Справа № 139/466/15-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2015 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Коломійцевої В.І., секретаря Мельник А.О.,
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, -
в с т а н о в и в:
15 червня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно. Позов мотивувала тим, що 05 квітня 2013 року померла ОСОБА_3, яка була зареєстрована та постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1, мікрорайон ПівденнийАДРЕСА_1. Після її смерті залишилось спадкове майно - земельна ділянка на території ОСОБА_2 сільської ради Мурованокуриловецького району загальною площею 3,6650 га (державний акт серії ЯГ № 487077).
Померла ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області 28.12.2007 року за № 76 на її ім'я. У встановлений законом термін вона звернулася до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено, так як відсутній державний акт на право власності на вказану земельну ділянку. Оскільки іншого способу захисту своїх прав позивач не має, тому вона звернулася до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала за обставин викладених у позовній заяві та просила його задоволити.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає (а.с. 36).
Суд вважає можливим, відповідно до вимог ст. 158 ч.2 ЦПК України, розглянути справу у відсутність відповідача враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами подавши суду відповідну заяву.
Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що 05 квітня 2013 року у м. Красноармійськ Донецької області померла ОСОБА_3 (а.с.11).
Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина до складу якої, крім іншого входить право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № 436 площею 3,6650 га, кадастровий номер 0522884800:07:001:0148 (а.с. 12-15).
При житті, 28 грудня 2007 року ОСОБА_3 склала заповіт, згідно якого вищевказану земельну ділянку площею 3,6650 га, призначену для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, що знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області і належну їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯГ 487077, заповіла ОСОБА_1 (а.с. 7).
Факт належності земельної ділянки ОСОБА_3 підтверджується витягом з технічної документації щодо приватизації земельних ділянок та складання документів, що посвідчують право власності САТ «Вищеольчедаївське» с. Обухів Мурованокуриловецького району Вінницької області (а.с. 12), ксерокопією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 487077 (а.с. 6).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб - спадкоємців.
Відповідно до ст.1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Заповітом (а.с. 7), свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 (а.с. 11), стверджується, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка має право на спадкування.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
З наданої Першою красноармійською державною нотаріальною конторою спадкової справи №208/2013 на ім'я померлої 05 квітня 2013 року ОСОБА_3 вбачається, що позивач ОСОБА_1 у встановлений законом строк подала заяву до Красноармійської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини залишеної після смерті ОСОБА_3 Інший спадкоємиць за законом ОСОБА_4, від своєї частки у спадщині відмовилася про що нотаріальній конторі подала відповідну заяву (а.с.47-80). Проте позивачу ОСОБА_1 Першою красноармійською державною нотаріальною конторою було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3 (а.с. 30).
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.
З оголошення в газеті «Наше Придністров'я» від 29 серпня 2014 року, слідує, що оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 487077 виданого на прізвище ОСОБА_3 втрачено (а.с. 10), а тому позивач не може оформити свої спадкові права на землю через нотаріальну контору і захистити свої права спадкоємця іншим чином, окрім як через суд, вона також не може.
Враховуючи, вищевикладені докази, а також обставину, що відповідач визнав позовні вимоги і таке визнання позовних вимог не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем слід визнати в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку як спадкоємця ОСОБА_3
Керуючись ст.ст. 328, 1216, 1223, 1225, 1268 ЦК України, ст.ст. 3, 57, 174 ч. 4, 212, 213, 215, 294 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на земельну ділянку № 436 на території ОСОБА_2 сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області загальною площею 3,6650 га (державний акт серії ЯГ № 487077) кадастровий номер 0522884800:07:001:0148, в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3, яка померла 05 квітня 2013 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Суд | Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 04.08.2015 |
Оприлюднено | 07.08.2015 |
Номер документу | 47899144 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
Коломійцева В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні