Постанова

від 26.01.2011 по справі 14/142-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2011 р. Справа № 14/142-10

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мельник О.В.,

судді Огороднік К.М.,

судді Коломис В.В.,

при секретарі судового засідання Турович Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення господарського суду Вінницької області від 11.11.2010 року по справі № 14/142-10

за позовом Державного підприємства «Жулянський машинобудівний завод «Візар»

до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України

про стягнення коштів в сумі 473510 грн. 40 коп.

за участю сторін:

представника позивача - не з`явився,

представника відповідача - Ільчика О.С.,

В С Т А Н О В И В:

1 жовтня 2010 року Державне підприємство «Жулянський машинобудівний завод» звернулось з позовом до військової частини (далі в постанові в/ч) НОМЕР_1 про стягнення заборгованості в сумі 473510,40 гривень.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.11.2010 року в справі № 14/142-10 (суддя Матвійчук В.В.) позов задоволено, стягнуто з в/ч НОМЕР_1 на користь Державного підприємства «Жулянський машинобудівний завод «Візар» 473510 грн. 40 коп. боргу та судові витрати.

Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що в силу положень ст. 11, ст. 509 ЦК України, ст.173, ст. 174 ГК України, внаслідок укладення 28 жовтня 2008 року між в/ч НОМЕР_1 , як замовником та Державним підприємством «Жулянський машинобудівний завод «Візар», як виконавцем, договору закупівлі послуг за № 69/08, між сторонами виникли зобов`язання, в силу яких виконавець зобов`язується надати послуги з ремонту та комплексного технічного обслуговування виробів 5В55Р,К за специфікаціями 1,2 (додаток 1 до договору), тобто в два етапи, а замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх. Виконавцем було виконано обумовлені договором роботи повністю, внаслідок чого сторонами було підписано акти прийому-передачі виконаних робіт, проте відповідачем проведено оплату лише першого етапу виконаних за договором робіт, у зв`язку з чим, у нього перед позивачем виникла заборгованість на суму 473 510,40 грн., яку на підставі ст. 526, ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України було стягнуто на користь позивача.

Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована неповним з`ясуванням судом обставин справи, які входять до предмету доказування, що на думку апелянта свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Апелянт зокрема вказує, що судом не було прийнято до уваги положення п. 3.2. договору в частині виникнення зобов`язання у позивача по виконанню робіт лише з дня отримання від командира військової частини НОМЕР_2 письмового повідомлення про готовність до виконання договору за етапами. Стверджує, що договір укладено з відкладальною обставиною. У зв`язку з ненадходженням коштів за спеціальним фондом для оплати послуг з ремонту та комплексного технічного обслуговування виробів 5В55Р,К у кількості двох одиниць, виконання другого етапу робіт не передбачалося. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на ч. 1 ст. 193 ГК, ст. ст. 525,526 ЦК України, а також на положення ст.ст. 43,44 ГК України щодо самостійного несення ризику позивачем під час здійснення підприємницької діяльності. Вважає, що сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого сторони погодили, що станом на 01.01.2009 року заборгованість між ними за договором відсутня, що є підтвердженням взаємного виконання зобов`язань.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з`ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 26.11.2010 року у справі № 15/1253 слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.

Апеляційним судом встановлено, що 28 жовтня 2008 року між в/ч НОМЕР_1 , як замовником та ДП «Жулянський машинобудівний завод «Візар», як виконавцем було укладено договір закупівлі послуг за № 69/08.

Пунктом 1.1 договору визначено, що замовник замовляє, а виконавець зобов`язується надати послуги з ремонту та комплексного технічного обслуговування виробів 5В55Р, К за специфікаціями 1,2 (додаток 1 до договору), а замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх.

Роботи виконуються в два етапи, перший степ специфікація № 1, другий етап - специфікація № 2. Гранична вартість робіт за етапами визначена в п. 4.1 договору та складає 2389112 гривень, в тому числі ПДВ (п. 3.1. договору).

Предметом даного судового спору є зобов`язання відповідача по оплаті, що виникли внаслідок виконання другого етапу робіт щодо надання послуг з ремонту та комплексного технічного обслуговування виробів 5В55Р, К.

