Рішення

від 06.12.2012 по справі 0503/7032/2012

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0503/7032/2012

2/0503/2989/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

.

05»грудня 2012 р. м. Артемівськ

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді -Чудовського Д.О.

при секретарі судового засідання - Томаровій А.П.

за участю позивача -ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в приміщені суду в м. Артемівськ за позовною заявою ОСОБА_1 до Виноградарського товариства «Артемівець»про стягнення заробітної плати і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

30.07.2012 року до Артемівського міськрайонного суду Донецької області звернувся позивач із вимогами стягнути Виноградарського Товариства «Артемівець»заборгованість по заробітній платі за 2001 - 2003 р.р. у розмірі 2 033,90 грн. та у зв'язку із неправомірними діями останнього, що виразились у самовільному відключення дачі позивача від водопостачання, просив стягнути заподіяну йому моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що з липня 1990 року по квітень 2004 року позивач працював на посаді Голови садово - виноградорського товариства «Артемівець». З членами товариства у нього виникали суперечки, при цьому останні звинувачували позивача у порушені господарської та фінансової дисципліни, скаржилися на нього до прокуратури та органів внутрішніх справ. Однак, після проведення перевірки органами внутрішніх справ, у порушенні кримінальної справи було відмовлено та виявилося, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 2 033,00 грн. Крім того, позивач просив стягнути ще і моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн., у зв'язку з тим, що представниками відповідача його ділянку, на якій розташована його дача було самовільно від'єднано від мережі водопостачання і такими діями було заподіяно моральну шкоду.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, так як вважає, що позивач працював не до квітня 2004 року, а до 15 лютого 2012 року, про що свідчать додані до заперечень протоколи загальних зборів та правління відповідача, відповідач не має заборгованості по заробітній платі перед позивачем, про що свідчать платіжні відомості, а довідка про перевірку надходження та використання членських внесків садовим товариством «Артемівець»за період 2001 р. - 2003 р., що складена ОСОБА_3 09.12.2003 року під час проведення документальної перевірки за завданням ВДСБЕЗ Артемівського РВ УМВС України у Донецькій області не відповідає дійсності, так як заробітна плата осіб, які працюють за трудовими договорами у відповідача в дійсності є нижчою, а ніж зазначено у довідці, а розрахунок ОСОБА_3 заборгованості по заробітній платі не відповідає затвердженому загальними зборами кошторису.

Крім того, представник відповідача просила стягнути з позивача витрати на правову допомогу у розмірі 150,00 грн. за складання адвокатом заперечень на позовну заяву та витрати, які понесла представник відповідача за копіювання документів долучених до заперечень у розмірі 16,02 грн.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення позивача, пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до записів трудової книжки позивача 01.07.1990 року, позивач був прийнятий на роботу на посаду голови ВТО «Артемівець», відповідно до наказу № 4 від 01.07.1990 року, а 01.04.2004 року звільнений з посади голови ВТО «Артемівець»за власним бажанням, згідно із наказом № 17 від 01.04.2004 року. (а.с. 139)

Заперечення представника відповідача з цього приводу та її твердження про те, що позивача було звільнено з посади голови з 15.02.2004 року, спростовується самими записами у трудовій книжці позивача та договором про розстрочення податкових зобов'язань за № 23 від 22.03.2004 р., укладеного між Державною податковою інспекцією Артемівської ОДПІ та СВТ «Артемівець», відповідно до якого 22.03.2004 р. від імені СВТ «Артемівець»діяв, як Голова товариства, ОСОБА_1. (а.с. 106-108).

Крім того, з протоколу № 1 від 15.02.2004 року зборів членів садівничого товариства «Артемівець»за звітній період з 02.05.2002 р. по 15.02.2004 р., чітко не вбачається з якого періоду позивача було звільнено з посади Голови товариства. Також відповідно до п. 27 статуту виноградарського товариства «Артемівець»колгоспу ім.. Артема Артемівського району Донецької області, що затверджений рішенням № 83 від 17.04.1990 року виконавчого комітету Артемівської районної ради народних депутатів, який був чинний у 2004 році, протокол загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства оформляються у триденний строк, підписуються головою та секретарем зборів, завіряються печаткою та зберігаються у справах товариства постійно. (а.с. 20-32). У матеріалах справи є копія протоколу № 1 від 15.02.20004 року, підписи осіб, що його підписали не завірені печаткою товариства. Згідно із п. 25 статуту товариства, правління обирає із свого складу голову правління, а відповідно до вищезазначеного протоколу голову товариства обрали загальні збори членів товариства. Відповідно до абз. 3 п. 21 статуту товариства, загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо на зборах присутні не менш 2/3 усіх членів товариства. Згідно із постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.112.2003 року, в товаристві налічується 156 членів ,які мають 156 ділянок (а.с. 112-113). За таких умов 2/3 членів товариства становить 104 члени., а зі змісту протоколу № 1 загальних зборів членів товариства від 15.02.2004 року видно, що у них приймали участь лише 79 осіб, тобто загальні збори на яких прийнято рішення про переобрання голови товариства були неправомочними приймати будь-які рішення. У зв'язку з цим суд не може прийняти цей протокол як доказ тієї обставини, що позивач був звільнений саме 15.02.2004 року ,а не 01.04.2004 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивача було звільнено з посади голови 01.04.2004 року.

Відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 11.112.2003 року, винесеної оперуповноваженим ВДСБЕЗ Артемівського РВ УМВС України у Донецькій області ОСОБА_4, працівниками ВДСБЕЗ Артемівського РВ УМВС України у Донецькій області проводилась перевірка фінансово-господарської діяльності в/т «Артемівець», до якої був залучений бухгалтер-спеціаліст ОСОБА_3 (а.с. 112-113).

Відповідно до довідки складеної ОСОБА_3 09.12.2003 року під час проведення документальної перевірки за період 2001 р.-2003 р. за завданням ВДСБЕЗ Артемівського РВ УМВС України у Донецькій області, станом на 01.12.2003 року невиплачена заробітна плата у сумі 3 727,17 грн., в тому числі голові - 2 033,90 грн. (а.с. 7).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заборгованість по заробітній платі за період з 2001 р. до 2003 р. у відповідача перед позивачем складає 2 033,90 грн.

Суд не приймає в якості доказу відсутності заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачем, наданих у судовому засіданні представником відповідача платіжні відомості по виплаті заробітної плати, як недопустимі докази, з огляду на наступне. (а.с. 114-132).

Платіжні відомості надані представником відповідача складені на формах Т-53 таТ53-а, що затверджені наказом ЦСУ від 17.12.1974 року.

Разом з тим, станом на дату складання цих відомостей (2001-2003 р.р.), діяв наказ Міністерства статистики України за № 114 від 22.05.1996 р. «Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі», відповідно до якого затверджені типові форми з обліку розрахунків з робітниками і службовцями по заробітній платі та ввели їх у дію липня 1996 року. Відповідно до п. 3 цього наказу, запроваджувався один із 3-х варіантів обліку робочого часу та виплати заробітної плати. Встановлювались нові типові форми платіжних відомостей.

Крім того, при огляді у судовому засіданні оригіналів платіжних відомостей наданих представником відповідача, виявилось, що такі платіжні відомості є не оригіналами, а копіями, що виготовились з оригіналу, які містять на собі виправлення, дописки різними кульковими ручками, усі платіжні відомості містять не заповнені чи не повністю заповненні обов'язкові реквізити (дату складання, прізвище, ім'я, по батькові осіб, що їх склали), а тому суд приходить до висновку, що такі платіжні відомості не можуть бути прийняти судом до уваги в якості доказів, що підтверджують виплату позивачу заробітну плату у повному обсязі.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 2 033,90 грн. законними та обґрунтованим і такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, то позивач пов'язує настання моральної шкоди із неправомірним діями позивача, що виразились у неправомірних діях представників відповідача, які ділянку позивача, на якій розташована його дача було самовільно від'єднано від мережі водопостачання. Представник відповідач цю обставину не визнала.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не подано жодного доказу, що представниками відповідача було порізано його металеву сітку і що його ділянку самоправно та неправомірно позбавили його земельну ділянку від водопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішен нями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст.. 237-1КзП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом і моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо пору шення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя .

Позивачем не надано суду доказів, що порушення його трудових прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього до даткових зусиль для організації свого життя.

Отже, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 З.У. «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору. Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Враховуючи, що ціна позову складає 7033,90 грн., а позовні вимоги задоволені у розмірі 2033,90 грн., що становить 71% від ціни позову, з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 62,23 грн.

Представником відповідача подано докази оплати витрат на правову допомогу у розмірі 150,00 грн., у зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволені частково, на підставі ч.1 ст. 88 ЦПК України, з позивача підлягає стягнення частково сума витрат відповідача на правову допомогу у розмірі 106,50 грн. (а.с. 150).

Вимоги представника відповідача про стягнення з позивача витрат, які понесла представник відповідача за копіювання документів долучених до заперечень у розмірі 16,02 грн. залишаються без розгляду, так як такі витрати, відповідно до глави 8 ЦПК України не відносяться до судових витрат, а зустрічний позов відповідачем не подавався. (а.с.149)

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 1, 2, 4, 8, 10, 15, 60, 88, 208-209, 212, 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 116, 237-1 КЗпП України, ст. 1167 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Виноградарського товариства «Артемівець», задовольнити частково.

2. Стягнути з Виноградарського товариства «Артемівець»(код за ЄДРПОУ 25605615) заборгованість по заробітній платі у розмірі 2 033,90 грн. (Дві тисячі тридцять три грн. 90 коп.) на користь ОСОБА_1.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілити між сторонами пропорційно до задоволених позовних вимог наступним чином.

Судовий збір від якого звільнений позивач у розмірі 62,23 грн. стягнути з Виноградарського товариства «Артемівець»на користь Державного бюджету України в дохід держави, а іншу частину у розмірі 152,37 грн. віднести на витрати держави.

Витрати на правову допомогу сплачені відповідачем у розмірі 150,00 грн., стягнути частково з ОСОБА_1 у розмірі 106,50 грн. на користь Виноградарського товариства «Артемівець»(код за ЄДРПОУ 25605615)

Повний текст рішення виготовлено 07.12.2012 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Д. О.Чудовський