Рішення

від 03.08.2015 по справі 920/823/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.08.2015 Справа № 920/823/15

Господарський суд Сумської області, у складі судді Заєць С.В. при секретарі судового засідання Тимченко О.О., розглянувши матеріали справи № 920/823/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»,

м. Суми,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Омета», м. Суми,

про стягнення 10 176 грн. 74 коп.,

За участю представників сторін:

Від позивача: представник Черняк К. М. (довіреність № 26 від.07.05.2015 року);

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 10 849 грн. 83 коп., в тому числі: 5 571 грн. 65 коп. основної заборгованості, 204 грн. 91 коп. 3 % річних, 3 856 грн. 67 коп. інфляційних нарахувань та 1 216 грн. 60 коп. пені, а також судовий збір.

30 липня 2015 року позивач надіслав заяву про зменшення розміру позовних вимог б/н від 28.07.2015 року, в якій у зв'язку із перерахунком суми пені та 3% річних уточнює позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 10 176 грн. 74 коп., в тому числі: 5 571 грн. 65 коп. основної заборгованості, 199 грн. 61 коп. 3 % річних, 3 856 грн. 67 коп. інфляційних нарахувань та 548 грн. 81 коп. пені, а також судовий збір.

Враховуючи передбачене статтею 22 Господарського процесуального кодексу України право позивача до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог суд приймає подану заяву до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Ухвала господарського суду Сумської області про порушення провадження у справі № 920/823/15 від 04.06.2015 року та ухвала господарського суду Сумської області у справі № 920/823/15 від 18.06.2015 року надіслані рекомендованою поштою на адресу відповідача зазначену в позовній заяві (40012, м. Суми, вул. Прикордонна, буд. 1), повернуті до суду з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання».

Ухвала господарського суду Сумської області у справі № 920/823/15 від 16.07.2015 року надіслана рекомендованою поштою на адресу відповідача зазначену в позовній заяві, як «фактичне місце надання послуг» (40000, м. Суми, вул. Кооперативна, буд. 4), повернута до суду з відміткою пошти: «за зазначеною адресою не знаходиться».

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідач зареєстрований за адресою: 40012, м. Суми, вул. Прикордонна, буд. 1.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)» передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ухвала про порушення провадження у справі направлялась відповідачу за його юридичною адресою, про причини нез'явлення суду не повідомлено, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд встановив:

Відповідно до укладеного між сторонами договору № 729-Т від 1 жовтня 2013 року позивач зобов'язується надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач, в свою чергу, зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених цим договором.

Згідно з приписами пункту 2.1. Договору розмір тарифів на послуги встановлюється Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ) відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що розрахунки за послуги проводяться в грошовій формі (гривні) на умовах передплати відповідно до встановлених тарифів, які визначені умовами цього договору, або додатками до цього договору. Зміна форми розрахунків допускається за згодою сторін. Відповідач має право вносити авансові платежі без обмеження їх граничного розміру. У випадку зміни тарифів на послуги позивач здійснює перерахунки згідно п. 2.2. Договору.

Приписами пункту 3.2. Договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідач до 15 числа розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період ( п. 3.3. Договору).

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що щомісячно 6-го числа відповідач отримує від позивача акт прийому-передачі теплової енергії, форма якого є невід'ємною частиною договору, та рахунок за спожиту теплову енергію. Несвоєчасне отримання рахунку не звільняє відповідача від відповідальності щодо сплати за надані позивачем послуги.

Зі змісту п. 3.5 Договору вбачається, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору відповідач зобов'язаний оплачувати послуги у встановлені цим договором строки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати наданих послуг, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 5 571 грн. 65 коп. за період з січня 2014 року по квітень 2014 року згідно з відомістю звірки розрахунків.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Факт надання позивачем відповідачеві послуг з теплопостачання загальною вартістю 5 571 грн. 65 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема актами прийому - передачі теплової енергії за січень, лютий, березень та квітень 2014 року, а також копіями рахунків на оплату наданих послуг за вказані періоди, а саме № 729 від 30.04.2014 року, 31.03.2014 року, 31.01.2014 року, 28.02.2014 року (а.с. 20-27). Судом встановлено, що вказані Акти прийому-передачі теплової енергії не підписані зі сторони відповідача та не скріплені печаткою, проте, відповідно до п. 10 Додатку № 2 до Договору встановлено, що якщо відповідач на протязі строку, встановленого в п. 9 даного додатку, не підпише зі свого боку вищевказаний акт та не надасть мотивовану відмову щодо причин його не підписання, вважається, що акт прийому-передачі послуг є підписаним без заперечень, а послуги вважаються наданими в обсязі, вказаному в акті. Мотивованої відмови щодо причин непідписання актів відповідачем подано не було.

Судом встановлено, що факт надання позивачем відповідачу послуг з теплопостачання підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. При цьому відповідач за надані послуги своєчасно та у повному обсязі не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань стосовно повної оплати отриманих послуг, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5 571 грн. 65 коп. заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з січня 2014 року по квітень 2014 року.

Відповідно до п. 5.1.5 договору, у разі несвоєчасної сплати відповідачем грошових коштів, які передбачені термінами цього договору, за послуги позивача, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла на момент прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день (враховуючи календарні і святкові дні) прострочення виконання грошового зобов'язання. Відповідач, який прострочив, виконання грошового зобов'язання на вимогу позивача зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002 року, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в загальній сумі 548 грн. 81 коп., в тому числі 193 грн. 88 коп. - за період з 11.02.2014 року по 10.08.2014 року, виходячи з суми боргу в розмірі 2 203 грн. 92 коп. за січень 2014 року, 157 грн. 73 коп. - за період з 11.03.2014 року по 10.09.2014 року, виходячи з суми боргу в розмірі 1 589 грн. 53 коп. за лютий 2014 року, 126 грн. 93 коп. - за період з 11.04.2014 року по 10.10.2014 року, виходячи з суми боргу в розмірі 1 167 грн. 30 коп. за березень 2014 року, 70 грн. 27 коп. - за період з 11.05.2014 року по 10.11.2014 року, виходячи з суми боргу в розмірі 610 грн. 90 коп. за квітень 2014 року.

Враховуючи, що нарахування пені здійснено з додержанням вимог чинного законодавства, вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 548 грн. 81 коп., підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, тому суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 856 грн. 67 коп. інфляційних нарахувань та 199 грн. 61 коп. - 3% річних є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Омета» (40012, м. Суми, вул. Прикордонна, буд. 1, код 30770572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10, код 33698892) 5 571 грн. 65 коп. основного боргу, 548 грн. 81 коп. пені, 199 грн. 61 коп. - 3% річних, 3 856 грн. 67 коп. інфляційних нарахувань та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.08.2015 року.

Суддя С.В. Заєць