Згідно з п. 3.2. договору роботи виконуються виконавцем у термін 120 календарних днів з дня отримання від командира військової частини А 2504 письмового повідомлення про готовність Замовника до виконання даного договору за етапами.

Прийом робіт здійснюється представниками експлуатуючої частини замовника (п. 3.4 договору).

Датою виконання робіт є дата затвердження командиром військової частини А 2504 акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт має чинність тільки при наявності оформленого 634 ВП посвідчення згідно п. 2.6 цього договору (п. 3.7. договору).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має бути виконано належним чином відповідно до Закону, умов договору та інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися, зокрема, на ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Аналізуючи зміст укладеного сторонами договору від 28.10.2008 року № 69/08, суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції помилково застосував до даних правовідносин положення ст. 692 ЦК України, оскільки вказаний договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно з п. 3.4 договору прийом робіт здійснюється представниками експлуатуючої частини замовника.

Датою виконання робіт є дата затвердження командиром військової частини А 2504 акту виконаних робіт. Акт виконаних робіт має чинність тільки при наявності оформленого 634 ВП посвідчення згідно п. 2.6 цього договору (п. 3.7. договору).

Як слідує із змісту актів виконаних робіт №69 від 03.12.2008 року та № 123/69 від 30.12.2008 року, командиром в/ч НОМЕР_2 такі акти у відповідності до вимог п. 3.7, п. 10.2 договору було затверджено без будь-яких застережень. При цьому, згідно з п. 2.6. та п.3.7. договору 634 Військовим представництвом Міністерства оборони України не було висловлено жодних зауважень щодо якості виконаної роботи, відповідності прийнятої продукції технічним вимогам.

Отже, судом встановлено, що роботи за договором позивачем були проведені без допущення порушення строку виконання робіт та будь-яких недоліків під час їх виконання.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно не прийнято до уваги заперечення на позов відповідача в частині відсутності повідомлення виконавця за договором про готовність до оплати другого етапу робіт, оскільки сторонами було підписано та затверджено акт прийому виконаних робіт від 30.12.2008 року, акт прийому-передачі виробів 5В55Р, К в кількості двох одиниць.

Виконання вимог п. 4.4. договору з боку виконавця підтверджується листом № 161-2277 від 17.12.2008 року.

За умовами п. 4.3. договору розрахунки між сторонами здійснюються за фактично виконані роботи після надання усіх звітних документів, згідно п. 4.4. та 3.7 цього договору, з відстрочкою платежу до 30 календарних діб.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Враховуючи те, що договором від 28.10.2008 року не було погоджено сторонами проведення попередньої оплати виконаної роботи чи попередньої оплати окремих її етапів, роботи за договором були виконані належним чином і в погоджений строк, що сторонами не оспорюється, суд прийшов до висновку, що на підставі п. 4.3. договору, ст. 530 ЦК України у відповідача, як замовника виникло зобов`язання по оплаті виконаних робіт з моменту підписання акту прийому виконаних робіт від 30.12.2008 року.

Посилання апелянта на наявність у змісті договору відкладальної обставини щодо письмового повідомлення про готовність замовника до виконання умов договору за етапами, як підстави для відмови в задоволенні позову, на думку колегії суддів спростовуються встановленими судом обставинами справи та наведеними вище висновками суду щодо фактичного повного виконання з боку позивача умов договору, прийняття виконаних робіт замовником, отримання ним за актом прийому передачі виробів, отримання визначеної в п. 4.4. договору документації.

Апеляційний господарський суд також не може прийняти до уваги твердження апелянта про те, що сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого сторони погодили відсутність заборгованості між ними за договором станом на 01.01.2009 року. Указаний акт сторонами було підписано у виконання звірки взаєморозрахунків лише за першим етапом виконання договору, тому такий доказ не може бути оцінений судом, як належний, у підтвердження взаємного виконання сторонами зобов`язань за договором у повному обсязі.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору в суді першої інстанції, які б могли бути підставою для зміни чи скасування рішення суду судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 22.11.2010 року по справі № 20/1825-10 залишити без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський спеціалізований кар`єр" без задоволення.

2. Постанова набираєзаконної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Хмельницької області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.