Ухвала

від 03.08.2015 по справі 916/2288/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

"03" серпня 2015 р.Справа № 916/2288/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А., Аленіна О.Ю.

Розглянувши апеляційну скаргу Одеської міської ради

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 22 липня 2015 року

по справі № 916/2288/13

за позовом: першого заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до відповідачів:

1. Відкритого акціонерного товариства „Нафтовик";

2. Громадської організації інвалідів „Допомога та захист";

3. Управління Держземагенства у м. Одесі Одеської області;

4. Одеського міського управління юстиції, у складі якого діє відповідна Реєстраційна служба

про визнання недійсними державних актів на право постійного користування земельною ділянкою та скасування їх державної реєстрації.

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.2015 року заяву Одеської міської ради про поновлення строку пред'явлення наказів до виконання, виправлення помилок в наказах та видачу дублікатів наказів в порядку, передбаченому ст. ст. 117, 119, 120 ГПК України задоволено частково.

31.07.2015 року до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області надійшла апеляційна скарга Одеської міської ради на ухвалу господарського суду Одеської області від 22.07.2015р. Одночасно скаржник клопотав про відстрочення сплати судового збору посилаючись на складність процедури сплати виконавчими органами Одеської міської ради судових зборів через систему органів казначейської служби.

Загальні вимоги, яким має відповідати апеляційна скарга встановлені ст. 94 ГПК України, відповідно до якої, зокрема, до скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 46 ГПК України передбачено, що судовий збір сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України „Про судовий збір" від 06.10.2011 р. № 3828-VI.

Згідно з пп. 8 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір", за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставку судового збору встановлено у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати (609 грн.).

Пунктом 2.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 передбачено, що підпунктом 8 пункту 2 частини другої статті 4 Закону визначено розмір ставки судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду, а саме 0,5 розміру мінімальної заробітної плати (609 грн.). Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали. Виняток з цього правила наведено в підпункті 3.9 пункту 3 даної постанови.

Отже, скаржник за подання апеляційної скарги на ухвалу повинен був сплатити судовий збір у розмірі 609 грн.

За приписами п. 1 і 2 ст. 8 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VI "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вищий господарський суд України у п. 3.1. Постанови Пленуму №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказав, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом а не імперативним обов'язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Тому, оцінка майнового стану сторони здійснюється судом на підставі оцінки доказів.

Обґрунтування обставин майнового стану сторони, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Отже, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору Одеська міська рада посилається на складність процедури сплати виконавчими органами Одеської міської ради судових зборів через систему органів казначейської служби, однак в порушення ст. 33 ГПК України належних доказів на підтвердження цього факту до суду взагалі не надала.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи при поданні апеляційної скарги скаржником за фіскальними чеками сплачуються послуги пошти.

Поряд з цим слід врахувати, що відстрочення сплати судового збору, це фактично відкладення чи перенесення обов'язку по оплаті цього збору на певний строк, який визначається господарським судом та обмежений днем винесення судового рішення.

Однак, скаржник не обґрунтовує в порядку ст.ст. 32-36 ГПК України тих обставин, що до дня винесення рішення у справі в нього з'являться кошти для сплати судового збору у відповідному розмірі.

В порушення приписів ст. 33 ГПК України апелянтом не доведено належних обставин, які б давали підстави для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин колегія Одеського апеляційного господарського суду, розглянувши клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору при подані апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, вважає його таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки клопотання Одеської міської ради про відстрочення сплати судового збору залишено без задоволення, слід зазначити, що до апеляційної скарги не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України повернути скаржнику апеляційну скаргу та додані до неї документи та роз'яснити, що згідно з приписами ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст.ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Одеської міської ради повернути без розгляду по суті.

2. Справу повернути до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя Бєляновський В.В.

Судді Величко Т.А.

Аленін О.Ю.