати орендної плати у розмірі та у строки, визначені договором, наймач сплачує наймодавцеві штраф у розмірі 25% від розміру компенсації витрат наймодавця, понесених на забезпечення функціонування об'єкта найму, за кожен випадок такого порушення, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру компенсації витрат наймодавця, понесених на забезпечення функціонування об'єкта найму, за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Позивачем за порушення обов'язку зі сплати орендної плати було нараховано відповідачу штраф в розмірі 4 622, 94 грн. та пеню в розмірі 3 081, 96 грн. Проте, позивачем неправомірно здійснено розрахунок штрафу та пені, оскільки заборгованість виникла зі сплати орендної плати, а для її обчислення взято розмір заборгованості, яка виникла з відшкодування компенсаційних витрат, що договором чи законодавством не передбачено. Крім того, позивачем при розрахунку пені за січень 2015 р. не враховані вимоги п. 6 ст. 232 ГК України, тому стягненню з відповідача підлягає штраф в розмірі 0, 07 грн. та пеня в розмірі 0, 08 грн., що розраховані виходячи із заборгованості зі сплати орендної плати.

Пунктами 11.7, 11.8 договору передбачено, що за порушення наймачем обов'язку щодо повернення наймодавцю звільненого від свого майна об'єкта найму, наймач сплачує наймодавцеві штраф у розмірі 50% від розміру компенсації витрат наймодавця, понесених на забезпечення функціонування об'єкта найму, а також пеню в розмірі 5% від розміру компенсації витрат наймодавця, понесених на забезпечення функціонування об'єкта найму, за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, позивачем було нараховано відповідачу штраф в розмірі 3 081, 96 грн. та пеню в розмірі 27 737, 60 грн. В частині стягнення штрафу, суд вважає, що розрахунок проведено вірно, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 27 737, 60 грн. за порушення обов'язку щодо повернення об'єкту найму, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, пеня нараховується за допущене прострочення виконання лише грошового зобов'язання, в той час як позивачем нараховано пеню за невиконання зобов'язання щодо повернення майна, без урахування вимог ст. 785 ЦК України, якою визначено розмір неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення майна при припиненні договору найму, у зв'язку з чим суд відмовляє позивачу в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем було нараховано відповідачу 3 % річних в розмірі 255, 34 грн. та інфляційні втрати в розмірі 6 582, 59 грн. Перевіривши розрахунок, суд вважає, що розраховані вони вірно, а відтак підлягають до задоволення.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір покладається на нього пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд , -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Львівській області (79000, м. Львів, пл. Міцкевича, 8, код ЄДРПОУ 38008247) на користь Публічного акціонерного товариства «Центр енергетичних інновацій» (79005, м. Львів, вул. Шота Руставелі, 7, код ЄДРПОУ 00114057) суму в розмірі 30 415, 65 грн., з них:

- 18 492, 00 грн. - основного боргу;

- 255, 34 грн. - 3% річних;

- 6 582, 59 грн. - інфляційні втрати;

- 0, 08 грн. - пені;

- 3 082, 03 грн. - штрафу;

- 2 003, 61 грн. - судового збору.

3. Провадження у справі в частині зобов'язання відповідача звільнити майно та повернути його позивачу - припинити.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 03.08.2015 року.

Суддя Манюк П.Т.